Найскладнішу зиму в історії Україна пережила, проте майбутня обіцяє бути не менш важкою. Ключовий ризик той же: енергетичні об’єкти залишаються пріоритетними цілями для російських ракетних та дронових ударів, імовірність яких украй висока. Однак навіть без них енергосистема потерпає від проблем. Про це повідомляє Економічна правда
Підготовка до осінньо-зимового періоду
У рамках підготовки до наступного осінньо-зимового періоду (ОЗП) енергетики, влада та військові зосередилися на трьох ключових напрямках.
Перший – завершення планових та відновлювальних ремонтів електростанцій та обладнання, необхідного для передавання виробленої електроенергії. Наразі на АЕС проводяться планові ремонти, через що в енергосистемі час від часу виникає дефіцит, який вдається покривати завдяки імпорту.
До початку ОЗП ремонти і заміну палива на АЕС мають завершити. За цим напрямком усе йде за планом. Не в останню чергу завдяки тому, що атомні станції – чи не єдині енергетичні об’єкти, які уникнули російських обстрілів.
Гірші справи на ТЕС та ГЕС. За словами прем’єра Дениса Шмигаля, в Україні немає жодної ТЕС чи ГЕС, яка б узимку не зазнала ворожих атак. Виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук розповів, що компанія проводить планові ремонти та відновлення пошкоджених блоків теплоелектростанцій.
«Поточні ремонти робимо п’ятий місяць поспіль: сім блоків зробили, ще стільки ж – у процесі. У 2023 році плануємо привести до ладу 27 блоків ТЕС. Також потрібно відновити 1,4 ГВт генеруючих потужностей», – повідомив він. Про відновлювальні та планові роботи звітує й державна компанія «Укренерго».
Утім, експерти сумніваються, що до початку опалювального сезону вдасться відновити хоча б половину потужностей. На це є об’єктивні причини.
«Енергетична частина готується, ведеться велика робота з відновлення і високовольтних мереж, і генерації. Однак усе зробити не вдасться. Як би ми не старалися, навіть за наявності грошей, терміни виготовлення та доставки обладнання не дозволять упоратися до нового опалювального сезону.
Високовольтна мережа буде відновлена максимум на 30-40% відносно її нормального стану. На генерації роботи ведуться, але вкрай обмеженим ресурсом, тому з вугільною генерацією точно будуть проблеми», – вважає директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко.
Другий – створення систем захисту енергетичної інфраструктури від російських атак та покращення протиповітряної оборони (ППО). Співрозмовники ЕП в уряді наголошують, що за обидвома напрямками роботи тривають. Без деталей.
Третій – накопичення достатніх обсягів палива для проходження зими. «Зараз на складах 1,5 мільйона тонн вугілля та 10,4 мільярда кубометрів газу в сховищах. До початку опалювального сезону заплановано вийти на показник 1,8 мільйона тонн вугілля та 14,7 мільярда кубометрів газу», – повідомив Шмигаль.
«Не бачу жодних проблем з паливом. Рівень споживання вугілля зараз низький. Враховуючи поточний рівень видобутку газу, нам має вистачити ресурсу власного видобутку, тому тут жодних проблем не очікую», – каже Харченко. Такі ж прогнози озвучили опитані ЕП представники уряду та енергетичних компаній.
Чому наступна зима буде гіршою за попередню
Фахівці одностайні в тому, що ключовий ризик – обстріли інфраструктури. «Імовірність нових атак на енергетику вкрай велика і тоді аварійні ситуації та відключення неминучі. Однак точно оцінити чи спрогнозувати, якою буде ситуація, зараз неможливо», – ділиться співрозмовник ЕП в уряді.
«Умови, у яких ми почнемо цю зиму, будуть набагато гіршими за ті, що були на початку минулої зими. Ми закінчили останній ОЗП, коли 75% теплової генерації були зруйновані або пошкоджені. Цього не було у 2022 році», – пояснив Сахарук.
Погоджується з ним експерт з енергетики Геннадій Рябцев: «Чому кажуть, що може бути гірше, ніж минулого року? Через відсутність резерву генеруючих потужностей. Баланс у нас зараз не достатньо міцний».
За словами голови парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрія Геруса, найбільша проблема зараз – відсутність запасу міцності в мережах «Укренерго», а саме – на підстанціях компанії.
«Ми залежні від великих генеруючих об’єктів, які видають електроенергію через великі підстанції. Відповідно, критично важливе значення має запас міцності на тих підстанціях, а зараз він недостатній», – вважає народний депутат.
Чи можливі відключення взимку
Навіть за відсутності нових обстрілів такий сценарій імовірний. «Зараз ведуться розрахунки та моделюються різні сценарії. Який з них реалізується, прогнозувати важко. Споживання навіть улітку зростає, а на піку взимку воно буде ще більшим.
Якщо Запорізької АЕС у системі не буде, то в нас будуть досить відчутні проблеми з генерацією. Розмір цього дефіциту, як мені особисто вбачається, перекрити імпортом ми не зможемо. Просто стільки імпорту ми не затягнемо. Тому взимку цілком можуть бути обмеження», – вважає Харченко.
Сахарук наголошує, що під час осінньо-зимового періоду споживання електроенергії зростатиме. «Україна буде споживати більше і може виникнути значно більший дефіцит, який не вийде покрити імпортом. Який це буде обсяг? Покаже ситуація, тому що сильно впливатиме температура повітря.
Наприклад, кожні мінус пʼять градусів у Києві – це плюс 100 МВт споживання. Чим буде холодніше, тим більшим буде дефіцит. Коли імпорту бракуватиме, систему доведеться балансувати відключеннями», – каже виконавчий директор ДТЕК.
Утім, є і позитивний момент: 2022 рік дав енергетикам дорогоцінний досвід. Тепер вихід з ладу якоїсь системи не є несподіванкою або катастрофою. Компанії добре розуміють, як треба реагувати на будь-яку ситуацію.
Була проведена робота із забезпечення самодостатності низки об’єктів критичної інфраструктури. Є набагато більше автономних енергетичних установок, які можуть працювати у випадку проблем з постачанням електроенергії.
«Системні аварії будуть. Вони будуть викликані обстрілами, підвищенням навантаження в мережах, аварійними зупинками енергоблоків. Однак про загальноукраїнський блекаут мова не йде», – заявив Рябцев.
До чого готуватися населенню
Якщо зібрати докупи всі поради співрозмовників ЕП щодо ОЗП, то він буде таким: варто готуватися до найгіршого сценарію, навіть якщо він не реалізується.
«Якщо у вас є генератор, проведіть його техогляд і запасіться пальним. Те саме стосується потужних павербанків. Готуйтеся до того, що ці речі вам знадобляться. Імовірність такого сценарію дуже велика», – попереджає Харченко.
Не позбуватися генератора радить і Сахарук. «Зараз є час для підготовки і ціни не такі великі, як минулої осені. Варто звернути увагу на утеплення будинків. Треба готуватися спокійно та без паніки», – каже виконавчий директор ДТЕК.
За словами Рябцева, варто забезпечити автономне енергозабезпечення будинків, фермерських господарств та малих підприємств на випадок аварій.
«Обладнання є і ціни значно нижчі, ніж були на піку попиту. Краще вкластися зараз, ніж потім сидіти без електрики та пального. Українцям треба зрозуміти: до кінця війни проблеми з електроенергією не зникнуть. Труднощі будуть навіть після її закінчення, тому краще до цього бути готовим», – підсумував Рябцев.
Щоб завжди бути в курсі найважливішого, читайте нас у Telegram
