6 лютого 2023 року в Туреччині сталися найпотужніші землетруси з 1939 року — неподалік кордону з Сирією було зафіксовано десятки поштовхів магнітудою до 7,8 бала. Поштовхи відчувалися також на Кіпрі, Лівані, Сочі, Батумі і навіть у Гренландії. Зруйновано міста та села, а в провінції Хатай вибухнув газопровід.
Число жертв землетрусів у Туреччині та Сирії на ранок 7 лютого становило 4800 осіб. На більшій частині півдня Туреччини та півночі Сирії всю ніч тривали рятувальні операції.
Згадаємо, що востаннє такий потужний землетрус у Туреччині був у 1939 році в Ерзінджані — тоді загинуло близько 33 тисяч людей. 1999 року в результаті поштовхів під Ізмітом магнітудою до 7,6 бала загинуло близько 18 тисяч людей. Нинішній землетрус стався в районі Східно-анатолійського розлому. Сейсмологи вважають цей район небезпечним, але помітних поштовхів тут не було понад сто років.
Будинки перетворилися на руїни за лічені хвилини
Перший потужний поштовх був зафіксований о 4:17 за місцевим часом на півдні Туреччини, неподалік кордону із Сирією. За 23 кілометри від епіцентру знаходиться місто Нурдаги, де мешкають близько 17 тисяч людей, а найближче велике місто — Газіантеп з населенням понад 1,5 мільйона людей. Після цього сталося кілька повторних поштовхів афтершоків.
У Сирії найбільше постраждали провінції Латакія, Алеппо, Хама та Тартус.
Судячи з фото та відео, на місці трагедії катастрофічні руйнування – будинки перетворилися на руїни за лічені хвилини.
Потерпілим потрібна допомога
Тим часом в аеропорту Стамбула черги з добровольців: люди намагаються вилетіти в регіони, які постраждали від землетрусу, на допомогу землякам.
Рятувальники МНС Казахстану вилетіли з Алмати до Туреччини, щоб допомогти у ліквідації наслідків землетрусів. Попереднє місто прибуття — Газіантеп, повідомляє прес-служба МНС.
Руку допомоги Туреччини надають багато країн, серед них Японія, Косово, США, Азербайджан, Польща, Вірменія, Україна, Чехія, Узбекистан та багато інших. Деякі держави відправили рятувальників та медиків, інші – гуманітарну та технічну допомогу.
Чи можна було уникнути трагедії?
У постраждалих районах вже понад 200 років не було великих землетрусів, тож рівень готовності до них був нижчим, ніж у регіонах, де на них весь час чекають.
Але справа не лише в оперативному реагуванні на те, що вже трапилося. Важливим фактором, що дозволяє знизити ризики та запобігти катастрофічним наслідкам, є міцність будівель. На відеозаписах з місця трагедії видно, що будинки руйнуються з неймовірною швидкістю.
Ось що пише з цього приводу письменник та публіцист Анатолій Несміян:
«Будинки, що складаються в Туреччині, можуть стати серйозною проблемою для Ердогана у зв’язку з тим, що значну частку підрядів на будівельному ринку «тримає» будівельний холдинг його зятя. Якість будинків, зважаючи на все, не відповідає жодним нормам сейсмостійкості. Звичайно, поки Ердоган при владі, юридичну площину перевести це питання не вдасться, але травневі вибори можуть вирішити його політично».
Життя на волосині
Зараз на півдні Туреччини та півночі Сирії активізуються міжнародні зусилля щодо надання допомоги після сильного землетрусу.
Доктор Кармен Солана, спеціаліст з вулканології та інформування про ризики в Університеті Портсмута, даючи оцінку тому, що відбувається, зазначила, що, на жаль, на півдні Туреччини і особливо в Сирії стійка інфраструктура неоднорідна, тому порятунок життів нині в основному залежить від реагування.
«Наступні 24 години мають вирішальне значення для пошуку тих, хто вижив. … Через 48 годин кількість тих, хто вижив, різко зменшується», — зазначила експерт.
Як повідомляє кореспондент ВВС Анна Фостер у своєму репортажі з провінції Газіантеп на півдні Туреччини:
«Дістатись районів, близьких до епіцентру, неймовірно складно. Є побоювання, що головна магістраль небезпечна, тому все перенесено на звивисту гірську дорогу. Люди відчайдушно намагалися пропустити машини швидкої допомоги та рятувальні бригади, але дорога забита вантажівками та людьми, які намагаються виїхати».
Все погіршується через те, що дороги потріскані та розбиті — це ускладнює рятувальні роботи.
«У міру наближення до епіцентру ви справді можете бачити, як масштаби руйнувань збільшуються, повідомляє кореспондент, — все ще відчуваємо поштовхи, і люди не хочуть перебувати поряд із будинками. Коли люди відчувають їх, вони тікають».
Вона також повідомляє, що багато зруйнованих будівель, у яких взагалі не ведуться рятувальні роботи, хоча, можливо, під завалами залишаються люди. Зусилля зосереджені на великих будинках, у яких, на думку рятувальників, було більше людей, припускає Ганна Фостер:
«Люди мовчать, приголомшені подіями. Вони розпалюють вогнища, щоб зігрітися, і дивляться, як продовжуються ці рятувальні операції. Навколо жахливо тихо».
Своїми враженнями поділився Тімоті Уайтінг, 29-річний уродженець Йоркширу у Великій Британії. Він перебував у відпустці в Туреччині, коли стався землетрус. Сам він був на другому поверсі двоповерхового будинку, що, власне, його й врятувало, оскільки руйнувалися переважно п’яти-шестиповерхові будинки. За його словами, вони руйнувалися «ніби від вибуху ядерної бомби».
Турецький журналіст із Стамбула Ібрагім Хаскологлу розповів, що люди, перебуваючи під уламками будівель, пишуть йому та іншим журналістам: «Вони кажуть нам, де перебувають, але ми нічого не можемо зробити».
За оцінкою Всесвітньої організації охорони здоров’я, від цих землетрусів може постраждати до 23 мільйонів осіб у Туреччині та Сирії. Цифра включає близько мільйона дітей.
