В останні місяці портовий пункт «Кілія», Усть -Дунайського порту Одеської області, прикував до себе увагу через юридичну суперечку між державними та приватними структурами. Гостроти ситуації додає той факт, що ця суперечка, з огляду на важливість роботи морських та річкових портів країни в умовах війни, безпосередньо впливає на економічну та соціальну ситуацію в південному регіоні України.
Як ми вже повідомляли в минулому матеріалі, на території портового пункту «Кілія» працюють три портові оператори: ДП «МТП « Усть-Дунайськ », ТОВ « Краншип » — групи компаній «Трансшип» та ТОВ «Зерновий термінал Кілія» (ТОВ «ЗТК»). На жаль, у момент продажу порту Фондом держмайна України належного узгодження між підприємствами проведено не було.
Стартова ціна лоту (60 млн. гривень) під час торгів зросла більш ніж утричі, тож переможець, вінницька компанія «Еліксир Україна», купила порт у Фонду держмайна (ФДМУ) за 201 млн грн. Фактично ж покупцю довелося заплатити майже 250 млн. грн., враховуючи ПДВ та 3% Prozorro.
Однак через те, що ФДМУ не провів коректний розподіл майна перед приватизацією порту, а стратегічні об’єкти портової інфраструктури, які не мали потрапити на аукціон, були включені до списку приватизації, одразу ж після аукціону покупець зіткнувся з великими проблемами та неможливістю оформлення придбаного об’єкту.
Згідно з відкритими джерелами, майновий комплекс порту розділений між ФДМУ та ТОВ «Морський порт Дунай Кілія» (ТОВ «МВДК»). При цьому 94/100 частки перебувають на балансі ДП «МТП «Усть-Дунайськ», а 6/100 – у власності ТОВ «МПДК» та в оренді ТОВ «ЗТК». Важливо відзначити, що ця частка була придбана на торгах у 2007 році і її правосуб’єктність двічі підтвердили судові рішення (рішення Кілійського районного суду від 2007 року та рішення Господарського суду Одеської області 916/2514/21).
Проте складність ситуації полягає в тому, що майно ТОВ «ЗТК» було включено в частку 94/100 комплексу будівель порту, виставлену на продаж державою, і під час підготовки порту до приватизації не було виключено з Реєстру прав на нерухоме майно.
Природно, що такий стан речей викликав серйозні питання щодо процедури приватизації та реєстрації майна, у зв’язку з чим нині у Господарських судах Одеської області та міста Києва розглядаються судові справи №№910/4588/23; 916/102/23; 916/186/23; 910/6314/23 про відміну аукціону, договору та наказів ФДМУ, виключення зайвих об’єктів з Реєстру, а також про розподіл власності співвласників.
Через те, що майно було «продано» Фондом нерозділеним та невиділеним, змішаним із чужим майном, держреєстратор не має права перереєструвати його на нового власника, а питання передачі порту буквально зависло у повітрі.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Сподіваючись знайти справедливе та швидке вирішення ситуації, яке врахує інтереси всіх учасників процесу, ElitExpert опитав представників сторін, так чи інакше, залучених до цього конфлікту.
Зокрема начальник філії «Усть-Дунайськ» держпідприємства «Адміністрація морських портів України» Володимир Швидченко заявив, що сторонам потрібно домовлятися: «Чому не відбувається кінцевий етап оформлення документів? Потрібно сідати і упорядковувати ті невідповідності, які спливли під час продажу, і які побачили відповідні органи. Оформлення документів не відбулося, бо, напевно, є якісь невідповідності деяким нормам та законам України. Філія АМПУ «Усть-Дунайськ», зі свого боку, у цьому плані займає абсолютно конструктивну позицію та готова виконати всі дії, які допоможуть вирішити цю проблему».
Водночас в.о. директора ДП «МТП «Усть-Дунайськ» Олександр Попов відмовився відповідати на запитання ЗМІ та коментувати ситуацію, обмежившись стандартною відпискою на журналістський запит.
