Є в Одесі такий керівник, особистістю якої вже давно мають впритул зайнятися правоохоронні органи – причому не лише тими, що розслідують економічні злочини, а й відповідальними за контрдиверсійну діяльність та безпеку нашої держави. Йдеться про Юлію Свістунову, колишнього керівника державного підприємства “Одеський проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту України” (ДП «ОДЕСЗАЛІЗНИЧПРОЕКТ»).
У 2014 року це підприємство припинило свою діяльність, проте Юлія Свістунова пішла в декрет і формально до 2022 року була його чинним директором. Навколо її роботи на цій посаді та нинішній діяльності ходило багато різних чуток, внаслідок чого ми вирішили поцікавитися цим питанням уважніше. І вже перші знахідки дали підставу стверджувати, що силові структури просто зобов’язані звернути увагу на діяльність цієї людини.
Зокрема, нам вдалося встановити, що незважаючи на посаду держслужбовця, яка забороняє очолювати приватні компанії, через родичів та підставних осіб Свістуновій підконтрольні до десятка різних фірм, які успішно відмивали гроші. Деякі з них формально належать її найближчим родичам, включаючи мати та чоловіка.
Візьмемо, наприклад, компанію ТОВ “ТРАНССІГНАЛ”, що займається широким спектром послуг, включаючи роботи, пов’язані з будівництвом залізниць. Ця компанія, за великим рахунком, дублювала діяльність державного проектного інституту. Згідно з відкритими даними у YouControl, компанію очолює якийсь Сергій Алексєєв. Але саме він є чоловіком Юлії Свістунової. Ще однією успішною бізнес-вумен є нічим не примітна одеська пенсіонерка Галина Гончар, якій 76 років і при цьому вона є бенефіціаром відразу кількох великих компаній. Насправді Галина Сергіївна – це рідна мати нашої героїні і є теж підставною особою. Безпосередній зв’язок зі Свістуновою мають також одеські компанії ТОВ ПІК, ТОВ «МАГІСТРАЛЬПРОЕКТ», ТОВ «ВИ-АЛЕ» та інші. Всі вони зареєстровані на одних і тих же людей та кілька адрес, що повторюються.
За чутками, Свістуновою опікувався начальник ДП “Одеська залізниця” Григорій Бойко, і завдяки цьому “кришуванню” вона міцно сиділа у своєму кріслі, регулярно отримувавши багатомільйонні підряди. При цьому багато з них вона вигравала за класичною тіньовою схемою: відразу кілька пов’язаних з її родиною компаній теж брали участь у тендерах, створюючи видимість конкуренції, після чого регулярно наймали один одного як субпідрядників. Не гидувала пані Юлія і банальним завищенням вартості матеріалів. Однак, на її біду, всім цим зацікавилися правоохоронні органи — за нашою інформацією, щодо Юлії Свістунової та її заступника Сергія Синявського досі не закрито низку кримінальних проваджень, пов’язаних із махінаціями на залізниці.
До того ж більшість її підлеглих у державному підприємстві паралельно (і зрозуміло неофіційно та потай) працювали на пов’язані з нею приватні компанії — від «Транссигналу» до «ПІКу». По суті, вона змушувала держслужбовців працювати на приватні компанії, що прямо заборонено законом!
Крім економічних гріхів Свістунова ще й зрадниця України. Вона є затятою прихильницою “руського міру”, і про це знають усі люди з її оточення. В Українській армії вона бачить не захист, а загрозу і принципово не донатить на ЗСУ (що при її доходах робити зовсім не складно) та чекає на російських окупантів.
Про єдиний випадок, коли їй знадобилося замаскуватися під патріотку, якраз розповімо. Відомо, що після повномасштабного вторгнення, в Україні було оголошено військовий стан, у тому числі можливу тимчасову конфіскацію майна або транспорту на потреби фронту. Свістунова, володіючи величезним складом/промисловою ділянкою площею понад 3000 кв. метрів на Старокиївському шосе в Одесі, вирішила, що ЗСУ незабаром забере її склад і почала гарячково шукати спосіб убезпечити себе від уявних погроз. В результаті вона звернулася до однієї відомої волонтерської організації з пропозицією укласти безоплатний договір оренди. За документами волонтери отримують у своє користування як склад під Одесою, так і техніку — екскаватори, тощо. Це було зроблено з наміром, що у волонтерів склад ніхто не віджиматиме. Водночас, волонтерському фонду, при його можливостях та налагодженої співпраці з партнерами, у тому числі й закордонними, справді позаріз був потрібен великий склад, де можна тримати тони гуманітарки для подальшої їхньої передачі всім нужденним. Однак пізніше, побачивши, що українські військові ні в кого нічого не “віджимають”, а війна йде далеко від Одеси, вона відразу вирішила виставити волонтерів на вулицю і розірвати договір.
При цьому, незважаючи на те, що за документами волонтерам дозволили користуватися всією територією, насправді благодійники мали лише сотню квадратних метрів. Ба більше, за розповідями присутніх, нещодавно стався взагалі кричущий випадок, — коли волонтери передавали допомогу військовим з частин на передньому краю фронту, у тому числі з Бахмутського напрямку, Свістунова після їхнього від’їзду сказала своїм оточуючим – «Мені тут цих чортів на моєму складі не потрібно».
Варто окремо сказати і про ухилення від сплати податків. На території цього величезного складу розташовано багато різних виробництв — починаючи від цеху фарбування та цеху з переробки металобрухту, до ремонту великовантажних автомобілів — фур. При цьому, за даними наших співрозмовників, лише здавання територій в оренду приносить власниці 200-300 тисяч гривень — і це крім власного виробництва. За документами, величезна промислова територія стоїть порожня, збиткова, а кількох сотень людей, які працюють на території, за паперами просто не існує. Це, до речі — на замітку правоохоронним органам.
До того ж, має місце й пряме підроблення документів. На даний момент всю документацію компанії “Транссигнал” (власника складу/промзони), веде бухгалтер. Включаючи право підпису за директора, який ухиляється від мобілізації за кордоном. Між тим, право підпису, згідно з Статутом ТОВ “Транссигнал”, має лише директор, а у разі довіреності на право підпису, вона має бути внесена у відкритий реєстр для змін до Статуту. Цього не було зроблено, тобто вже другий рік триває нахабна підробка документів.
Зараз Юлія Свістунова знаходиться з чоловіком за кордоном, у Молдові, проживає там в елітному приватному будинку площею біля 500 кв.м., а також створила там компанію S.R.L.MAGISTRALPROJEKT і тепер уже «пиляє» гроші на держзамовленнях у сусідній країні — мова йде про мільйонні тендери.
Загалом, під час війни, коли наша країна спливає кров’ю, пані Свістунова продовжує жити приспівуючи, але чи потрібно уточнювати, що жодної допомоги українським захисникам від неї немає? За останній рік її родина придбала дві розкішні квартири у місті Бургас (Болгарія) та новий автомобіль Volkswagen ID.4. Там же, в Болгарії, куплено шикарну 16-місцеву яхту зі спальнею, басейном та люксовою обстановкою, яка коштує не один мільйон доларів. А що, пересидить війну, повернеться переможницею і розповідатиме про любов до Батьківщини та допомогу ЗСУ…
Щоб завжди бути в курсі найважливішого, читайте нас у Telegram
