Під час повномасштабного військового конфлікту кожна копійка, витрачена на зайві чи завищені витрати, є прямим збитком оборонної спроможності країни. Нещодавно розкриті дані щодо будівництва сховища в селі Йосипівка Одеського району, про яке ElitExpert вже писав раніше, яскраво ілюструють, як далеко можуть зайти зловживання місцевої влади.
Нагадаємо, що Маяківська сільська рада Одеського району будуватиме споруду цивільного захисту (ПРУ) на території Йосипівського ліцею за астрономічну суму в 44,3 млн грн. Зважаючи на те, що в селі проживає лише близько 1400 осіб, такий обсяг інвестицій видається дуже невиправданим. Причому це стає особливо явним, якщо заглибитись у деталі контракту.
Замість конкурентної процедури громада уклала прямий договір з ТОВ «СТАНІ МАГНУМ», статутний капітал якого складає 12 000 грн. Провівши закупівлю без торгів, сільрада уклала прямий договір з цім ТОВ, яке зареєстроване на Куматренко Ольгу Валеріївну. Статутний капітал підприємства — лише 12 тис. грн. Ще варто зазначити, що чистий прибуток даного ТОВ у 2020 році склав 13800 грн, в 2021 році відомості не подавались, а у 2022 — лише 4800 грн. У той же час це підприємство має борг на 2,2 млн грн. Однак це лише вершина айсбергу.
Детальне вивчення кошторису для будівництва виявляє безліч невідповідностей ринковим цінам. Бетон, який у тій самій Одеській області замовляв прикордонний загін за 2 627 грн/куб. м, сільраді чомусь коштував 4 008 грн/куб. Ряд інших позицій, включаючи пісок, цеглу та обладнання, також були завищені за ціною. Наприклад, природний пісок для укриття коштуватиме 1275 грн/куб. м. при тому, що середня ринкова ціна піску на Одещині становить лише 369 грн/куб. м. — майже в чотири (!) рази дешевше. Також в кошторисі вказано підйомник для людей з обмеженими можливостями за ціною 301 тис грн. — той самий, який виробник продає за 138 тис грн, тобто більш ніж удвічі дешевше.
Такі явні невідповідності ринковим цінам вказують на можливе зловживання чи халатне ставлення до витрачання державних коштів, тому будівництво сховища в Маяках є лише одним із багатьох прикладів того, як військові дії стають прикриттям для особистої вигоди посадових осіб. В умовах воєнного часу така поведінка особливо неприйнятна, оскільки кожна додатково витрачена гривня могла б бути спрямована на реальні потреби країни.