Ще один опитаний нами чиновник, голова Кілійської міської громади В’ячеслав Чернявський, на території якої розташований портопункт, вважає, що корінь усіх бід — в тому, що майно порту не було поділено раніше. «У цій ситуації, на мою думку, їм усім потрібно сісти за стіл і домовлятися — я маю на увазі всіх портових операторів або претендуючих на роботу в цьому порту. Не вийде домовитися, тоді йдіть до суду та не затягуйте це питання. І гадаю, що держава має включитися у вирішення цієї конфліктної ситуації».
У свою чергу власник компанії «ЗТК» Олександр Грамма роз’яснив нам, як саме його компанія бореться за своє майно.
«Ситуація проста: два співвласники майнового комплексу мають нерозділене єдине майно. І для правильного продажу ФДМУ мав виділити своє майно в окрему одиницю. Коли ми побачили механізм приватизації, то не погодилися з ним, оскільки тут явно порушуються наші майнові права. У зв’язку з цим, ми неодноразово зверталися до ФДМУ, Мініфраструктури , ДП «МТП «Усть-Дунайськ» із проханням правильно скласти пакет приватизації, але всі наші запити ігнорувалися. Також ми подали позов до Господарського суду міста Києва.
По-друге, у держреєстрі нерухомості зазначено перелік об’єктів частки держави, що становить 94/100 комплексу порту. Але в ньому знаходяться рухомі об’єкти, що належать нашому підприємству – ангар, підйомник і вагова. Це предмет другого судового спору, в якому ми намагаємося ці об’єкти виключити з реєстру», – зазначив Олександр Грамма.
Крім того, адвокати компанії ТОВ «МПДК» зазначають, що власники не перешкоджають приватизації і не намагаються зірвати цей процес, але водночас не хочуть, щоб у них відбирали майно, що їм належить.
«Практика Верховного суду говорить про те, що якщо до реєстру нерухомості внесені об’єкти, які не повинні там перебувати, а власником зазначено іншу особу, то така власність підлягає витребуванню. Саме це і відбувається зараз – власники витребовують своє майно.
Що ж до виділення часток, воно можливе лише двома способами — або рішенням суду, або нотаріально засвідченим договором. Фонд мав виділити частки та розподілити майно» , — наголосив адвокат ТОВ «МПДК» Олексій Згода.
У регіональному відділенні ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях у відповідь на офіційний запит ElitExpert не визнали провину працівників Фонду в недбалій підготовці порту до продажу, заявивши, що процес приватизації був повністю відкритим і прозорим, проігнорувавши інформацію про кілька судових позовів проти ФДМУ. «Перелік майна, що належить державі та входить до складу об’єкта приватизації, підтверджений неодноразовими судовими рішеннями», – зазначили у Фонді.
Причиною того, що новий власник і досі не набув володіння об’єктом, там назвали той факт, що «покупець зобов’язаний отримати дозвіл Антимонопольного комітету України на придбання у власність акцій (часток) у розмірі перевищуваному 50% голосів у вищому органі управління відповідного об’єкта (дозвіл на концентрацію). А через пряму вказівку статті 26 Закону України «Про приватизацію», право власності на об’єкт переходить до покупця лише після того, як АМКУ надасть такий дозвіл.
У свою чергу Антимонопольний комітет України в коментарі ElitExpert зазначив, що в травні 2023 року почав розгляд цієї справи, зараз вона триває, і жодного рішення Комітетом ще не ухвалювалося.
ПЕРЕГОВОРНИЙ ПРОЦЕС ПІШОВ
В останні дні ситуація почала зрушувати з мертвої точки. Антимонопольний комітет, який зараз розглядає дозвіл на концентрацію, організував зустріч усіх зацікавлених сторін – за участю представників Фонду держмайна, компанії-покупця, ДП «АМПУ» та портових операторів. Трохи пізніше аналогічну зустріч з ініціативи ТОВ «ЗТК» провела і філія ФДМУ в Одеській та Миколаївській областях.
За словами керівника «ЗТК» Олександра Грамми, позиція його компанії залишається незмінною і простою – не виступаючи проти приватизації як такої, портовий оператор не хоче, щоб вона була здійснена за його рахунок: «Якщо сторони мають конструктивне бажання вирішити це питання, то ми пропонуємо простий і законний вихід із ситуації: спочатку розділити в натурі частки у майновому комплексі порту, а вже після цього підписувати з покупцем акт приймання-передачі. У такому разі всі зацікавлені сторони в максимально короткий термін нотаріально врегулюють всі спірні моменти, а проблема буде вичерпана назавжди. Покупець отримає саме те, за що заплатив і не прихопить чужого майна».
