ElitExpert поспілкувався з відомим одеським адвокатом Артемом Грушанським про те, наскільки змінилася адвокатська практика в Україніа період воєнних дій.
Ми говорили про нові нюанси в законодавстві, гучні справи минулого, про роботу судів і порушення прав військовослужбовців, а також про те, як юридична сфера адаптується до нових реалій та викликів, які представляють серйозні випробування для професії.
— Скажіть, Артеме, чи змінилася статистика справ, якими ви займаєтеся сьогодні, і якою вона є порівняно зі справами довоєнного часу?
— Сьогодні я здебільшого займаюся кримінальним та цивільним правом. До цивільного, входять і трудові відносини, і сімейні питання, і спадок.
У кримінальному праві статистика зараз пішла у бік військових злочинів – це самовільне позбавлення частини, неявка до ТЦК, ухилення від мобілізації та все, що з цим пов’язане.
Що ж до цивільних справ, то сьогодні більшість із них стосуються розірвання шлюбу — в основному, це пов’язано з тим, що дружини перебувають за кордоном, чоловіки — в Україні, і сімейні стосунки розвалюються.
Також досить популярне визначення місця проживання дитини з батьком — оскільки воно дає чоловікові право на відстрочку від мобілізації, за наявності відповідного рішення суду.
Ну і звичайно, решта видів цивільних справ нікуди не поділася – це спадкові суперечки, кредитні стягнення, арешти рахунків. Залишилися й проблеми з виконавчою службою, коли вони виконують рішення суду не зовсім законно та людям доводиться боротися за свої права.
— Як ви вважаєте, з якими питаннями людині обов’язково потрібно звертатися до адвоката, щоб уникнути проблем у майбутньому?
— З усіма, які стосуються фінансів. Заявляю про це сміливо, виходячи з практики, отриманої в Нідерландах, де до адвоката звертаються навіть коли купують автомобіль або будь-яке інше майно. Людина отримує в адвоката письмовий висновок, як усе має бути оформлено, у якому вигляді, тобто повну покрокову інструкцію дій.
Природньо, що у нас таких звернень у рази менше. Хоча це дуже важливо. Наприклад, людина уклала договір на купівлю нерухомості в будинку, що будується, будівництво припинилося, і він хоче повернути свої гроші. Якби цей громадянин звернувся до адвоката до укладення договору, то можна було б заздалегідь перевірити всі документи — реєстри судів, виконавчої служби — чи нічого не стягується з цієї компанії, наскільки вона надійна? І тоді вже ухвалювати рішення – мати справу з такою компанією чи ні.
—Купівля нерухомості дійсно болюча тема. На що тут слід звернути увагу насамперед?
– Мало хто знає, що підписуючи інвестиційний договір на квартиру у новобудові, ви купуєте на стадії будівництва не сам об’єкт, а лише право на нього.
На мій погляд, у ситуації, коли будівництво надовго зупинилося, незалежно від причин, інвестору важливо мати можливість розірвати договір та забрати свої гроші. Оскільки вкладені кошти не малі, а ризик втратити їх — досить великий. Однак не всі договори дозволяють зробити це. Для недопущення подібних ситуацій потрібні адвокати.
Важливо також правильно вибирати собі страхові компанії і звертатися тільки до тих, хто готовий страхувати подібні ризики. При цьому не варто забувати, що в Україні, з 2022 року, Торгово-промисловою палатою офіційно визнано ситуацію форс-мажору, тобто багато зобов’язань можна не виконувати.
— Справді, багатьом спірним питанням вдалося б запобігти, якби в Україні існувала культура звернення до адвокатів…
— На щастя, зараз стає дедалі більше тих, хто звертається до адвокатів завчасно – до настання якоїсь події. Але практично ніколи це не стосується шлюбних контрактів.
За всю мою практику їх було всього два чи три, і таке становище багато в чому пов’язане з нашим законодавством, яке, в частині Сімейного кодексу, набагато відрізняється від західного.
На заході, якщо людина одружилася зі своїм майном, то воно, при розлученні, все одно підлягає поділу. У нас такого немає, тому й шлюбні контракти менш затребувані. Крім того, у нас такі договори – це більше нотаріальні дії, аніж адвокатська робота.
— Ви згадали велику кількість справ щодо розлучень: чи є якісь особливості в цій процедурі, з огляду на військовий стан? Верховний суд начебто дозволяє зараз розводити людей без їхньої присутності, для цього достатньо лише присутності адвокатів?
-В Україні суд може розвести людей, за відсутності сторін, лише за взаємною згодою. Якщо одна із сторін проти, то це практично неможливо зробити – без особистої явки.
Чоловік чи дружина мають, хоча б в електронному вигляді, звернутися до суду, написати заяву, що вони не заперечують проти розірвання шлюбу, і якщо з обох сторін така заява є, шлюб розривається.
Якщо ж одна сторона проти, то суд зобов’язаний відкласти справу доти, доки обидві сторони особисто не з’являться у суді.
Звичайно, бувають і заочні рішення, коли дружина, яка ініціює процедуру, перебуває в Європі, чоловік на фронті, а суд через його неявку на засідання здійснює їхнє розлучення. Однак, якщо чоловік, який повернувся, захоче опротестувати це рішення і принесе документи, що підтверджують, що він був на фронті, заочний вердикт суду стовідсотково скасують. До речі, виходячи з цього, скасують і всі наступні процедури, наприклад, наступне одруження дружини.
