Одразу два законопроекти про оподаткування операцій із віртуальними активами та регулювання ринку, зупинка обслуговування банками гривневих операцій із біткоїн-біржами та провідні позиції в ухваленні цифрових валют — видання Іncrypted проаналізувало криптосектор України за 2023 рік.
Кількість користувачів криптовалют в Україні зростає. Наприклад, глава регіону CEE і Центральної Азії Binance Кирило Хом’яков зазначив, що 2023 року кількість клієнтів біржі в країні збільшилася на 26%, а в команді Trustee Plus ще у вересні заявили, що кількість активних користувачів застосунку в Україні перевищила 100 000 осіб.
Активно розвивалася і спільнота. У липні відбулася масштабна Incrypted Conference, яка зібрала в Києві понад 1000 людей, включно з представниками бізнесу та регуляторів.
Водночас аналітики Chainalysis вказали на зниження обсягу криптовалютних транзакцій за рік:
«В Україні, на нашу думку, зниження обсягів більшою мірою зумовлене економічними труднощами, спричиненими війною, а також міграцією багатьох українських мешканців і бізнесів, включно з криптовалютними платформами, в інші частини Європи».
Призупинення роботи криптобірж із гривнею через українські банківські картки
На початку березня 2023 року одразу кілька криптовалютних платформ повідомили про тимчасове припинення операцій із гривневими банківськими картками в Україні.
Пізніше з’явилася інформація, що блокування зумовлене боротьбою влади з гемблінгом і ухиленням цього бізнесу від податків.
«У зв’язку з нещодавніми обмеженнями фіатні канали, а саме введення і виведення через банківську картку та інші платіжні сервіси, були зупинені по всій Україні. Це рішення пов’язане з боротьбою з нелегальним бізнесом і, на жаль, також торкнулося і криптовалютних бірж», — заявили у Binance.
До кінця року обмеження досі не знято. У Мінцифрі наголосили, що через зупинення роботи фіатних шлюзів із постачальниками послуг криптосектор в Україні перебуває в стані стагнації. Для розв’язання проблеми необхідно «якомога швидше» ухвалити регулювання сегмента, заявили в міністерстві.
Яким саме воно буде — поки неясно. Раніше ухвалений закон «Про віртуальні активи» досі не набув чинності. Це станеться тільки після затвердження змін до Податкового кодексу в розрізі операцій із криптовалютами. І в листопаді у Верховній Раді зареєстрували одразу два варіанти оподаткування та регулювання ринку.
Два погляди на один ринок
У серпні Верховна Рада ухвалила законопроект про цифрові активи. Зокрема, останніми визнаються і віртуальні активи.
Для користувачів це означає отримання можливості захистити права на свої криптовалюти — передавати їх як спадщину, звертатися до правоохоронців у разі викрадення цифрових активів тощо.
Нове визначення віртуальних активів міститься і в законопроектах, що регулюють ринок. Таких у 2023 році представили відразу два. Перший — проект закону №10225 — внесли до Верховної Ради 7 листопада.
Він передбачає внесення змін до вже ухваленого 2022 року закону «Про віртуальні активи», а також прописує оподаткування операцій із криптовалютами.
Зокрема, документ пропонує введення ставки податку для фізосіб на доходи від таких операцій у 18% ПДФО і додатково 1,5% військового збору. Також законопроект робить біржі податковими агентами своїх клієнтів.
Цей документ є доопрацьованою версією вже ухваленого 2022 року закону «Про віртуальні активи». Змінити останній вирішили у зв’язку зі схваленням у ЄС регламенту MiCA.
Згідно із затвердженим законом «Про віртуальні активи», головним регулятором індустрії в Україні є Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Остання консультувалася з командою аудиторів Ernst&Young для імплементації норм MiCA в українське законодавство і створила консультаційну раду для обговорення впровадження віртуальних активів.
Однак сама ініціатива синхронізації норм регулювання ринку в Україні з MiCA від самого початку не зустріла одностайної підтримки. Так, у Мінцифрі заявили, що повна імплементація положень європейського регламенту на даному етапі не тільки не потрібна країні, а й може нашкодити процесу легалізації.
На думку Міністерства цифрової трансформації, поданий 7 листопада законопроект «не дасть змоги запуститися ринку». У результаті вже через 10 днів — 17 листопада — до Верховної Ради внесли другий, альтернативний документ. Його розробкою займалася команда Мінцифри разом із представниками бізнесу.
У ньому запропоновано поетапне підвищення ставки для доходів від операцій із криптовалютами: 5% протягом перших трьох років, 9% протягом наступних п’яти, після — загальна ставка податку 18%. Законопроект також пропонує виключити НКЦПФР з основних регуляторів ринку.
Криптодонати
У лютому 2023 року команда UACatsDivision спільно з UNITED24 і Incrypted запустила першу національну NFT-колекцію із зображеннями котів-героїв ЗСУ. Усі зібрані від продажу кошти будуть спрямовані на купівлю бойових морських дронів.
Станом на 26 лютого в рамках ініціативи продано 3 509 NFT і отримано понад 13,4 млн гривень.
Проте варто зазначити, що 2023 року тенденція на зниження криптовалютних пожертвувань Україні на тлі агресивного вторгнення РФ продовжилася. Багато в чому це пояснюється тим, що в перші місяці після початку повномасштабної війни криптоактиви були фактично єдиним швидким і ефективним каналом підтримки українців і армії в умовах обмежень Нацбанку.
Правоохоронці та криптовалюти
У 2023 році співробітники українських відомств і правоохоронних структур пройшли одразу кілька тренінгів з роботи з інструментами блокчейн-аналізу та відстеження криптотранзакцій.
Так, фахівців навчали представники Податкової служби США, Служби фіскальної інформації та розслідувань Нідерландів і Податково-митної служби Великої Британії, ОБСЄ та ООН, а також аналітики Crystal Blockchain.
Агентство з розшуку та менеджменту активів України спільно з іншими відомствами заявило про розробку порядку управління конфіскованими віртуальними активами.
Щоб завжди бути в курсі найважливішого, читайте нас у Telegram
