Після введення санкцій проти Росії, яка веде повномасштабну війну в Україні, влада РФ розпочала так званий «паралельний імпорт», закуповуючи електроніку через треті країни. Казахстан теж використав цю можливість – лише за січень-жовтень 2022 року торгові компанії з Казахстану продали до Росії електроніки та телефонів на 575 млн. доларів США, що у 18 разів більше, ніж за аналогічний період 2021-го року – пише видання CABAR.asia.
Влада США, яка є ключовим гравцем на «ринку» санкцій, звернула увагу на цю ситуацію. Агентство боротьби з фінансовими злочинами (FinCEN) американського Мінторгу включило Казахстан до переліку так званих перевалочних пунктів, через які Росія купує санкційні товари.
Узагальнена статистика зовнішньої торгівлі Казахстану за січень-жовтень 2022 року показує, що товарообіг з РФ зріс на 7%, до 21,1 млрд. доларів США. При цьому імпорт російських товарів у РК фактично не змінився. А ось Казахстан значно наростив постачання товарів до РФ – плюс 22% до аналогічного періоду 2021 року, з 5,7 млрд до 6,9 млрд доларів.
За 10 місяців 2022 року з Казахстану до Росії було продано електроніки, побутової техніки та телефонів на 575,1 млн. доларів США. У порівнянні з 2021 роком (30,7 млн доларів за аналогічний період) зростання колосальне, особливо враховуючи, що Казахстан не виробляє дану техніку, а експортує. Таким чином допомагаючи РФ обходити санкції.
Найбільша сума у цих товарних категоріях належить комп’ютерній техніці, моніторам та проекторам – 375,4 млн доларів. Зростання за рік більш ніж у 400 разів. Реалізація смартфонів зросла у п’ять разів – 140 млн доларів.
Позиція президента Казахстану
Офіційна позиція Казахстану щодо непрямого реекспорту – це заборона продажу у Росію санкційних товарів. Таку позицію в інтерв’ю каналу «Росія 24» озвучив президент Касим-Жомарт Токаєв влітку 2022 року.
«Ми продовжуватимемо працювати. Казахстан у жодному разі не відмовляється від своїх союзницьких зобов’язань. Це було б неправильно і, зрештою, невиправдано з погляду перспективи. Оскільки впевнений у тому, що Росія впорається із нинішніми труднощами. Це велика країна, чимала економіка. І Росія, як свідчить досвід минулого, дуже добре діє в екстремальних ситуаціях. Тому тут жодних сумнівів немає. Але ж санкції є санкції. Ми не повинні їх порушувати. Тим більше ми отримуємо повідомлення про те, що у разі порушення санкцій пройдуть так звані «вторинні санкції» з боку Заходу щодо нашої економіки. Тобто йде дуже складна, делікатна робота», — розповів Токаєв.
Казахстанські компанії збільшують експорт електроніки до Росії
Логістичні компанії, що працюють на ринку перевезень Європа — Казахстан — Росія, використовувати різні схеми для реекспорту. Про це із посиланням на експертів у сфері логістики пише Forbes.ru. Серед таких логістичних рішень «хибний транзит» та «перепродаж у дорозі». За таких схем фури з товаром, купленим казахстанським покупцем у Європі, до Казахстану навіть не доїжджають. Продукція продається російській компанії, ще будучи в дорозі.
Статистика товарообігу говорить про те, що Казахстан значно збільшив експорт до Росії електроніки, яку в РК не виробляють, а імпортують із інших держав. Аналізуючи відкриті дані Комітету держдоходів Мінфіну РК, не можна визначити, товари з яких країн-виробників експортуються з Казахстану до Росії. Статистика з імпорту електроніки показує, що РК імпортує мобільні телефони, комп’ютери та побутову техніку не лише зі США та Європи, а переважно з азіатських країн – Китаю, В’єтнаму та Туреччини.
