Увечері 14 січня, близько 22:30 за Києвом, надійшло перше повідомлення про втрату зв’язку з російським літаком ДРЛО А-50. Через деякий час, приблизно о 23:30, з’явилося аудіо-підтвердження того, що пункт управління Іл-22 заходить на аварійну посадку в аеропорту в Анапі після отримання пошкоджень. Практично відразу ж в українському інформаційному просторі з’явилися повідомлення про те, що над Азовським морем було збито російський А-50 та пошкоджено Іл-22. Після нетривалого ступору цю інформацію стали підтверджувати російські майданчики, але з акцентом на тому, що ці літаки були збиті російською ППО.
Військово-політичний оглядач групи «Інформаційний опір» Олександр Коваленко, у своєму блозі, виклав аналітику щодо наслідків для війни в Україні, які спричинить втрата РФ двох важливих розвідувальних літаків.
15 січня, об 11:40 за Києвом, Генеральний штаб ЗСУ, а також командування ЗС ЗСУ підтвердили знищення А-50 та пошкодження Іл-22, за результатами проведеної в повітряному просторі Азовського моря спецоперації, подробиці якої не розкривалися. І це не дивно.
Справа в тому, що 14 січня трапився справді унікальний у світовій історії воєн та конфліктів випадок. Одночасно було знищено та пошкоджено літаки дуже важливого функціоналу, до того ж, у глибокому тилу окупованих територій. Ще ніколи такого не траплялося. Але унікальність цієї ситуації навіть не в тому, що одразу два літаки були виведені з боєздатного стану, а те, що теоретично взагалі було неможливо. І щоб розуміти, чому, потрібно знати, що це за літаки і де вони оперували.
Літак А-50 — це літак далекого радіолокаційного виявлення та управління, що забезпечував контроль повітряної обстановки та управління оперативно-тактичною авіацією.
Завдяки цьому літаку російські війська не лише отримували інформацію про присутність у повітряному просторі України тактичної авіації ЗС ЗСУ, а й дізнавалися про пуски ракет з українського боку, отримували цілевказівку для своєї тактичної авіації та ракетних ударів, і навіть підвищували дальність ураження комплексів ППО ЗРС С- 400.
Ці літаки виготовлялись з 1985 року, але станом на сьогодні в Росії їхнє виробництво відсутнє. Усього таких літаків у складі ВКС РФ – 9, але 1 з них на нескінченній модернізації, 2 вимагають ремонту, 1 отримав пошкодження ударним дроном радіотехнічного комплексу «Джміль» у Білорусі.
Фактично до 14 січня повністю боєздатними були лише 5 літаків А-50. Вартість одного такого літака оцінюється в середньому в $400 млн, але з урахуванням їхньої рідкості та неможливості виробництва, вона набагато більша, і якщо я скажу, що її можна збільшити в два рази, то навряд чи помилюся.
Літак Іл-22 — це повітряний командний пункт зі спецзв’язком, літак-ретранслятор радіозв’язку армійського (фронтового) рівня, що забезпечує стабільність управління військами.
Виготовлялись з 1971 року, з наступними модернізаціями. Нині їх виробництво Росії неможливо, оскільки припинено було ще далекого 1978 року.
Усього функціональних Іл-22 різних модифікацій у складі ВКС РФ — 14 бортів.
Обидва ці літаки відіграють важливу роль як в управлінні підрозділами російських військ на всьому театрі бойових дій в Україні, так і в отриманні своєчасної розвідувальної інформації. І найцікавіше – це те, що саме А-50 відповідає за виявлення ракетних загроз, які б могли бути небезпечними для цих літаків.
Що ж, тоді виходить, російські майданчики мають рацію, коли пишуть, що це російське ППО збило свої ж літаки через нібито непрацюючу систему «свій-чужий»? Ні.
Російське ППО збило А-50 та Іл-22?
