Еліта

Голова військової розвідки України: Ми бачимо значні зміни всередині Росії

Буданов

Війна в Україні стала своєрідним випробувальним майданчиком, у тому числі для розвідувальної діяльності, і ми перші, хто отримує цей досвід. На наших очах спецслужби України сьогодні стають живою легендою, – каже очільник ГУР, генерал Кирило Буданов в інтерв’ю польському виданню Wirtualna Polska.

Обстріл російського командного пункту та поранення Валерія Герасимова, розвідка та раптові пожежі в містах Росії. Більшість дій українських спецслужб залишатимуться в таємниці на десятиліття.

Можна лише припустити, що без ефективної діяльності військової розвідки війна, яка триває в Україні вже рік, виглядала б зовсім інакше.

Війна – це смерть. Які думки виникають у вашій голові, коли доводиться стояти над могилою колеги, підлеглого зі служби?

Генерал Кирило Буданов, начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України : Втрата побратимів і колег, звичайно, завжди болісна. Але ми до цього готові, нас навчили, як до цього готуватися. Це наша робота, наш обов’язок.

Але стрес залишається. Як з ним справляється начальник розвідки? Як начальник, офіцер, людина?

Дозвольте не зупинятися на відповіді на це питання. Воно буде коротким. Нещодавно друзі подарували мені на день народження стіл для настільного хокею. Мабуть, просто щоб зняти цей стрес.

Ви раді?

Я засміявся і віддав офіцерському комісару. Іншим це більше сподобається.

Ваша посада дає вам силу та можливості. Чи є щось, що може зробити ГУР ще кращим?

Я міг би довго говорити про різні моделі чи «шаблони», але відповім так: немає меж апгрейдів. Треба розуміти, що повномасштабне вторгнення стало серйозним потрясінням для всієї державної системи України, включно зі спецслужбами.

Жодні закономірності та структури не є тими, що були до 24 лютого 2022 року. Динаміка окремих процесів зовсім інша, ніж до цього дня. Ми збільшили масштаби деяких заходів також з’явилися нові.

Наприклад?

Навіть ті, що стосуються роботи з повернення наших полонених. А коли мова йде про розвідувальні моделі, з яких ми могли б почерпнути… Можна згадати чудові спецоперації світових спецслужб. Але на наших очах спецслужби України сьогодні стають живою легендою. І я вас запевняю, що у нас вже вчяться.

Ви очолили військову розвідку, коли вам було лише 35 років. Чи стикалися ви з опором старшого персоналу, небажанням запроваджувати зміни?

З психологічної точки зору це нормально. Кожна команда та новий бос завжди відкривають один одного, так би мовити, це двосторонній процес. Але один із моїх перших начальників навчив мене, що потрібно працювати з тими людьми, які є. А не міняти, змінювати, замінювати, керуючись емоціями «подобається», «не подобається».

Як склалися стосунки на службі, яку модель управління використовуєте? Твердий начальник чи радше добрий друг?

Ми живемо в демократичній країні, а не в авторитарній, тому авторитарні методи мені чужі. Крик, солдатська мова — це подумки вписано в історію і зміст російської армії. Українці різні. Я це знаю. Так само, як і те, що я як начальник несу відповідальність за кожного солдата, офіцера чи чиновника. У внутрішньому спілкуванні ми спираємось на братерство, партнерство та солідарність.

Коли ви стали керівником, чи було у вас своє бачення реформування служби, переходу на більш західну модель її функціонування? Що вдалося досягти в цьому плані?

Добре, що це питання поставили. Відповім так: нові рішення ми почали впроваджувати ще до російського вторгнення. Ми також виходили, як міністерство, на нові, раніше незаймані або малоактивні сфери діяльності.

По-перше, ми значно активізували роботу в інформаційній сфері. По-друге, ми посилили комунікацію з нашими міжнародними партнерами.

Ми також приділяємо більше уваги розвитку агентурної розвідки та спецназу. Тому коли почалися бойові дії, коли почалося повномасштабне вторгнення, ми були готові. І в інформаційному, і в комунікаційному плані. Сьогодні ми успішно співпрацюємо з усіма спецслужбами антипутінської коаліції.

Раніше спецслужби України вважалися пронизаними росіянами. Сьогодні у вас відбувається те, що було в Польщі раніше – служби очищаються від таких людей. Але я мушу запитати: як служба бореться не з завербованими колабораціоністами Росії, а з людьми під фальшивими іменами, нелегалами?

Це правда, що у нас відбуваються процеси, подібні до тих, що відбуваються в Польщі. Сьогодні Україна активно звільняється від ворожої агентури. На жаль, і це правда, що деякі з цих людей були відкрито і законно призначені на різні посади, в тому числі в уряді та державному управлінні, за деяких колишніх президентів.

Якщо ви питаєте про нелегалів, то можу запевнити, що цим питанням займаються відповідні органи та установи. Ті, що спеціалізуються в цій галузі.

Співпраця означає креслення зразків і прикладів. Звідки Україна бере приклад для захисту країни? Наскільки ці концепції є оригінальними, а наскільки адаптованими із західного досвіду?

