Офіс президента України 16 серпня анонсував нову податкову реформу, яку вже охрестили «10-10-10». Вона передбачає різке зниження податків: 10% – податок на прибуток (зараз 18%), 10% – ПДФО і 10% – ПДВ (наразі теж 20%). Також в межах цієї реформи планується скасування ЄСВ і збільшення військового збору з 1,5% до 3%.
Лідерка партії «Слуга народу» Олена Шуляк заявила, що Верховна Рада розгляне дану податкову реформу як тільки її підтримає Кабінет міністрів.
У свою чергу заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма заявив, що на сьогодні обговорення нової концепції податкової реформи триває і статочного рішення ще немає.
Щоб розібратись у нюансах можливих податкових нововведень та розумінні ситуації для бізнесу, підприємців та бюджету країни, «ElitExpert» звернувся за коментарем до екс-заступника міністра економіки, професора Михайла Поживанова, який наразі очолює осередок ВО «Батьківщина» в Одесі.
ЩО ПЛАНУЄ ВЛАДА
На сьогодні відомо, що нова податкова реформа уже в розробці, тож не виключено, що невдовзі ми таки побачимо її чернетку. З відомої на сьогодні інформації реформа «10-10-10» передбачає зниження кількох ключових податкових ставок до 10%: податку на прибуток підприємств і податку на доходи фізичних осіб, які нині становлять по 18%, а також ПДВ, де податкова ставка наразі – 20 %. Крім того, пропонують скасувати єдиний соціальний внесок у розмірі 22% і підвищити військовий збір з 1,5% до 3 %.
Що буде з економікою України в разі затвердження такої схеми податків? Передусім, зниження доходів держбюджету приблизно на 30-40 %. Загальні втрати можна буде оцінити у сотні мільярдів гривень. І це логічно, адже йдеться про радикальне скорочення податкового навантаження.
Водночас передбачається підвищення екологічного податку та ставок ПДВ для фармакологічних продуктів, а також на пальне із 7% до 10% — таким чином влада планує перекрити дефіцит бюджету та вирівняти баланс.
АНАЛІЗ РЕФОРМИ ТА ЗАПИТАННЯ
Перше. Чому саме «10-10-10», а не «12-13-14» або «15-10-15»? Я не знайшов логічного обґрунтування таких цифр і почав підозрювати, що подібна тріада виникла тільки заради краси. Круглі цифри – це добре, проте якщо мотивація тільки в них, то збав нас, Боже, від такої реформи.
Друге. Чи сприятиме зниження податків детінізації економіки та поліпшенню умов, в яких працює бізнес? Відповісти на це питання не так просто, як здається. Великий та середній бізнес буде, напевно, не проти такої моделі. А от ФОПи на єдиному податку, які зараз платять свої 5%, навряд чи будуть у захваті. Ініціатори реформи кажуть, що вони опитали підприємців, і 80% з них готові чесно сплачувати податки, якщо буде застосовна подібна модель.
Але ми не знаємо, чи перебували ці 80% раніше в тіні. Можливо, вони чесно платили податки і планують це робити й надалі. За логікою ініціаторів, якщо економіка вийде з тіні, то при меншій ставці податки платитимуть більше компаній, і завдяки цьому наповнюватиметься бюджет. Але тут потрібні детальні розрахунки, яких поки немає в публічному доступі.
Третє. Неодноразово я особисто вказував на те, що зниження фіскального тиску сприятиме інвестиційній привабливості країни. Та це не єдиний фактор, хоча і доволі важливий. Оскільки роль грають також і прозорі правила гри, дерегуляція, довіра до правоохоронних та судових органів. Тобто самим зменшенням податків інвестиції не залучити. А зараз, під час війни, й тим паче.
Оптимальний рівень податків під час війни має бути таким, який дасть змогу фінансувати оборонні та інші критичні видатки. Фінансувати війну можна лише через податки, зовнішню допомогу та емісію. Зовнішня допомога Україні йде, проте ми не знаємо, скільки ще триватимуть бойові дії.
Щодо емісії, то це, звісно, найгірший варіант, який може призвести до гіперінфляції, але емісія теж має місце. 12 вересня стало відомо, що Нацбанк провів емісію додаткових 15 млрд грн, шляхом викупу державних облігацій, іншими словами, друкарський станок вже запущено, що не є доброю новиною.
Четверте. Що буде з пенсійною системою у разі скасування ЄСВ, який є основним джерелом поповнення Пенсійного фонду. Сьогодні доходів від ЄСВ і так не вистачає, аби забезпечити пенсіонерів виплатами.
Окрім того, ґрунтовна пенсійна реформа у нас так і не відбулася, ми не перейшли на накопичувальну систему, не створили розвинену мережу недержавних пенсійних фондів, яким би довіряли вкладники.
Розширення дефіциту Пенсійного фонду та скасування ЄСВ може призвести до зняття відповідальності з держави за соціальну підтримку майбутніх пенсіонерів і людей, які втратили працездатність чи стали безробітними. Повна відмова від соціальних гарантій – це той сценарій, який першим спадає на думку при розгляді реформи «10-10-10».
П’яте. Чи усвідомлюють автори «десяток», що їхня ініціативність не прийдеться до вподоби нашим партнерам по ЄС. Чому? Тому, що податкові зміни певною мірою суперечать євроінтеграційним прагненням України. Зокрема, існує вимога аби базова ставка ПДВ не опускалася нижче 15% і не викривлювала конкуренцію.
Втім, лобісти новацій вважають, що обмеження ЄС не є для них перешкодою. Знизити розмір ПДВ до 10% вони планують на перші три роки, щоб подолати корупцію. Надалі ставку можна буде підвищити до 15%, аби відповідати вимогам ЄС. Однак зниження ставок навряд чи допоможе уряду в переговорах з міжнародними партнерами про фінансову підтримку під час війни. Донорам буде складно пояснити, чому країна, якій потрібні гроші, радикально зменшує джерела доходів.
Зайве нагадувати і про те, який циклопічний обсяг коштів знадобиться Україні для відновлення після війни. А ще для того, аби повертати всі зроблені запозичення та зовнішні борги. В уряді сподіваються на репарації від Росії, але це окремий та складний процес, і в гіршому варіанті отримати виплати від Москви може і не вийти.
ВИСНОВКИ
Чи означає все вище зазначене, що проводити податкову реформу не варто? Звісно, не означає. Але вона має бути не спонтанною, а глибоко продуманою.
