30 січня Верховний Суд України розглядатиме касаційну скаргу щодо гучної справи про незаконний перепродаж та легалізацію майнових прав на кілька компаній, що належать громадській організації “ЦЗІ”.
Після дворічного судового процесу Північний апеляційний суд Києва 21 листопада 2023 року скасував рішення Господарського суду, яким майно «ЦЗІ» залишалося у нових «власників». Це рішення стало поворотним моментом у тривалому правовому протистоянні.
Але незважаючи на рішення апеляційного суду, опоненти ЦЗІ продовжують використовувати різні юридичні маневри, щоб затягнути процес.
СУТЬ СХЕМИ
Антирейдерська комісія Міністерства юстиції України у грудні 2021 року визнала дії нотаріусів, які брали участь у перепродажі та подальшій легалізації майна ЦЗІ, незаконними та Мін’юстНаказами №4677–5 та №4191–5 скасував усі ці угоди.
Проте протилежна сторона одразу звернулася до судів із позовами, які оскаржують Наказ Мін’юсту. Позови розглядали судді Господарського суду м. Києва Сергій Васильович Стасюк та Олександр Васильович Котков.які спочатку наклали досудові арешти на оспорювані майнові права, а потім ухвалили схожі рішення про відміну Наказів Мін’юсту.
Головною підставою для винесених суддями таких рішень став позов якоїсьЮлії Зарічанськоїдо Приморського районного суду м. Одеси.
Він був поданий рівно за день до засідання Антирейдерської комісії, що розглядала скаргу «Центру захисту інвалідів» на дії рейдерів. У ньому співмешканка Сергія Дурача, Юлія Зарічанська вимагала визнати факт спільного проживання з “цивільним” чоловіком, а заразом і заперечувала перепродаж цим співмешканцем майна «ЦЗІ».
У своєму позові Юлія Зарічанська стверджувала, що вони із Сергієм Дурачом із 2000 року вели спільне господарство, проживали разом, тому компанія, власником якої записаний Дурач, є їх спільно нажитим майном. І нібито всі правові дії, вчинені ним від імені компанії, були незаконними без юридичної згоди подружжя. (Докладно ця справа розбиралася в одному з наших попередніх матеріалів).
Незважаючи на те, що позов Зарічанської не має прямого відношення до виконання Наказів Мін’юсту, їх намагаються поєднати в одне ціле.
Справа в тому, що згідно з буквою закону, Мін’юст не може розглядати заяви про відміну незаконних реєстраційних дій, якщо є інформація про судову справу між тими самими сторонами та за тими самими обставинами. Ця норма закріплена в п. 4 ч. 8 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
АРГУМЕНТИ МІНЮСТА
Адвокати «ЦЗІ» зазначають, що подібна ситуація є прикладом системної проблеми в українській судовій практиці, де часто використовуються такі підставні позови для «руйнування» гучних справ.
«Було затіяно сімейну суперечку між співмешканцем і співмешканкою, через цей позов “ЦЗІ” позбавлено майна і не може навіть звернутися ні до Мін’юсту, ні до суду, бо існує цей позов. Це класичний приклад створення штучної судової суперечки – з метою позбавити потерпілу сторону навіть можливості захистити свої права”, — заявляє адвокат Олександр Єфімов.
Штучність позову Зарічанської підтверджують Міністерство юстиції та висновки незалежної експертизи.
У документах, поданих до апеляційного суду, Мін’юст послідовно викладає свою позицію. Міністерство доводить, що позов Зарічанської зовсім не ідентичний тій скарзі від «ЦЗІ», яка розглядалася Антирейдерською комісією Міністерства юстиції, стосується інших людей та обставин, а отже, Наказ №4677/5 був видано законно та підлягає виконанню.
Міністерство «вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо існування судової суперечки між тими сторонами, з тих самих предметів та підстав, оскільки правовідносини у судовій справі №522/23860/21, яка прийнята до уваги судом першої інстанції, не є тотожними правовідносинами, що розглядалися за скаргою третьої особи, вони мають різне правове обґрунтування, різні обставини, Приморським районним судом міста Одеси досліджувалися різні за змістом докази”.
ВИСНОВКИ ЕКСПЕРТИЗИ
Адвокати ЦЗД мають “Висновок науково-правової експертизи з питань застосування аналогії закону в порядку скасування реєстраційних дій Міністерством юстиції України та його територіальними органами” “НІСЕ-ЕКСПЕРТИЗА”, датованим 4.01.2024. (Цей документ знаходиться в розпорядженні редакції ElitExpert).
Експерти зазначають, що:
- Позов Ю.Зарічанської був поданий до С. Дурач і ряду підприємств, нотаріусів і реєстраторів.
Скаргу “ЦЗІ” було подано до Антирейдерської комісії Міністерства Юстиції.
2) ПозовЗарічанської стосується встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу, визнання договорів та актів недійсними, скоєних під час проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу.
Скарга до Антирейдерської комісії Мін’юсту — стосується скасування дій держреєстраторів.
3) Підстави подання позову Зарічанської – встановлення факту проживання однією сім’єю із С. Дурачем.
Підстави подання скарги «ЦЗІ» – незаконність реєстраційних дій.
Висновок: і підстави, і предмет позову, і сторони спору різні.
У цій незалежній експертизі, за підписомдоктора юридичних наук, професора, члена Науково-консультативної ради при Верховному Суді, підсумовується, що «Позов, поданий третьою особою (Ю.Зарічанської — ред), що не виникло між тими ж сторонами з того ж предмета та підстав, що й скарга, заявлена заявником (ЦЗІ), враховуючи, що заявника у зазначеній судовій суперечці залучено відповідачем у справі у контексті п 3 ч.6 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 р. № 755-IV та п. 5,6 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації , територіальних органів Міністерства юстиції», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. №1128”.
Чи візьме до уваги ці аргументи суд, стане зрозумілим 30 січня, на відкритому засіданні з розгляду касаційної скарги.