Чим загрожує Казахстану «паралельний імпорт» до Росії
Експерт Інституту світової економіки та політики РК Лідія Пархомчик зазначила, що санкційні обмеження, накладені на Росію країнами Заходу, створюють низку складнощів для торгової взаємодії. Тісні економічні контакти з Росією стали приводом для включення Казахстану до списку, сформованого урядом США, у зв’язку з наявними можливостями з транспортування обмеженого або контрольованого експорту до Росії та Білорусі. Йдеться про спільне попередження Агентства по боротьбі з фінансовими злочинами та Бюро промисловості та безпеки Міністерства торгівлі США, в рамках якого Казахстан, Киргизстан, Таджикистан та Узбекистан згадуються як часто використовувані перевалочні пункти для транзиту санкційних товарів.
«В Узбекистані вже був прецедент, коли проти узбецької компанії американська сторона застосувала санкційні заходи. Казахстан робить все можливе, щоб уникнути такої ситуації. По-перше, для зручності казахстанських підприємців було створено сервіс, де міститься список товарів, що потрапили під санкції. По-друге, Комітет державних доходів Казахстану здійснює постійний моніторинг імпорту та експорту товарів, що входять до списків санкцій.
Хоча треба визнати, що збільшення «логістичного плеча» (товар обов’язково необхідно ввезти на територію РК) і потреба двічі сплачувати ПДВ (прибуття до Казахстану, а потім прибуття до Росії) робить цей маршрут більш витратним. Використання схем так званого «хибного транзиту» з перепродажем товару через процедуру митного складу несе в собі зайві ризики. У поточній ситуації Астана має намір зберігати прихильність до озвученого раніше курсу – розвивати взаємодію з Москвою, мінімізуючи загрозу потрапити під вторинні санкції», — зазначає експерт.
Західні країни не бажають сваритися з Казахстаном через реекспортом підсанкційних товарів до Росії
На думку Лідії Пархомчик, ситуація навколо реекспорту до Росії заборонених товарів, як і виконання санкційних обмежень, перебуває на особливому контролі країн Заходу. Актуальність теми підтверджує збільшений обсяг публічних заяв офіційних осіб Заходу.
Однак треба розуміти, що самі країни, які наклали на Росію санкційні обмеження, все ще зберігають торговельні зв’язки з Москвою, хоч і в усіченому варіанті. В результаті наявність торгових потоків до Росії не є достатньою підставою для того, щоб ставити під удар міждержавні відносини з регіональними партнерами, включаючи країни Центральної Азії.
Ситуація може змінитися, якщо ті чи інші країни стануть грубим чином і постійно порушувати санкційний режим щодо РФ. Наприклад, здійснюватимуться постачання товарів подвійного призначення, які будуть використовуватись для роботи виробництв російської військової промисловості.
За підсумками періоду з січня по листопад 2022 року загальний товарообіг між Казахстаном і країнами Євросоюзу склав 36,4 млрд. доларів проти 25,9 млрд. за аналогічний період 2021 р. Таким чином Європейський Союз залишається одним з найбільших і значущих торгових партнерів Казахстану, на частку якого припадає близько 30% зовнішньої торгівлі країни.
Останні місяці минулого року були насиченими у плані зустрічей на найвищому рівні між казахстанською стороною та представниками ЄС. Так, у жовтні Астану з візитом відвідав президент Європейської Ради Шарль Мішель, а у листопаді – верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель.
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн підписала з Казахстаном меморандум про взаєморозуміння та стратегічне партнерство в галузі енергетики. Німецька компанія Svevind Energy Group уклала угоду про будівництво в Мангістауській області заводу з виробництва зеленого водню, який експортуватиметься до країн Європи. Проект вартістю $50 млрд планується запустити вже до 2030 року. По суті йдеться про створення в країні нової галузі. У результаті Казахстан має намір і надалі працювати над зміцненням інтеграції стратегічних виробничих ланцюжків у напрямі країн ЄС.
