Верховна Рада України, 7 лютого, проголосувала в першому читанні за новий законопроект про мобілізацію.
За це віддали голоси 243 нардепи. Найбільше голосів дала фракція «Слуги Народу» – 178. Фракції «ЄС» Пооршенка і «Батьківщина» Юлії Тимошенко голосів не дали. Далі по фракціям та групам хто голосував «ЗА»:
- Платформа за життя та мир — 17;
- За майбутнє — 7;
- Голос — 3;
- Довіра — 18;
- Відновлення України — 12;
- Позафракційні — 8.
У першому читанні законопроєкт має такі нововведення:
- скасувати строкову службу, замінивши її натомість обов’язковою для всіх чоловіків військовою підготовкою (для жінок – за бажанням)
- понизити мобілізаційний вік із 27 до 25 років
- встановити підставою для звільнення 36 місяців військової служби з дня мобілізації, але остаточне рішення – за Ставкою Верховного головнокомандувача
- обмежити ухилянтів у правах за рішенням суду, зокрема заборонити керувати транспортними засобами
- впровадити електронний кабінет військовозобов’язаних
Хто має ставати на військовий облік
У разі, якщо громадяни України залишають країну і перебувають за кордоном понад три місяці, вони зобов’язані протягом 7 днів з моменту повернення на нове місце тимчасового перебування зареєструватися. Це правило поширюється на призовників, військовозобов’язаних і резервістів. Так, стати на облік зобов’язані:
- призовники віком від 16 до 27 років
- військовозобов’язані та резервісти, які поки що не досягли граничного віку перебування в запасі
- жінки від 18 до 60 років із медичною освітою
- жінки від 18 до 60 років, які добровільно служать у лавах армії
Де ставати на військовий облік за кордоном
Громадяни України, які проживають за кордоном, мають можливість пройти військовий облік через дипломатичні установи, що здійснюють консульський облік. Важливо зазначити, що такі установи не володіють правом видачі повісток, отже, їхня функція обмежується лише військовим обліком.
У разі якщо призовник, військовозобов’язаний або резервіст не з’явиться до закордонної дипломатичної установи України впродовж 7 днів для взяття на військовий облік, він порушить встановлені правила, що підпадає під відповідальність згідно з Порядком, який передбачає штраф від 30 до 50 тисяч гривень відповідно до статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Реакція політиків
Юлія Тимошенко виступила категоричного проти цього закону і назвала його «антиконституційним». Після голосування вона закликала депутатів створити спеціальні робочу групу, яка займеться підготовкою законопроекту до другого читання задля усунення неприйнятних норм.
«Як можна було електронні повістки передбачити, якщо частина людей не користується цими електронними пристроями? Як можна було зараз в цьому законі після того, як парламент повернув, ввести всю систему насилля: від блокування рахунків до, вибачте, тюрми? Не можна такого робити. А як можна було знову переглядати І, ІІ, ІІІ групу інвалідності? А як можна самотніх батьків, матерів кидати на фронт, якщо другий не відмовився від дитини офіційно? Що ви собі думаєте? Цей закон б’є і по дітях, і по інвалідах, він б’є і по батьках, та по всіх, по кому тільки можна вдарити», – сказала Тимошенко, виступаючи у Верховній Раді.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець теж повідомив, що оновлена версія урядового законопроєкту про мобілізацію містить низку антиконституційних та суперечливих норм.
«Таке положення законопроєкту не відповідає положенням Конституції України, Закону України «Про захист персональних даних», правовим позиціям Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення права на особисте та сімейне життя. Тож такий обов’язок має бути виключений із законопроєкту. Доцільніше закріпити у ньому право, тобто можливість, реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста», – зазначив Лубінець.
Крім того, Дмитро Лубінець розкритикував такі пункти:
- надання права представникам ТЦК та СП здійснювати перевірку військово-облікових документів громадян віком від 18 до 60 років, оскільки це суперечить Конституції;
- позбавлення права на звільнення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період аспірантів, які здобувають рівень освіти за рахунок фізичних чи юридичних осіб на умовах контракту (також суперечить вимогам Конституції);
- здійснення призову до армії незалежно від місця перебування військовозобов’язаних на військовому обліку, оскільки особи, які перебувають у службовому відрядженні чи лікувальному закладі за межами місця проживання, можуть не мати з собою документів, що дають право на звільнення від призову;
- скасування порядку направлення на альтернативну службу громадян, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, оскільки це суперечить Конституції України.
«Такий важливий для країни законопроєкт має враховувати нюанси та передусім відповідати всім нормам Конституції. Правами людини не можна нехтувати», – підсумував омбудсмен.
Щоб завжди бути в курсі найважливішого, читайте нас у Telegram
