Станом на сьогодні в Силах оборони України понад мільйон бійців. Без мобілізації жоден рекрутинг не покриє цих потреб. Про це заявив керівник ГУР Кирило Буданов під час дискусійної панелі «2024: виклики і перспективи», яка проходила в межах спільного проєкту LB.ua і EFI Group «Нова країна».
Буданов пояснив, що усіх, хто хотів чи був готовий воювати, війна або застала в різних підрозділах Сил оборони, або вони прийшли у перші пів року. З об’єктивних причин з тих людей (у лавах Сил оборони. — Ред.) залишилося небагато.
«Це факт, це треба розуміти й визнавати. За таких обсягів без мобілізації жоден рекрутинг не покриє наших потреб. Це подібна проблема, як з боєприпасами, бо обсяги величезні. Сукупно Сили оборони України зараз складають (назву трішки умовну кількість, бо ми підійшли до держтаємниці) мільйон сто тисяч людей. Ніякий рекрутинг такі обсяги покрити не може. Виключно мобілізація», — зазначив очільник ГУР.
Україні потрібно тримати чисельність Сил оборони на рівні 1,1 мільйона осіб. Система рекрутингу добровольців такий масштаб не подужає, тому скасовувати механізм мобілізації не будуть.
«Без мобілізації неможливо. Потрібно відкидати такі думки, що від мобілізації можна відійти. Не можна. У нас немає стільки людей, які бажають робити будь що. Я вже не кажу про те, щоб воювати», — сказав він.
Проте він додав, що у контексті мобілізації постає й інше питання — мотивація.
«Скільки б людей примусово або непримусово, якимись хитрощами чи згідно з нормами законодавства ми б не мобілізували, ККД (коефіцієнт корисної дії, — ред.) буде майже нульовий. Що, в принципі, й відбувається останнім часом, це також треба визнавати відверто. Тому навіть думки не можна допускати, що без мобілізації можна обійтися. Не можна», — наголосив Буданов.
Він зазначив, що до війни військової служби зазвичай уникали зокрема й через невеликі зарплати. Але тепер, попри нормальне грошове забезпечення, матеріально-фінансова винагорода не є мотиваційним чинником долучатися до армії.
«Постає питання: чому так? Однієї відповіді, я певен, просто не існує. Це комплексна проблема. Для мене, як для військової людини, очевидна певна прогалина. У нас більшість людей, на жаль, попри те, що кричать “Я — українець”, “Україна понад усе”, громадянами України себе так і не відчули. У них немає відчуття, що ворог захопив нашу територію і що в кожного з нас є священний обов’язок захищати цю країну. Тому й з’являються ці “львівські котли”, “польське воєводство” абощо», — каже Кирило Буданов.
На його думку, потрібен правильний соціальний діалог й обґрунтування.
«Має бути чесна розмова. Значна кількість людей виявилися неготовими відстоювати свою державу. І якщо це війна — то це війна, і не треба цього боятися», — резюмував Кирило Буданов.
Щоб завжди бути в курсі найважливішого, читайте нас у Telegram
