Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв запропонував Німеччині збільшити темпи постачання нафти з 200 тис. тон на рік до 1,2 млн тон. Так він пропонує замінити російську нафту, яка потрапила під ембарго Євросоюзу. Про це Токаєв заявив на саміті «Центральна Азія – Європейський союз».
За п’ять місяців 2023 року Казахстан відправив на нафтопереробний завод «Шведт» у Німеччині, який до війни належав «Роснафті», 90 тис. тон сировини. Такими темпами до кінця року Казахстан зможе поставити до Німеччини 200 тисяч тон нафти. Але Казахстан, за словами Токаєва, готовий збільшити постачання як мінімум у шість разів.
«Є потенціал щодо доведення цього показника до 1,2 млн тон на рік з можливістю його збільшення в майбутньому», – заявив президент Казахстану.
Казахстан загалом наростив постачання нафти до Євросоюзу в 2023 році. За даними Бюро національної статистики, у першому кварталі Казахстан експортував до ЄС 71% нафти, за той же період минулого року постачання було на рівні 65%.
Крім Німеччини, казахстанську нафту активно закуповує Італія, яку до повномасштабної війни в Україні постачав «Лукойл»: постачання казахстанської нафти до Італії зросло в першому кварталі до 38% від загального обсягу експорту, минулого року частка була 28%. Частка експорту казахстанської нафти до Франції зросла з 5% до 7%, Румунії – із 4% до 7%.
При цьому, як у січні писали російські ЗМІ, за 2022-ий Німеччина отримала від РФ 1 млн тон нафти. Якщо Казахстан збільшить поставки за запланованим планом, то вони можуть повністю замінити російські.
Однак казахстанська нафта потрапляє до Німеччини через Росію – нафтопроводом «Дружба» – і на збільшення поставок Казахстану потрібен дозвіл від міненерго країни-агресорки, який поки що отримано лише усно.
До слова, наступного року РФ знову скоротить видобуток нафти.
Зазначимо, поставки російської нафти на міжнародні ринки набирають обертів. Оскільки майже вся російська нафта йде до Китаю та Індії, обсяги поставок в Азію також піднялися до нового піку – РФ нарощує постачання нафти морем.
Як відомо, російська економіка виявилася доволі стійкою попри санкції. Почасти це можна пояснити активною торгівлею енергоресурсами з Китаєм та Індією: інші ринки для РФ майже закрилися, тоді як Індія і Китай скористалися шаленими дисконтами, запропонованими Росією. Ще одне пояснення, чому російська економіка досі на плаву – санкції запроваджувалися упродовж року і потрібен час, щоби ефект від них став помітний.
Щоб завжди бути в курсі найважливішого, читайте нас у Telegram