Можливість оформити відстрочку від мобілізації онлайн скоро з’явиться у додатку Резерв+. Про це розповіла заступниця міністра оборони Катерина Черногоренко в інтерв’ю NV.
Наразі в додатку можна як оновити свої дані, так і отримати електронний військово-обліковий документ, що має таку ж силу, як і паперовий. Згодом у Резерв+ планують додати й низку інших функцій, як оформлення відстрочки та броні, електронне направлення на ВЛК та навіть онлайн-рекрутинг й навчання для військовозобов’язаних.
Про те, як цифровізація перемагає бюрократію та для чого українцям більше не потрібно буде відвідувати ТЦК розповіла Катерина Черногоренко, заступниця міністра оборони з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.
— Місяць тому в Україні запустили застосунок для військовозобовʼязаних Резерв+. Як ви оцінюєте його ефективність?
— Ми завжди кажемо, що рішення в армії, рішення в Міністерстві оборони мають прийматися на підставі даних. Ми оцінюємо потрібність продукту, його динаміку також на основі метрик, які ми заміряємо кожного дня станом на 7:00.
Отже, станом на зараз, застосунком Резерв+ скористалися 1 мільйон 700 тисяч українців. Для кращого розуміння цієї цифри ми порівнюємо, скільки ресурсу зайняло б обслуговування такої кількості українців в ТЦК та СП, коли працівникам ТЦК доводилося б проводити прийоми громадян особисто. В середньому послуга оформлення електронного військово-облікового документа, ми його називаємо коротко електронний військовий, забирає 30 хвилин в ТЦК. Це лише оформлення — без часу в черзі, без дороги до ТЦК і назад. Очікування ж документа забирає до 5 робочих днів.
— Ви зазначили, що додатком скористувалися 1 мільйон 700 тисяч українців. Мається на увазі оновили свої дані?
— Так, 1 мільйон 700 тисяч громадян оновили свої дані, виконавши своє зобов’язання. Близько 26 тисяч громадян оновили ці дані за кордоном.
— Скільки українців згенерували військово-облікові документи через Резерв+?
— 713 тисяч громадян станом зараз згенерували документи. Я нагадаю, щоб отримати документ з QR-кодом, тобто електронний військово-обліковий документ, треба зайти до App Store чи Google Play, оновити застосунок і після авторизації через банк та створення пароля у вас з’явиться електронний військовий, який має таку ж юридичну силу, як і паперовий.
— Які нові функції планується додати у Резерв+?
— Ми вже розробили функціонал, який дозволяє дистанційно виправити дані, не здійснюючи візиту до ТЦК та СП. Коли громадянин бачить, що дані не знайдено (це такий статус у застосунку Резерв+), це часто означає, що в інформації про нього в реєстрі, яку вносить працівник ТЦК та СП, наприклад, неправильний податковий номер чи прізвище, ім’я, по батькові. Це людський фактор, коли оператор ТЦК та СП може помилитися, але завдяки тому, що людина бачить по собі статус в Резерв+, ми можемо ці помилки швидко виправляти без фізичного візиту до ТЦК та СП — завдяки взаємодії різних реєстрів.
Надалі ми плануємо додати можливість отримати електронне скерування на проходження ВЛК, запровадити онлайн-рекрутинг, щоб людина могла подавати своє резюме через додаток до тієї військової частини, яка безпосередньо її цікавить, працювати з тим командиром, з яким вона відчуває себе максимально впевненою та ефективною.
Крім цього, згодом в Резерв+ плануємо зробити навчання для військовозобов’язаних. Хочемо тут додати всю необхідну інформацію, яка стане в нагоді людині, аби підготуватися до служби в лавах наших військ. Там будуть відеоуроки, тести, потім сертифікати. Фактично вся цифрова команда Міністерства оборони планує створити повністю електронний ТЦК та СП, щоб взаємодія громадянина з цими органами в більшості випадків відбувалася виключно за допомогою смартфону.
— Розкажіть детальніше про впровадження електронного направлення на ВЛК? Як це буде працювати?
