Карл Маркс сказав, що історія повторюється — спочатку у вигляді трагедії, а потім у вигляді фарсу. Батько комунізму мав рацію, і ніколи його слова не були такими доречними, як зараз, коли провальне вторгнення Володимира Путіна в Україну триває вже другий рік. Про це пише The Telegraph у своїй публікації.
Російський президент або стурбований, або погано орієнтується. Інакше чому він поводиться так, як веде зараз?
В останні тижні було багато галасу з приводу того, що Путін розпочав новий великий наступ, щоб повністю послабити Україну. Минулого місяця на Мюнхенській конференції з безпеки західні лідери затамували подих, гадаючи, чи вистачить у Києва ресурсів, щоб вистояти.
Але росіяни вже застрягли, а танки забуксували. Очікувані ними успіхи поки що не досягнуто. Вам це нічого не нагадує? Понад рік після початку «спеціальної військової операції» Путіна ми спостерігаємо жахливе повторення початкового вторгнення: повторення невдалих стратегій і хибних припущень, якими були наповнені військові плани Кремля.
Військова стратегія Путіна продовжує залишатися непродуманою, особливо це стосується кліматичних умов. Після появи відео, на яких російські танки важко пробираються через український бруд, складається враження, що підготовка до відлиги, яку можна було б очікувати під час весняного наступу, не проводилася. Це дивно, оскільки саме це призвело росіян у скрутне становище минулого року.
Так само вчинив і інший диктатор у такій віддаленій історії — Адольф Гітлер під час операції «Барбаросса» 1941 року. У російській для цього навіть є слово — «бездоріжжя» (пора року, коли пересування ґрунтовими дорогами або пересіченою місцевістю стає скрутним).
Навіть простий студент, який вивчає військову стратегію, знає, що наступальні маневри з використанням важких танків і джипів не дуже добре підходять для трясовини, проте Кремль двічі попався на цьому.
Більше того, у новому наступі, як і раніше, використовується безглузда тактика часів Першої світової війни, яка не підходить для протистояння української армії XXI століття, добре оснащеної, навченої та високо мотивованої. Російські танки з їхнім низьким кліренсом не можуть протистояти змінам погоди. Західні танки можуть: CR2 і Leopard 2 мають набагато вищий кліренс.
Можливо, Путін покладав усі свої надії на відновлення бойового духу військовослужбовців після місяців важких ночей та лютого холоду. Якщо так, то це був ще один прорахунок.
Моральний дух українських солдатів, які борються за виживання своєї країни, на власній території, знаючи, що західні танки на підході, завжди буде вищим, ніж у росіян, яких під тиском виштовхують з окопів і кидають у м’ясорубку з іржавою зброєю, без підготовки недосвідченими командирами. У таких умовах жодна армія не зможе битися і перемагати, і жодні промови Путіна не змінять цієї фундаментальної динаміки.
Можливо, російський президент розраховує на панування повітря, оскільки весняна погода прояснить небо. Але це також полегшить українським силам збивати його літаки, особливо за допомогою західних ракетних систем Patriot, батареї яких можуть збивати літаки, а також ракети і безпілотники, що наближаються.
Ми можемо побачити повторення сцен над Києвом минулого року: російські літаки падають у диму, а пілоти катапультуються.
До того ж чистіше небо допоможе західним розвідувальним службам, які передають критично важливу інформацію українським військам, дозволяючи їм завдавати ударів далеко за лінією фронту за допомогою HIMARS. Слід чекати нових ударів по російських штабах та логістичних вузлах.
Крім того, збір даних повітряної розвідки Кремля нещодавно було зірвано знищенням літака-шпигуна Beriev A-50 вартістю сотні мільйонів фунтів стерлінгів.
Путін, мабуть, або глибоко стурбований, або погано орієнтується. У цьому великому наступі він стикається з такою самою проблемою, що й у попередньому: або він схрестить пальці і сподіватиметься, що Захід втратить рішучість, або його призовники загинуть даремно, залишивши своїх убитих горем матерів на батьківщині.
Українські війська домінуватимуть на полях битв цієї весни та влітку. Російські невдачі повторюватимуться. Києву відправлятимуть нову зброю, а рішучість відстоятиме свою свободу зростатиме. Кремль буде судомно шукати нагоди змінити перебіг подій — ось чому ми повинні стежити за хімічною зброєю.
