Агро

Приватизація Усть-Дунайського порту: як Фонд держмайна «продав» чуже майно

Усть-Дунайськ

На початку 2023 року у ЗМІ широко висвітлювалася інформація, що в Україні, вперше в історії, продано морський порт. Подія справді далеко не рядова, тому підвищений інтерес до неї з боку преси та й суспільства загалом був цілком зрозумілий.

За Усть-Дунайський порт, розташований у місті Кілія на річці Дунай, торгувалися вісім учасників. Стартова ціна лоту (60 млн. гривень) порту під час торгів зросла більш ніж утричі, а переможець, вінницька компанія «Еліксір Україна», купила порт за 201 млн. грн. Фактично покупцю довелося заплатити майже 250 млн. грн., враховуючи ПДВ та 3% Prozorro. Новий власник зобов’язався виплатити заборгованість із заробітної плати, не звільняти працівників, а в перспективі — модернізувати склади, придбати сучасну перевантажувальну техніку, розширити номенклатуру вантажів та побудувати зерновий елеватор на 50 тис. тон.

Зауважимо, що доля цього локального порту (найменшого в Україні) яскраво ілюструє відому приказку – «не було б щастя та нещастя допомогло». До вторгнення Росії і морської блокади Усть-Дунайський порт, як і два інших дунайських порти — Рені та Ізмаїл — не були в пріоритеті в інвесторів і навіть стартова сума в 60 млн. грн. здавалася б потенційним покупцям дуже завищеною. Більше того, порт ледве зводив кінці з кінцями (2019 року – 202 тис. грн збитків, 2020 року – 308 тис. грн, 2021-го – 222 тис. грн.).

Проте з початку морської блокади і аж до початку дії у липні 2022 року «зернового коридору» саме ці маленькі порти на Дунаї зовсім несподівано врятували український експорт, виявившись єдиним безпечним водним шляхом для українського бізнесу. Справа в тому, що порти знаходяться прямо на кордоні з Румунією, членом НАТО, а судна, вийшовши з порту після перевалки, майже відразу потрапляють до її територіальних вод. Тому блокада з боку РФ їм не загрожувала. У результаті за підсумками 2022 року Усть-Дунайський порт і портові оператори, що діють на його території, збільшили сумарний вантажообіг у 12 разів (!) — з 64 тис. тон у 2021 році до 785 тис. у 2022 р. Такі цифри стали рекордом за весь час незалежності України, а звідси – і підвищений інтерес інвесторів.

Проте сам аукціон був кульмінаційним, але не фінальним етапом приватизації. Далі відбулося підписання протоколу торгів, оплата, підписання договору купівлі-продажу, але далі все застопорилося. Навіть зараз, у липні 2023 року, новий власник не отримав на руки акт прийому-передачі об’єкта і, відповідно, не прийняв об’єкт в експлуатацію. На відміну від самого аукціону, нинішня ситуація навколо порту висвітлюється мало, лише «продавець» від імені Фонду держмайна (ФДМУ) туманно говорить про «перешкоди» у вигляді деяких судових справ.

«ElitExpert» вирішив з’ясувати, з чим пов’язана зупинка процесу приватизації, і після ретельного вивчення документів стало зрозумілим небажання ФДМУ публічно порушувати цю тему. Адже загрозу зриву цього великого інвестиційного проекту спричинили непрофесійні дії Фонду під час підготовки об’єкта до приватизації. Зупинимося на цьому детальніше.

До складу порту «Усть-Дунайськ» входить «портовий пункт Кілія», на території якого ведуть свою господарську діяльність портові оператори. Цілісний майновий комплекс портового пункту знаходиться у спільній частковій власності між ФДМУ та ТОВ «Морський порт Дунай Кілія» (ТОВ «МВДК»), афілійоване з портовим оператором ТОВ «ЗТК», у таких частках:

94/100 частки комплексу будівель та споруд державної власності перебуває на балансі ДП «МТП Усть-Дунайськ», а 6/100 частки комплексу будівель та споруд перебувають у власності ТОВ «МВДК» та в оренді ТОВ «ЗТК». Цю частку придбано на торгах у 2007 році, після чого двічі затверджено рішеннями суду, перепродано та не було оскаржено — більше того, особи, які її контролюють, не змінювалися з 2007 року до теперішнього часу.