— А чи доводилося вам працювати з дружинами загиблих військовослужбовців; знаю, що багатьом з них доводиться дуже довго збирати необхідні документи та буквально «вибивати» компенсації за смерть свого чоловіка на фронт
— Я поки не бачив будь-якого законодавчого документа, в якому розписано процедуру отримання тих самих 15 млн. грн. за загиблого військовослужбовця, про які заявляла влада. Є ніби якась постанова Кабміну… але я не чув, щоб хтось отримав ці 15 мільйонів. А з документами, так, часто виникають плутанини, які доводиться розплутувати разом із адвокатами.
— Буває, що й самі військовослужбовці, які отримали поранення, змушені доводити це державі для компенсації…
— Особливість таких справ – у необхідності одержати правильні документи про поранення. Тому що іноді, навіть якщо військовослужбовець отримав поранення, безпосередньо беручи участь у бойових діях, у документах можуть написати, що він був у тилу, у відпустці, невдало впав з табуретки і зламав ногу. Влада, таким чином, намагається хоч якось скоротити свої витрати на такі виплати. Тому й пишуть, що військовий має побутову травму, а не отриману при виконанні бойового завдання.
Тим, хто перебуває на фронті, важливо контролювати оформлення всіх своїх документів, щоби після поранення не виникло якихось юридичних колізій.
Якщо ж людина, внаслідок тяжкого поранення була не в змозі думати про будь-які довідки, вона може звернутися за адвокатською допомогою. Існує практика, що дозволяє за допомогою адвокатських запитів отримати всі необхідні документи. На щастя, поки що всі військові частини на адвокатські запити відповідають.
— А що робити цивільним, у яких постраждало чи зруйноване житло, майно? Нещодавно в Одесі знову від ракетної атаки постраждали близько 50 квартир… Який алгоритм дій?
-Як ви знаєте, у нас, частково, цю проблему вирішує місцева влада — насамперед щодо розселення постраждалих. І до них можна звернутися самостійно чи через адвоката.
З початку війни Євросоюз також надає Україні гроші для відновлення житла.
Можна звернутися до українського суду, з вимогою компенсації від країни-агресора, при цьому потрібно вказувати суми стягнень у євро, легалізувати рішення через Міністерство юстиції, а потім звертатися до судів європейських держав, в яких акумульовано майно Росії, щоб стягнути збитки. Цей процес довгий і непростий, але працює. З урахуванням міжнародного права – це реально.
Додам, що вже є рішення судів про стягнення з Росії компенсацій за завдану шкоду через війну, але поки що немає самого стягнення, хоча в Україні багато майна, що належить РФ.
— Суди в інших країнах — це завжди дуже довго і потребує серйозної юридичної допомоги… До речі, що ви думаєте про рішення, яке зобов’язує українські консульства за кордоном припинити надавати консульські послуги чоловікам призовного віку?
-Існує Європейська конвенція прав людини, яка чітко роз’яснює, як представникам державної влади не приймати подібних рішень.
Якщо українець на законних підставах – не полями та річками, перетнув державний кордон, він має повне право на отримання послуг у всіх українських консульствах. Вони для цього створені.
У Конституції України чітко сказано, що ніхто не може заборонити вільне пересування громадянина, зокрема за межі України. І Кабмін не може скасувати ці конституційні норми.
У разі воєнного стану чи оголошення стану війни, права людини, дійсно, можуть бути обмежені на підставі Закону. Але для цього Верховна Рада має спочатку ухвалити такий закон. Інакше – неможливо!
— Трапляються випадки, коли українець має право виїзду за кордон, але його все одно не випускають.
— Так, сьогодні у реєстрах вже є багато судових рішень, якими дії прикордонної служби визнаються незаконними.
У принципі, якщо людина стикається з такою ситуацією, вона має право вимагати у прикордонників письмову відмову у перепустці, але насправді такого документа від прикордонної служби домогтися практично неможливо.
В цьому випадку потрібно зателефонувати на гарячу лінію прикордонної служби, Кабінету міністрів. Там приймуть ваше звернення, почнуть розбиратися, але одразу й миттєво вас ніхто не пропустить.
– Продовжуючи цю тему, зауважу, що з початку повномасштабного вторгнення мільйони українців виїхали за кордон. Як зараз виконуються рішення судів щодо цієї категорії людей?
– Ви озвучили серйозну проблему. Оскільки вже є приклади, коли шахраї користуються відсутністю людини на території України, чинять протиправні дії, можуть заволодіти майном, а виконавча служба виносить якісь незрозумілі накази і навіть виконує їх.
Потім громадяни, які перебувають за кордоном, хочуть, наприклад, продати своє майно, і в процесі продажу з’ясовують, що на їхню власність кимосьз якоїсь причини накладено арешт. І це зараз одна з актуальних проблем, яку потрібно вирішувати лише у правовому полі.
— Чи стали довше розглядатися справи — як взагалі працюють суди під час військового стану?
— Порівняно з довоєнним часом за термінами розгляду нічого не змінилося. З іншого боку, судам стало набагато складніше працювати, оскільки у разі повітряної тривоги він одразу припиняє роботу. А вона може бути і 15 хвилин, і 3:00. Відповідно, всі засідання переносяться на інші дні — і це відбувається постійно.
Розмовляла Олена Овчиннікова
