Центр ділової активності частково переїхав із Києва до Львова. Саме у Львові зараз найбільша кількість нових вакансій (12 700 проти 9 300 у столиці) та найвища середня зарплата, зазначають експерти на ринку праці.
Друга важлива тенденція – змінюється перелік найбільш затребуваних та дефіцитних фахівців. При цьому зміни відбуваються не лише порівняно з ще довоєнними часами, а й уже з військовими. Наприклад, водії, на брак яких роботодавці активно скаржилися ще нещодавно, вже конкурують за робочі місця – перевезень поменшало.
Впав попит на офісний персонал, а на модних фахівців він просто обвалився. Так, якщо раніше маркетологи входили до топ-20 найпопулярніших кадрів, то зараз вони на 38-му місці, зазначають експерти. Те саме відбувається з менеджерами зі збуту, юристами та ін.
Одночасно різко злетів попит на енергетиків та фахівців, пов’язаних із роботою з електрообладнанням та відновлювальними роботами, що загалом зрозуміло: постійні удари росіян по нашій енергосистемі помітно збільшили завантаження таких майстрів. І зараз гостро відчувається нездатність системи освіти підготувати необхідну кількість фахівців нового покоління.
Проте загалом роботи в Україні ще дуже мало. Пожвавлення традиційно йде в першому кварталі кожного року, але якщо до війни йшлося про приблизно 40 тисяч нових вакансій, то зараз – про 12-13 тисяч. Такі сумні цифри називають експерти ринку праці.
Оскільки з роботою в країні краще поки не стає, це дозволяє роботодавцям диктувати людям свої умови.
При цьому за даними Державної служби зайнятості на 1 лютого (свіжішої статистики поки немає) статус безробітних в Україні мали 166 тисяч осіб. Це рекордно низький показник. Наприклад, 2021 року офіційно зареєстрованих безробітних було 295 тисяч.
Проте експерти ринку праці вже давно кажуть, що офіційна статистика зараз не відображає реальності. Чоловіки не поспішають реєструватися на біржі праці, навіть втративши роботу, побоюючись, що їм почнуть видавати повістки. Цю тенденцію підтверджує і структура зареєстрованих безробітних: 70% серед них – жінки. Плюс навантаження на біржі праці знизилося за рахунок виїзду із країни мільйонів біженців.
За даними грудневого опитування групи «Рейтинг», 40% українців зазначили, що працюють у звичайному режимі, ще 17% – на віддаленні, 8% – на новій роботі, а 33% відповіли, що взагалі не працюють. Тобто реальний рівень безробіття залишається рекордним.
За даними Держслужби зайнятості, 21% зареєстрованих безробітних раніше працювали у сфері торгівлі, 17% – у переробній промисловості, 15% – у сільському господарстві, 11% – у сфері державного управління. Також багато нових безробітних серед кухарів, молодших медсестер, помічників вихователів дитсадків, офіціантів, барменів, перукарів.
За конкурсами на одну вакансію Держслужба зайнятості дає таку розбивку: найбільший конкурс у сільському господарстві – 31 претендент на одну вакансію; на другому місці технічний персонал – 14 осіб на одну вакансію; на третьому – працівники сфери торгівлі та послуг (12 осіб на місце). У топ-5 потрапили також чиновники та керівники (11 осіб на одну вакансію) та представники некваліфікованих професій (11 осіб на місце). Середній конкурс на одну вакансію по країні – 8 осіб на місце.
Левову частку нових вакансій за даними Держслужби зайнятості подають переробні підприємства (21%), торгівля (14%), освітні установи (10%), а також транспортники (10%). Найбільше вакансій традиційно для представників робітничих професій. Зараз шукають швачок, електромонтерів, слюсарів, сантехніків, пекарів, зварювальників та ін.
Загалом акцент зараз йде на енергетику. Що й зрозуміло, враховуючи масштаби її руйнування та потреби у ремонтах.