Цю позицію компанії підтримав і Антимонопольний комітет. Однак у процесі переговорів з’ясувалося, що навіть за формальної згоди чиновників Фонду держмайна на поділ існує різне розуміння того, як це майно необхідно ділити. У Фонді схиляються до принципу – «на тобі, Боже, що нам не гоже». Проте, нагадаємо, що у 2007 році компанія придбала у держави саме об’єкти, а не частки. На сьогоднішній день, ТОВ «ЗТК» має першочергове право на конкретні об’єкти майнового комплексу (зокрема, капітальні будівлі на території порту – будівля Усть -Дунайського морвокзалу, офісні приміщення та ін.). Нині ж вони, згідно з Реєстром, перебувають у спільній власності у ФДМУ та ТОВ «МПДК» («ЗТК»), і можуть стати одноосібною власністю лише після того, як майно буде поділено. Ось чому правильне трактування поняття «майно» таке важливе в даній ситуації.
Крім того, на зустрічі в Антимонопольному комітеті було порушено питання про чесну конкуренцію. Усі портові оператори, які працюють у портопункті – ДП «МТП «Усть-Дунайськ», «ЗТК» та «Краншип» – є конкурентами і повинні мати рівні можливості працювати без утиску своїх прав, незалежно від того, хто є власником того чи іншого об’єкту на території порту. Тому, наприклад, неприпустима ситуація, коли «МТП «Усть-Дунайськ», дублюючи функції АМПУ, також починає видавати перепустки на територію портопункту іншим операторам. Це та інші подібні питання, що стосуються конкуренції, критично важливі для роботи порту загалом, оскільки порушують норми антимонопольного законодавства, що може стати причиною відмови від концентрації. Складається враження, що ДП «МТП «Усть-Дунайськ» навмисне провокує ситуацію так, щоб було більше питань до аукціону та торгів, що точно не сприяє завершенню приватизації.
На другій зустрічі, організованій одеським відділенням ФДМУ, компанії домовилися про те, що покупець майнового комплексу порту «Усть-Дунайськ», ТОВ «Еліксир-Україна» у відповідь на цілком обґрунтовану претензію ТОВ «ЗТК» надасть своє бачення досудового вирішення ситуації.
Таке закінчення спору було б оптимальним для всіх, проте публічна позиція переможця аукціону – «приватизація пройшла прозоро та публічно відповідно до чинного законодавства України», – на жаль, змушує сумніватися у його бажанні вирішити проблему конструктивно.
Швидше за все, «Еліксир-Україна» не має наміру чекати на нотаріальний поділ майна, а розраховує прийняти в користування комплекс порту прямо зараз, з усіма спірними моментами. І вже потім, ставши повноправним власником своєї частини порту, почати розбиратися з майном «ЗТК». Однак у сумлінності та порядності «Еліксиру» партнери з компанії «ЗТК» можуть сумніватися, а отже, навряд чи допустять порушення своїх прав на обіцянку розібратися «потім».
Можливість прийняти об’єкт «чистим», з чітко виділеними частками і без судових суперечок, чомусь не є пріоритетною для компанії-переможця аукціону.
Проводячи журналістське розслідування, ми з’ясували, що деякі зацікавлені особи, які не мають відношення до майнового комплексу порту, працюють на затягування процедури приватизації шляхом юридичного та виробничого хаосу, що також породжує нові та нові судові справи. А тому, що довше триває процедура приватизації, то довше наживатимуться на ній окремі особи. (І про це ElitExpert розповість у наступних матеріалах).
Якщо наші припущення вірні, приватизація майна Усть -Дунайського порту може остаточно ув’язнути в купі судових справ та кримінальних проваджень. Що, зрозуміло, невигідно ні портовим операторам, ні покупцеві, ні тим більше – державі .
Олена Овчиннікова, Олександр Шорохов
Щоб завжди бути в курсі найважливішого, читайте нас у Telegram