— Ми хочемо, щоб ТЦК та СП і військово-лікарська комісія були для військовозобов’язаних максимально зручними, а більшість процесів були цифровими. Однією з наступних функцій Резерв+ буде можливість отримати електронне направлення на проходження військово-лікарської комісії. Людина, яка завантажила собі Резерв+, може за своїм бажанням у застосунку згенерувати це електронне направлення. Воно згенерується автоматично, і військово-лікарську комісію можна буде спокійно пройти без додаткового візиту [до ТЦК].
— Тобто це має робити саме людина, а не направлятися з ТЦК?
— Саме людина. За її бажанням вона може згенерувати собі це направлення. Це дуже зручно і виключає необхідність ходити ще раз до ТЦК та СП.
— А ТЦК не може самостійно направити людині направлення на ВЛК в Резерв+?
— Ні, такої функції зараз не передбачено. Це виключно за ініціативою людини.
— Коли ви плануєте впровадити таку функцію?
— Ми зараз аналізуємо, проводимо консультації з Міністерством охорони здоров’я, з нашими партнерами, з Генеральним штабом. Найближчим часом вийдемо з анонсом конкретних дат.
— Чи розглядається можливість оформлення відстрочки онлайн?
— Міноборони налагодило взаємодії з вісьмома державними реєстрами, щоб автоматично зберігати інформацію про військовозобов’язаних. У планах ще більше взаємодій з іншими базами даних.
Ми вважаємо, що в деяких кейсах відстрочка має надаватись автоматично, без походу до ТЦК, без збору папірців, наприклад, людям з інвалідністю чи батькам трьох дітей. Адже ці дані вже є у держави в тому чи іншому вигляді. Наприклад, родинні зв’язки, зв’язок між батьком, матір’ю і дітьми є в Державному реєстрі актів цивільного стану. І вже зараз в нас з цим реєстром є взаємодія. Ми хочемо достатньо швидко закрити найрозповсюдженіші кейси, щоб Резерв+ став абсолютно цифровим аналогом ТЦК, і всі сервіси, які можна автоматизувати, не забирали час і ресурси наших громадян.
— Є орієнтовні терміни, коли це вдасться запустити?
— У нас зараз достатньо щільне навантаження на команду. Ми запустили військово-обліковий документ. Зараз займаємося тим, що технічно підтримуємо всі ці кейси. Я думаю, що протягом літа ми вже зможемо випробувати цю взаємодію.
— Коли планується запустити вже анонсоване електронне бронювання від мобілізації? Як це працюватиме?
— Електронне бронювання буде доступним на порталі Дія. Міністерство оборони буде такою бекенд-системою, тобто системою-партнером.
Кожен керівник підприємства отримає доступ до записів у реєстрі Пенсійного фонду стосовно своїх працівників, які підлягають бронюванню. Керівник зможе бронювати їх онлайн. Ця інформація буде одразу передаватися в реєстр Оберіг. Потім кожен заброньований користувач Резерв+ отримає відповідний статус в додатку у своєму смартфоні.
Статус електронного бронювання буде відображатися при формуванні електронного військово-облікового документа через застосунок. Фактично це має зайнятися декілька хвилин.
Списки [заброньованих] направлятимуться до реєстру військовозобов’язаних, тобто в Оберіг. Реєстр військовозобов’язаних перевірятиме дані в Пенсійному фонді, далі складатиметься в реєстрі фінальний статус заброньованого. І в цю ж секунду людина, перезапитавши свій електронний військово-обліковий документ, побачить його вже в новому форматі з рядком «заброньований».
— Чи є орієнтовні терміни, коли ця функція буде впроваджена?
— Йдеться про взаємодію декількох міністерств: Міністерства економіки, Міністерства цифрової трансформації, Міністерства оборони, Пенсійного фонду. Ми робимо все, щоб запустити якнайшвидше цей сервіс, бо він давно вже на часі і дуже потрібен людям. Як будуть конкретні дати, ми анонсуємо.
— Чи вдасться це зробити протягом літа?
— Дуже висока ймовірність, що так.
— На вашу думку, які ще мобілізаційні процеси можливо перевести в онлайн?
