Вже понад два роки в різних судах країни тягнуться справи, присвячені незаконному перепродажу та подальшій легалізації майнових прав на кілька компаній, що належать громадській організації «ЦЗІ».
21 листопада 2023 року Північний Апеляційний суд Києва після уважного розгляду всіх обставин своєю Постановою у справі № 910/11679/22 скасував рішення судді Господарського суду Олександра Коткова, якою він, по суті, позбавляв «ЦЗІ» свого майна та залишав його у нових «власників».
Таким чином, дворічний судовий позов вже міг би завершитися, якби сторона опонентів не почала заплутувати процес новими схемами та маніпуляціями.
Коротко нагадаємо передісторію цьогорічних подій
Наприкінці 2021 року, після узаконеного, ланцюжком нотаріусів, перепродажу третім особам та подальшої легалізації майна громадської організації «ЦЗІ», остання звернулася зі скаргою до Міністерства юстиції України. Справу розглядала спеціальна Антирейдерська комісія. За підсумками її роботи Міністерство юстиції видало Наказ №4677/5, який ухвалив, що дії нотаріусів були незаконними і всі зроблені ними реєстраційні процедури мають бути скасовані.
Як пояснюють адвокати «ЦЗІ», після цього залишалося лише звернутися до держреєстраторів для проведення невідкладних реєстраційних дій – і захоплені активи повернулися законним власникам.
Однак протилежна сторона відразу жзавалила суди в різних частинах країни, зробленими ніби під копірку позовами, в яких просить визнати Наказ Мін’юсту незаконним. Більше того, суди, з формальних причин, справді скасовують рішення Міністерства юстиції!
У результаті проста справа, яка могла завершитися за пару тижнів, розрослася до десятків судових і кримінальних проваджень і триває вже третій рік.
Давайте розберемося, чому так сталося на прикладі однієї з таких справ.
СХЕМА З РОЗВАЛЮВАННЯ
Один із учасників процесу, Тарас Іспанюк, від імені свого підприємства ТОВ «Ларгент» подав до Господарського суду Києва позов про відміну Наказу Мін’юсту України. Позовні вимоги ґрунтувалися на тому, що Наказ нібито є незаконним через відсутність повноважень Мін’юсту на розгляд скарги від «ЦЗІ» – завдяки «справі Зарічанської».
Йдеться про те, що за 1 день до засідання Антирейдерської комісії Мін’юсту у даній справі співмешканка одного з головних фігурантів процесу з боку опонентів, Сергія Дурача, Юлія Зарічанська, подала позов до Приморського районного суду Одеси. Вона попросила суд визнати факт того, що вона живе з Дурачом однією сім’єю та має право на половину спільно нажитого майна. У зв’язку з цим вона вимагала скасувати угоди купівлі-продажу майна «ЦЗІ», включаючи БЦ «Київ» та ТЦ «Грецький», які Сергій Дурач зробив, нібито, не порадившись із нею.
Незважаючи на те, що на перший погляд позов Зарічанської не має жодного відношення до виконання Наказу Мін’юсту, вони тісно взаємопов’язані.
Справа в тому, що згідно з буквою закону, Мін’юст не може розглядати заяви про скасування незаконних реєстраційних дій, якщо є інформація про судову справу між тими ж сторонами та за тими самими обставинами. Ця норма закріпленау п. 4 ч. 8 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
До речі, ця схема ще неодноразово була обкатана у цій заплутаній справі. Так, 14 лютого 2022 р. ще один із можливих учасників схеми легалізації активів «ЦЗІ» Володимир Агаєв подав інший позов до Господарського суду м. Києва з проханням визнати протизаконним і скасувати цей Наказ. І вже інший суддя, Сергій Стасюк, так само наклав заборону на його виконання. Це рішення було оскаржено і 7 вересня 2022 року скасовано рішенням Північного Апеляційного суду Києва. Проте суддя Стасюк щоразу продовжує наполегливо накладати заборони на виконання Наказу Мін’юсту — останнє таке рішення він виніс 7 грудня 2023 року.
АРГУМЕНТИ МІНЮСТА
У той же час на позов Зарічанської відреагувало і саме Міністерство юстиції. У документах, поданих до суду, Мін’юст заявляє, що цей позов зовсім не є ідентичним тій скарзі від «ЦЗІ», що розглядалася Антирейдерською комісією Міністерства юстиції, стосується інших людей та обставин, а отже, Наказ №4677/5 було видано законно та підлягає виконанню:
Таким чином, Міністерство юстиції зайняло чітку позицію – позов Зарічанської не може бути підставою для визнання наказу недійсним.
Проте, навіть доводи міністерства та очевидні факти не переконали суддю Господарського суду Олександра Коткова, який 20 липня 2023 року задовольнив заяву ТОВ «Ларгент» та заборонив виконання Наказу Мін’юсту України, залишивши майно у «рейдерів».
Зрозуміло, це рішення було оскаржено в апеляції — при цьому апеляційну скаргу направив як ЦЗІ, так і окремо Мін’юст.
21 серпня 2023 року Міністерство юстиції України звернулося до Північного апеляційного господарського суду Києва з проханням скасувати рішення судді Коткова.
Свою апеляційну скаргу Міністерство мотивувало тим, що «викладені в оскаржуваному рішенні висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи і є наслідком неправильного застосування норм матеріального та процесуального права».
Північний Апеляційний суд Києва суд погодився з цими аргументами та 21 листопада 2023 року скасував рішення судді Коткова.
ВІДПОВІДНИЙ КРОК ОПОНЕНТІВ
У справі знову можна було б ставити крапку, проте опоненти продовжують робити все, щоб затягти процес, і вже 27 листопада 2023 року подають до Верховного Суду касаційну скаргу на Постанову апеляційного суду.
При цьому у своєму клопотанні «Ларгент» навіть зажадав від Верховного суду зупинити дію Постанови до закінчення її перегляду в касаційному порядку – але в цьому, згідно з Ухвалою Верховного суду від 8.01.2024 р., їм було відмовлено.
На даний момент Верховний Суд, в силу своїх повноважень, змушений був відкрити касаційне провадження за скаргою ТОВ «Ларгент» на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 р., незважаючи на явні маніпуляційні дії, які провадить із цією справою сторона опонентів.
«Подібне «розвалювання» гучних справ у судах за «методом Зарічанської» з поспішно поданими, нібито, ідентичними позовами нерідко використовується в українській судовій практиці, і цю схему вже можна вважати системною. І в процесах, пов’язаних із майном «ЦЗІ», вона теж використовувалася неодноразово», — зазначають адвокати «ЦЗІ».
Відкрите судове засідання у цій резонансній справі, яке розглядатиме касацію, відбудеться у Києві 30 січня 2024 року.
Щоб завжди бути в курсі найважливішого, читайте нас у Telegram
