Лише 3,2% землян можуть повною мірою і без побоювання висловлювати свою думку та виходити на акції протесту. Такі дані містяться у щорічному рейтингу громадянських свобод, складеному альянсом правозахисних організацій CIVICUS. Росія увійшла до найгіршої з п’яти, «закритої» категорії країн.
Об’єднання правозахисних організацій CIVICUS надало черговий щорічний рейтинг громадянських свобод у різних країнах світу, який воно публікує з 2017 року. Як випливає з документа, 2022-го протести громадян, здебільшого мирні, були зафіксовані у 131 країні світу. Стосувалися вони найрізноманітніших проблем, починаючи зі зростання цін на продукти харчування через інфляцію та закінчуючи обуренням з приводу корупції влади чи репресій.
Щонайменше у 92 країнах протестувальників затримували, у 57 — при затриманнях використовувалася надмірна сила.
Вбивства учасників мирних протестів було зафіксовано як мінімум у 24 країнах світу. Більш ніж у 100 державах минулого року переслідували громадянських активістів, журналістів та співробітників правозахисних організацій. Рейтинг оцінював 197 країн та територій.
СIVICUS — об’єднання більш ніж 20 правозахисних НКО та соціальних рухів у всьому світі, засноване у 1993 році з метою сприяння розвитку громадянського суспільства. Штаб-квартира об’єднання знаходиться в Йоганнесбурзі, представництва — у Нью-Йорку та Женеві.
Країни у рейтингу розподіляються на п’ять категорій за ступенем обмеження громадянських свобод: країни із вільним громадянським суспільством («Вільні»); країни, де громадянські свободи частково обмежені (обмежуючі); країни, у яких громадянському суспільству створюються значні перешкоди (обструктивні); країни, де громадянське суспільство зазнає репресій («Репресивні»); країни, де будь-яка спроба користуватися громадянськими свободами жорстко придушується («Закриті»).
Як зазначають автори, дані рейтингу свідчать про те, що громадянське суспільство виявляється у дедалі більше ворожому оточенні.
Враховуючи ситуацію у 2022 році, можна зробити висновок, що лише 3,2% населення планети проживає у країнах, які включені до категорії «Вільні». До цієї категорії, за оцінками CIVICUS, належать лише 38 із 197 країн, включаючи Канаду, Норвегію, Швецію, Фінляндію, Німеччину, Ісландії, Португалії.
До категорії країн, де громадянські свободи частково обмежуються, увійшли 42 країни, зокрема Вірменія, Бельгія, Кіпр, Франція, Італія, Грузія, Японія, Молдова та США. У цих країнах мешкає 11,3% населення світу.
Великобританія, Україна, Південна Африка, Сербія, Польща та ще 35 держав потрапили до категорії «Обструктивні» — країни, які утискують громадянські свободи.
До категорії «Репресивні» CIVICUS відносить 50 країн із найбільшою часткою світового населення – 42,2%. Серед них Ангола, Чад, ЦАР, Ефіопія, Індія, Казахстан, Туреччина, Венесуела.
Інші 27 держав входять до категорії «Закриті», як зазначають у CIVICUS, найгіршу категорію з усіх. Зокрема, це Афганістан, М’янма, Росія, Білорусь, Азербайджан, Китай, Іран, КНДР, Саудівська Аравія.
У цих країнах проживає 28,5% населення планети, або понад 2 млрд людей. Найбільше держав із вільним громадянським суспільством перебувають у регіоні Європа та Середня Азія — 20, а найбільше країн із категорії «Закриті» — на Близькому Сході та Північній Африці.
За минулий рік 15 країн перемістилися до нижчої категорії, погіршивши показники свободи громадянського суспільства. Наприклад, перехід Великобританії до категорії «Обструктивні» автори рейтингу пояснюють «зростанням авторитарності» у прийнятті обмежувальних та каральних законів щодо громадських протестів. На думку CIVICUS, британський уряд створює «атмосферу ворожого ставлення» до організаторів громадських кампаній, благодійних організацій та інших структур громадянського суспільства. Росія, Афганістан, Гонконг, М’янма та Таджикистан перейшли з категорії «Репресивні» до «Закритих».
Є й зворотний процес. Поліпшити показники вдалося десяти країнам, у тому числі Чехія, Латвія, Вірменія, Чилі, США, Бурунді, ЦАР та Південний Судан.
Оцінюючи ситуацію в Росії , експерти CIVICUS вказують на напади та переслідування, закриття та блокування незалежних ЗМІ, вжиття «репресивних законів» та обмежувальних заходів щодо критиків влади, закриття великих правозахисних організацій. Автори рейтингу, крім того, стверджують, що за звітний рік у країні було заарештовано понад 19 тис. учасників акцій протесту.
