В умовах посилення мобілізації значна частина українців почала підтримувати дії проти поліцейський та військових, які її забезпечують. Чому так відбувається та до яких глобальних наслідків може призвести, розмірковує інвестиційний банкір Сергій Фурса.
Рік тому велика частина українського народу підтримувала бандитів у протистоянні із поліцейськими, які були вимушені застосувати зброю коли до них застосували силу.
Цього року велика частина українського суспільства підтримує людей, які атакують ТЦК, представників ЗСУ, у протистоянні з тими, хто опирається законним вимогам
Люди, ви нормальні? Чи нормально в країні нападати на військових, які виконують свою роботу, під час військового стану? Чи є взагалі в Україні менш захищена категорія людей, ніж військові, які вимушені проводити мобілізацію? Чи вважаєте ви нормальним нападати на військових і вважати це доблестю?
Так, в поліції є хабарники, але це не дає права нападати на поліцейських і опиратися законним вимогам поліції.
Так, в ТЦК є хабарники, але це не дає права під час військового стану застосовувати силу до військових.
Чому є хабарники? Бо країна корумпована. І вони є скрізь.
Чи може так статися, що одного дня у якогось військового не витримають нерви і він пристрелить того, хто застосовує до нього силу. Може. І він буде правий. І я буду першим, хто буде захищати такого військового. Бо в країні війна. Бо військовий виконує свою задачу. Бо дістало вже. І винуватим в загибелі цивільного будуть люди, що весь цей час толерують ганебну практику зневаги і атаки представників ТЦК. Які для багатьох людей, схоже, виглядають страшніше, ніж солдати Путіна. Чи просто на них нападати не страшно? Бо росіяни пристрелили б таких в момент. А українські військові вимушені поводитись «чемно».
В одному місці вважають, що можна бити військових. В іншому мати кусає військового, намагаючись не допустити мобілізації свого сина. В третьому колеги лікарі починають відбивати свого, не бажаючи, щоб його мобілізували.
Що далі? І чи є відповідальність за такі дії. Відповідальність воєнного стану. І звісно, можна зрозуміти емоції матері. Але за такі зрозумілі емоції має наступати зрозуміла кримінальна відповідальність. Щоб інші тримали свої емоції при собі.
Дивно в суспільстві формується показники свій-чужий. Чомусь до чужих почали потрапляти поліцейські, які виконують свою роботу і захищають суспільство. І військові, які виконують свою роботу. Часто, вони ризикували життям на передовій. А тепер вони в ТЦК. І вони стикаються із вдячністю простого народу. І народ вважає, це нормою? Нормою, намагатись відбити у військових тих, кого мають мобілізувати? То може всю армію розпустимо? Чи там, в ЗСУ, служать інші люди?
Коли люди підтримували бандита у протистоянні з поліцейським, люди чомусь ставили себе саме на місці бандита. Саме з ним асоціювали себе і тому ненавиділи поліцейського. А тепер люди асоціюють себе не з військовими, що захищають Україну, а з тими, кого можуть мобілізувати. Це зрозуміло. Ніхто з цивільних не хоче йти в армію, надихаючись російською пропагандою, що це шлях в один кінець. Але одна справа тихо боятися, а інша активно діяти. Ставати на один бік з росіянами. Бо з одного боку ЗСУ. А якщо ви проти ЗСУ, то ви разом з путіним, кадировим і їхніми вбивцями і катами з Бучі. Прекрасна компанія, правда ж.
Коли ви поширюєте таке відео, про що ви думаєте? Що це весело? Чи так ви демонструєте свою громадянську позицію. Щось накштал вдягати футболку «ухилянт» не вдягаючи її. І що каже ваша громадянська позиція? Що це нормально дискредитувати мобілізацію в Україні? Що це нормально підтримувати російську інформаційну політику по дискредитації мобілізації. І чи не приходить до вашої голови думки, чого раптом для росіян так важливо зірвати мобілізацію? Не здогадуєтесь чому така велика увага? І якщо так, то чи не свідомо ви підтримуєте ворога у війні проти України?
Щоб завжди бути в курсі найважливішого, читайте нас у Telegram