— Ми дуже мріємо про те, що окрім електронного запуску всіх процесів, які є в ТЦК та СП, ми зможемо запустити онлайн-рекрутинг, онлайн-навчання для військовозобов’язаних, отримання відстрочки та онлайн-бронювання працівників керівниками підприємств, на яких вони працюють. Наша візія — максимально усунути паперові документи і фізичну взаємодію людей з чиновниками. Це буде здійснюватися завдяки поступовому вдосконаленню взаємодії між реєстрами. Ми постійно аналізуємо наявні бізнес-процеси, працюємо над їхньою оптимізацією, робимо все в межах чинного законодавства, змінюємо чинне законодавство, беремо на себе лідерство щодо цих змін. І я думаю, що протягом найближчого часу ці функції, про які я сказала, будуть запущені.
— Ви анонсували впровадження онлайн-рекрутингу через Резерв+. Як це буде працювати?
— В нас запущена окрема система, якою вже користуються рекрутингові центри. Ми інтегруємо цю систему з Резерв+ і хочемо, щоб можна було не просто подавати резюме, а повністю автоматизувати цикл рекрутингу, відстежувати, розуміти статистику. Щоб це зробити, потрібна, по-перше, система, а по-друге, нормативно-правова база, щоб це дуже швидко і ефективно працювало. Також будемо розробляти постанову Кабміну.
Ідея в тому, що людина може подати резюме, отримати відповідь на нього запрошенням або на дзвінок, або фізично в рекрутинговий центр. Людина зможе обрати бригаду, командира, підрозділ. І в застосунку буде відстежуватися статус, чи пройшла людина далі, які наступні кроки. Це буде мобільний асистент або особистий мобільний рекрутер.
— На вашу думку, чи можуть в Україні з’явитися електронні повістки?
— Наразі, згідно з чинним законодавством, поняття електронної повістки не існує. В застосунку Резерв+ немає такого функціоналу. Зі свого боку можу сказати, що робота над електронними повістками у Резерв+ зараз не здійснюється.
— Якщо говорити не конкретно про Резерв+, а в цілому, чи можуть з’явитися електронні повісти, які надсилатимуться поштою чи іншим чином?
— Поки не буде прийняте відповідне законодавство, такого функціоналу розроблятися не буде. Зараз не ведеться робота з такої розробки.
— Загалом, чи підтримуєте ви ідею електронних повісток?
— Я думаю, що ідея електронних повісток є можливою виключно, якщо від моменту ідеї до моменту прийняття закону пройдуть абсолютно всі нормотворчі процедури, якщо це буде провалідовано абсолютно всіма ключовими учасниками цього процесу — Міністерством оборони, профільним заступником, Генеральним штабом, Верховною Радою, профільним комітетом тощо.
Якщо буде прийняте відповідне законодавство, буде здійснене відповідне доручення, ми з командою візьмемо це в роботу, проаналізуємо цю можливість технічно і надамо відповідь, яким чином і в які строки ми можемо це зробити. Зараз поки що немає навіть предмета такої розмови, немає жодного положення в чинному законодавстві.
В рамках чинного законодавства абсолютні всі ітерації з Резерв+ відбуваються тільки за згодою людини і за її особистою ініціативою. Якщо людина обирає опцію не піти в ТЦК та СП виключно за папірцем, направленням на проходження військово-лікарської комісії, і може це зробити онлайн, то чому ні? Для людини це зручна опція, і в будь-якому місці, з кафе, з дому можна це згенерувати.
Зараз ми бачимо статистику, ми [Резерв+] достатньо довгий час є в топах завантажень у всіх маркетах. Можна констатувати, що зручність і сервісність Резерв+ кажуть самі за себе.
Тому, якщо ця функція буде мати попит, — ми ж сервісна держава, маємо надавати можливість людям скористатися тим чи іншим функціоналом, ми будемо розвивати його. Якщо попиту такого не буде, то будемо приймати управлінські рішення, що далі робити.
— Чи хотіли б ви, щоб в Україні перестали видавати повістки на вулицях?
— В Міністерстві оборони України я веду напрямок цифровізації, цифрових трансформацій, цифрового розвитку. Наша філософія — робити сервіс, який зручний та непомітний людям. Ми кажемо про те, що бігати мають дані, а не люди.