Таким чином, публічно задекларувавши, що з аукціону продається весь майновий комплекс, по суті цілий порт, насправді йдеться лише про продаж частки в єдиному майновому комплексі. Саме так і написано у договорі купівлі-продажу між ФДМУ та покупцем. По суті через те, що майно було «продано» Фондом не розділеним, навіть держреєстратор не має права реєструвати його на нового власника.

Ми з’ясували, що другий співвласник цього майнового комплексу, компанія «Зерновий термінал Кілія» (ТОВ «ЗТК») – офіційний портовий оператор, який має єдиний у портовому пункті стаціонарний перевалочний зерновий комплекс. З травня 2022 року до липня 2023 року компанія перевалила 200 тисяч тон зернових вантажів і обробила близько 50 суден, тому мова не йде про фіктивну господарську діяльність. Компанії належить зернопереробний комплекс, ваговий комплекс, вантажно-розвантажувальний комплекс, конвеєрні лінії, ангар, а також капітальні будівлі на території порту – будівля Усть-Дунайського морвокзалу та офісні приміщення.

Усть-Дунайськ
Об’єкти ТОВ «ЗТК» на території порту

У ТОВ «ЗТК» заявляють, що право власності у компанії пайове, тому коли стало відомо про підготовку до приватизації, ТОВ вирішило виділитися в окреме господарство зі своїм майном. Це можна було зробити двома способами – або укласти договір та провести розподіл майна в натурі, або добиватися цього через суд.

При цьому власники заявляють, що не перешкоджають приватизації і не намагаються зірвати цей процес, але водночас не хочуть, щоб у них відбирали майно, що їм належить. Оскільки, на їхню думку, ФДМУ незаконно виставив на торги об’єкт, на який немає цілого права власності, то компанія ініціювала судові справи №№910/4588/23; 916/102/23; 916/186/23; 910/6314/23 про відміну аукціону, договору та наказів ФДМУ, а також розподілу власності співвласників.

Схоже, що в цій справі постраждалими є не лише ТОВ «ЗТК», а й Адміністрація морських портів України — ФДМУ виставив на продаж автомобільну дорогу, що належить АМПУ, що веде до порту, хоча згідно із Законом «Про морські порти України» вона не може бути віддана у приватні руки. В результаті саме цей безлад у складанні приватизаційних документів породив судові позови та відкриття кримінальних проваджень.

Усть-Дунайськ

З іншого боку, тепер уже ФДМ трактує дані суди як «блокування приватизації» та неможливість передачі порту новим власникам, явно намагаючись приховати власний промах у процесі підготовки документації, тим самим уникнувши відповідальності за неможливість доведення процедури приватизації до кінця. Адже в такій ситуації Фонду справді найлегше заплющити очі та відмахнутися від проблеми, переклавши конфлікт із компанією вже на нового власника, ТОВ «Еліксир-Україна».

Проте, за останньою інформацією, переможець аукціону явно не бажає на довгі роки занурюватись в суди, тому думає відмовитися від купівлі через неможливість розпоряджатися всім майновим комплексом порту. ФДМУ, таким чином, може потрапити в дуже негарну історію, оскільки скасування угоди у воєнний час та повернення покупцеві вже сплачених 250 млн. гривень явно стане сильним репутаційним ударом по Фонду. Тому зараз чиновники гарячково «шукають крайніх» — і, мабуть, намагаються знайти їх у компанії «ЗТК», а не власних лавах.

Розуміючи, що ситуація найближчим часом тільки загострюватиметься, «ElitExpert» звертається із запитами до всіх учасників угоди та контролюючих її органів з метою з’ясувати, як у максимально короткі терміни сторони мають намір конструктивно завершити такий важливий для держави проект.

Олена Овчиннікова, Олександр Шорохов.

Щоб завжди бути в курсі найважливішого, читайте нас у Telegram

Коментарии

Последние

Найактуальніші новини та аналітичні матеріали, ексклюзивні інтерв'ю з елітою України та світу, аналіз політичних, економічних та суспільних процесів в країні та за кордоном.

Ми на мапі

Контакти

01011, м. Київ, вул. Рибальська, 2

Телефон: +38-093-928-22-37

Copyright © 2020. ELITEXPERT GROUP

To Top