Із представницею благодійного фонду “Аджалик” Надією Бурик ми зустрілися на Одеському залізничному вокзалі. Фонд, відомий своєю гуманітарною роботою, вкотре організував евакуацію групи дітей із прифронтових територій Херсонщини у безпечне місце у Польщі. Діти, які живуть на передовій і щодня стикаються з небезпекою війни, отримали унікальну можливість хоч на кілька місяців виїхати із зони конфлікту та побути у мирі та спокої.
До речі, прямо під час бесіди, пролунали звуки сирени, що сповіщає про повітряну тривогу — і все діти, які набагато подорослішали під час війни, миттєво і злагоджено зібралися і пройшли в бомбосховище. Саме тому, що вони, на жаль, чують вибухи та бачать наслідки обстрілів та ракетних атак набагато частіше, ніж в Одесі.
— Розкажіть, чим зараз займається ваш благодійний фонд та у чому специфіка роботи з евакуації дітей із небезпечних прифронтових зон?
— З самого початку війни фонд “Аджалик” займається багатьма гуманітарними напрямками, і евакуація дітей із небезпечних районів до безпечних країн на оздоровлення та відпочинок – одна з них. Сьогодні ми привезли групу дітей із Херсонщини до Одеси, і звідси – їдемо до Польщі на два місяці, щоб дати їм можливість на якийсь час позбутися переживань, пов’язаних з війною. На кожні п’ять дітей у нас один дорослий як супроводжуючий.
Ця робота робиться у співпраці з Херсонською військовою адміністрацією та, зокрема, зі Світланою Володимирівною Петренко, де відбирають саме тих дітей, хто найбільше потребує евакуації. Світлана Володимирівна, яка є завідувачем сектору оздоровлення дітей відділу у справах сім’ї Департамента соціального розвитку Херсонської обласної державної адміністрації та директор Департамента допомагають нам також і у інших гуманітарних проектах.
—Чому саме до Польщі?
— Зараз до Польщі, раніше ми возили дітей и і в інші безпечні країни, наприклад до Румунії. Ми хочемо дати можливість нашим дітям хоч на короткий час забути про війну та пережиті кошмари, з якими вони стикаються щодня. Всі ці діти, на жаль, вже мають психологічні травми через військові дії, і навряд чи колись забудуть про вибухи, ракетні атаки, про війну…
Тому ми намагаємося зробити все можливе, щоб діти забули про це хоч на якийсь час — організуємо для них екскурсії в гори, в аквапарк, в басейни, щоб вони могли насолодитися мирним життям і природою.
— А чи організовано у такому разі психологічну підтримку дітей? І як вирішується питання з їх навчанням, адже навчальний рік ще не закінчився…
У Польщі, куди ми їх евакуюємо, у готелях працюють психологи та волонтери, які займаються з дітьми та надають необхідну психологічну допомогу. Ми активно співпрацюємо з ними, щоб забезпечити дітям усю необхідну підтримку.
Крім того, Херсонська адміністрація допомагає нам підбирати вчителів, які супроводжують дітей, — щоб вони мали змогу продовжувати навчання під час двомісячного періоду оздоровлення. Це дуже важливо, адже багато з них не мали можливості регулярно відвідувати школу або займатися дистанційно через військові дії, відсутність електрики, повітряні тривоги або те, що сиділи в підвалах або інших укриттях.
Деякі предмети викладаються дистанційно. І навіть якщо хтось із дітей не має мобільних телефонів, щоб займатися онлайн, ми просимо польську сторону надати планшети і нам йдуть назустріч.
Яким чином ви забезпечуєте безпеку дітей з огляду на ризики, пов’язані з переїздом до іншої країни?
Щодо безпеки – це для нас пріоритет. Ми підписали меморандум з польською стороною, щоб унеможливити будь-які ризики, — навіть пов’язані з торгівлею людьми. Ми вживаємо всіх заходів, щоб діти були у безпеці, а їхні батьки – не хвилювалися.
Директор нашого фонду, Сергій Кривенко, особисто бере участь у цьому процесі. Він не лише фінансує переїзди, а й ретельно стежить за всім процесом, бо розуміє всю відповідальність. Зрештою, це справді інша країна, і все може статися: від хвороб до нещасних випадків. Так що це важка робота, але ми робимо все можливе, щоб наші діти були захищені та відчували себе як вдома, навіть перебуваючи так далеко від нього.
Чи вплинули на вашу діяльність нещодавні ускладнення в українсько-польських відносинах, і як ви справляєтесь із проблемами на кордоні?
Ситуація справді стала трохи складнішою, і останнім часом ми відчуваємо певне відчуження з боку поляків. Можливо, вони втомилися від тривалої війни в Україні чи великої кількості біженців. Це призводить до черг на кордоні, посилених перевірок, забитих доріг, страйків… І, звичайно, нам не хотілося б, щоб наші діти бачили та сприймали це в негативному ключі, щобу них склалося хибне враження про поляків.. Ми навіть двічі переносили цю подорож, намагаючись уникнути цих труднощів. Але зрештою вирішили продовжити, бо найважливіше для нас – безпека та благополуччя дітей.
І знаєте, незважаючи на всі труднощі, коли діти перетинають кордон і опиняються у Польщі, вони справді почуваються у безпеці. Для багатьох з них цей кордон стає символом переходу з країни, що воює, в мирну країну. Вони можуть зітхнути спокійно, відчути захист і забути про вибухи хоча б на деякий час.
Як ви підбираєте готелі для розміщення дітей у Польщі та яка роль супроводжуючих та партнерів у цьому процесі?
Знаєте, підбір готелів для нас є дуже серйозною справою. Ми шукаємо такі місця, де до дітей ставляться не просто як до тимчасових гостей, а з душею, з розумінням їхньої ситуації. Адже є готелі, де дітей просто поселять та забудуть, а є – і таких більшість, на щастя – де до наших дітей ставляться з особливою увагою та теплом.
Ми веземо дітей віком від 7 до 16 років, і, звичайно, не без допомоги їхніх шкільних вчителів, які їдуть разом із ними. Вчителі вкладають стільки зусиль, щоб діти були зайняті, навчалися новому, ходили на екскурсії та, найголовніше, щоб вони жили повноцінним мирним життям…
До речі, це вже п’ята група дітей, яку ми відправляємо на оздоровлення. Сьогодні їде 38 дітей, а разом із дорослими група становить 47 осіб.
І, знаєте, я зрозуміла, що для того, щоб здійснювати такі важливі проекти, важливим є особисте спілкування з обладміністраціями, очі в очі, прямий контакт, а не через інтернет, не через дзвінки. Тоді все виходить.
І ще особливу подяку хочеться висловити Олександру Прокудіну, голові Херсонської адміністрації, який надає величезну підтримку таким проектам та приділяє багато уваги дітям Херсонщини.
Розмовляла Олена Овчиннікова