З точки зору мого особистого фокусу, фокусу цифрової команди, ми маємо зробити все, щоб людина могла обрати — бути оповіщеною через фізичне вручення такої повістки або отримати цю повістку в будь-який інший зручний для неї спосіб. Тобто має бути опціональність для людини. Це має бути зручно і для людини, і для працівників ТЦК та СП. В них мають бути всі необхідні інструменти для того, щоб опрацьовувати таку достатньо складну задачу щодо мобілізації певної кількості військовозобов’язаних. Тут потрібно розуміти, що у них достатньо значне навантаження, і тому ми маємо розробляти такі інструменти як для людей, так і для працівників ТЦК та СП.
Я хотіла б, щоб працівники ТЦК та СП мали цифрові інструменти для того, щоб максимально швидко опрацьовувати черги, не накопичувати їх, і ми ці інструменти створюємо. Декілька оновлених функціоналів ми вже реалізували для Генерального штабу.
Звичайно, якщо є цивілізовані сучасні цифрові інструменти, то необхідність для того, щоб вручати ці повістки з додатковими затратами часу, зникає. Але з’являється більше часу на те, щоб продумати рекрутинг, смарт-мобілізацію, як заохотити людей, щоб вони відчували себе ефективними в тому підрозділі, де вони хочуть служити і захищати батьківщину.
Все, що ми вивільнимо у вигляді часу, сил та енергії людей завдяки цифровим інструментам, буде спрямовано на перемогу над ворогом. Тобто люди, які працюють з мобілізаційним потенціалом, мають вивільнити цей час і працювати над тим, щоб залучати більше людей.
Нагадаю, що Збройні сили України є найбільшим роботодавцем зараз, йдеться про велику рекрутингову роботу в найбільш ефективному, класичному варіанті.
— Ви говорили, що використання штучного інтелекту може змінити хід війни. Як Україна може використовувати штучний інтелект у відбитті російської агресії чи вже це робить?
— Дійсно, я в Міністерстві оборони України також відповідаю за інновації, пов’язані з програмним забезпеченням, з технологіями, які служать для того, щоб підсилювати ефективність нашого озброєння і військової техніки. Ми розуміємо, що з урахуванням чисельної переваги ворога, хід війни можуть змінити виключно технології. Ми розвиваємо технологічну складову наших військ. Сьогодні це передусім безпілотні технології, оскільки у росіян є дуже потужна радіоелектронна боротьба, нам потрібно шукати способи ураження ворога в умовах, коли навігація наших БПЛА складна або взагалі відсутня.
Ми намагаємося об’єднати навколо себе інноваторів, інженерів, для того, щоб залучити всі новітні технології, наприклад, для доведення FPV-дронів на останній кінцевій ділянці польоту без участі оператора.
У випадку військового застосування за допомогою штучного інтелекту і машинного зору ми постійно навчаємо наші дрони автоматично розпізнавати і класифікувати об’єкти. Це або техніка, або особовий склад противника, або будівлі на полі бою. Коли в поле зору безпілотника потрапляє перспективна ціль, то дрон її ідентифікує і може скерувати своє ураження. Таким чином оператори можуть більш точно переслідувати ціль і приймати рішення про нанесення того чи іншого удару.
Також потрібно сказати, що ураження цілі, які будуть здійснені за допомогою штучного інтелекту, буде мати більшу конверсію, ефективність. Умовно, із застосуванням технології це може бути 80% ефективності або детекції. І ми робимо все, щоб підвищувати цю конверсію.
Для того, щоб більш ефективно проводити розвідку, щоб зменшити людський фактор при аналізі тих чи інших об’єктів, які потрапляють на ураження і планувати операції більш ефективно, ми також використовуємо вказані технології, визначаємо автоматичні зони, реагуємо на зміни в цих зонах, на потенційні загрози, передаємо цю інформацію для прийняття рішення військовим.
Також ми намагаємося підтримувати різних учасників цієї екосистеми, які зараз є на ринку, акселераторів, які займаються українськими стартапами. Одним з таких акселераторів є Defence Builder, з яким у Міністерства оборони є меморандум.
Ми також проводимо хакатони для того, щоб залучати велику кількість інноваторів, інженерів. Ми проводимо зустрічі з військовослужбовцями для того, щоб інженери, цивільний сектор могли більше розуміти їхні потреби. У всьому цьому якраз присутні новітні технології, які ми досліджуємо і намагаємося швидко впроваджувати для перемоги у війні.
Щоб завжди бути в курсі найважливішого, читайте нас у Telegram