Знову ж таки, заради журналістського мистецтва, я міг би згадати багато красивих історій. Навіть битва при Фермопілах. Проте з практичної точки зору слід керуватися реаліями сучасного світу. І це сьогодні визначається як цифрове, глобальне та динамічне, подобається нам це чи ні.

21 століття – це високоточні операції, радіоелектронна боротьба. Війна в Україні стала своєрідним майданчиком для перевірки, в тому числі розвідувальної діяльності, і ми перші, хто має цей досвід. І це в умовах реальної війни та протистояння.

Навіть для Заходу деякі шаблони є новими, їх можна втілити під західні потреби та зразки. Ваша армія протягом року бореться з сильним противником і витримала випробування.

Те, що відбувається, стане свідченням унікальності української армії. А якщо серйозно, то все дуже просто: ми швидко адаптуємо та вдосконалюємо старе обладнання. Це правда, ми часто використовуємо старіший тип техніки, але адаптований до нових завдань і викликів. Іноді ми робимо це краще, ніж його творці. Ми також швидко навчаємось новому.

До початку війни Росія вважалася другою армією світу. Сьогодні можна сказати, що це друга армія, але Третього світу. Іншими словами: наскільки російська армія та її могутність були лише міфом?

Перш за все, ми повинні звільнитися від думки про війну як про щось статичне, «заморожене» або постійне. Це помилка. На мою думку, це жива субстанція. Наш ворог, ми бачимо, змінюється і підлаштовується під ситуацію. Розбирає та впроваджує нові рішення; тактико-оперативні.

Ви запитали про міф. Так, я вірю, що це був міф. Але я думаю, що ми, українці, допомогли світу розвіяти історії про непереможну російську армію.

Повернуся до історії: за часів королеви Єлизавети І англійці розгромили в морі іспанський флот, Велику і Непереможну Армаду. Так само ми розгромимо «велику і непереможну» армію Росії. Так само, як Давид переміг Голіафа.

Ви зайняли крісло начальника військової розвідки за два роки до початку війни. Хотілося б знати, які цілі ви ставили перед собою як керівник служби. Що було досягнуто до моменту російського вторгнення?

Перш за все, ГУР став потужним постачальником інформації. І ця інформація важлива, важлива не тільки для нашого суспільства і армії, а й для світу. А заодно став «голосом» України з питань безпеки. Для мене це важливо.

Наскільки важливе у вашій роботі знання Росії і росіян — їх культури, мови, можливо, навіть родинних зв’язків?

Ми активно аналізуємо противника. Вивчаємо стан армії, логістику, виробничі цикли. Але не тільки. Ми також досліджуємо суспільні та регіональні настрої, соціальну динаміку та економічні показники.

Можу сказати, що ми розуміємо проблеми та ментальні виклики військово-політичного керівництва Російської Федерації.

Завдяки цьому ми передбачаємо його подальші дії. Але це не все. Значні зміни ми бачимо і в самій Росії.

Ті, що з’явились після повномасштабного вторгнення, після введення санкцій і після повернення додому тисяч чорних мішків з тілами загиблих в Україні росіян. Все це працює, тому що з кожним днем ​​поступово руйнує режим Путіна, підриває його.

Українська розвідка дуже успішно відстежує та прогнозує пересування ворога, у чому секрет?

Наш електронний інтелект зараз швидко розвивається. Ми професіоналізуємо цей сегмент і можу сказати, що це галузь, яка виходить на новий етап своєї історії. І цей «секрет» простий: інноваційно-інтелектуальна складова, підготовка нового покоління спеціалістів і робота з новими засобами.

Давайте на мить відкинемо воєнну риторику. Я хотів би знати вашу думку про майбутнє відносин між Росією та Україною. Еліти держави, навіть у стані війни, повинні мати певне бачення такого майбутнього.

Це буде дуже складний процес. Цікаво, що нині в російському інформаційному просторі, насамперед в Інтернеті, а також серед частини опозиції, починає пропагуватися думка, що в цьому вторгненні слід звинувачувати лише «путінську кліку». І суспільство тут ні при чому.

А ще ми воюємо з країною, де більше двох третин населення підтримало дії Путіна! Ми не знаємо, яким буде майбутнє Росії. На скільки елементів він розпадеться і з ким нам доведеться говорити про репарації та притягнення до відповідальності винних у злочинах.

Наші завдання, завдання України – це системне та державне ослаблення Російської Федерації. Для цього ми маємо активно входити до євроатлантичних та європейських структур: політичних, економічних, безпекових, правових, гуманітарних та освітніх.

І забути про наш пострадянський період, як про страшний сон. Нарешті, ми повинні мати певну форму контролю над новою післявоєнною Російською Федерацією. Щоб ніколи не повторилося те, що було з Україною.

Коментарии

Последние

Найактуальніші новини та аналітичні матеріали, ексклюзивні інтерв'ю з елітою України та світу, аналіз політичних, економічних та суспільних процесів в країні та за кордоном.

Ми на мапі

Контакти

01011, м. Київ, вул. Рибальська, 2

Телефон: +38-093-928-22-37

Copyright © 2020. ELITEXPERT GROUP

To Top