Протягом 2023 року російське ППО, особливо в зоні БД в Україні, справді демонструвало феноменальну некомпетентність. Тільки за минулий рік російське ППО не раз збивало свої ж бойові літаки над лівобережною Херсонською та Запорізькою областями. Також вони відзначалися знищенням і своїх ударних гелікоптерів Ка-52. Але ці інциденти відбувалися поблизу лінії зіткнення, де й справді помилки можливі. Хоча 28 вересня 2023 року винищувач Су-35С був збитий над тимчасово окупованим Токмаком, який за 20 км від фронту, але все ж таки інцидент з А-50 та Іл-22 – це зовсім інша локація.
А-50 та Іл-22 оперували маршрутом над Азовським морем за 150-200 км від фронту. Причому це був їхній стандартний і добре всім знайомий маршрут. Іл-22, зазвичай до 6 бортів, піднімалися з аеродромів «Ахтубінськ», «Ростов-на-Дону», «Маринівка» у повітряний простір і пролітали над Воронезькою, Ростовською, Луганською, Запорізькою областями і в тому числі над Азовським морем. Аналогічно і А-50, зазвичай до 4 бортів, піднімалися з аеродромів «Ахтубінськ», «Анапа» та «Кримськ» та по черзі заходили на чергування у повітряний простір над акваторією Азовського моря.
Тобто навіть з непрацюючою системою «свій-чужий» ці літаки та їх маршрути легко впізнавали оператори ППО і прийняти їх за якийсь ворожий винищувач, з зовсім іншими характеристиками, просто неможливо було. Тому російська версія про своє ППО не витримує критики хоча б з цієї причини. Але якщо це не російське ППО, тоді виникає цілком очікуване і нетривіальне питання: чим же збили?
З наявних ППО великого радіусу дії, що є на озброєнні в України, є ЗРК Patriot і SAMP/T. Найбільш далекобійні ракети ЗРК Patriot — це MIM-104F PAC-3 MSE (дальність 120 км) і MIM-104D/E PAC-2 (дальність до 160 км). У ЗРК SAMP/T найдальнобійніша ракета – це Aster-30 (дальність до 120 км).
З урахуванням зазначених ТТХ малоймовірно, що саме ці ракети застосовувалися 14 січня на відстанях до 200 км. Хоча не виключається, що заявлені ТТХ не відповідають дійсності, причому у велику сторону, і які реальні можливості у західних ракет – невідомо.
З іншого боку, несподіваний пуск ракет MIM-104D/E PAC-2 зі швидкістю 1 200 метрів за секунду або Aster-30 зі швидкістю польоту 1,5 тисячі метрів за секунду не залишали жодних шансів тяжкому та неповороткому А-50 та Іл-22. уникнути удару.
Не виключено, що це одна з причин, через яку російські майданчики наполягають на тому, що поразка була здійснена російською ППО. Вони намагаються вкотре приховати свою ганьбу, що не змогли перехопити і протистояти західним вражаючим засобам. Крім того, знизити серед пілотів панічні настрої. Хоча знизити панічні настрої заявою “це не українці, це ми самі обстріляли, випадково” – вельми сумнівний метод…
Новий етап у війні в Україні
22 грудня 2023 року в повітряному просторі тимчасово окупованої лівобережної Херсонської області, в районі Чаплинки, яка за 60 км від ЛБС, було збито відразу три бойові літаки Су-34. Настільки несподівані втрати тактичної авіації в тиловій зоні змусили російське командування тимчасово припинити польоти до цього плацдарму. Але вже тоді заговорили про новий етап у війні, який полягатиме у вигнанні російської авіації з тимчасово окупованих територій України.
2023 року дії української армії змусили російський Чорноморський флот втекти з ВО Криму, Севастополя до Новоросійська. Фактично стався унікальний випадок у світовій історії воєн та конфліктів, коли країна, яка не має флоту, виграла морський бій у країни, яка мала цей флот, але змушена була бігти у безпечніші порти.
У 2024 році ми можемо стати свідками ланцюжка інших унікальних подій, однією з яких і стало виведення з ладу настільки рідкісних і дорогих Росії літаків. Але це лише один із багатьох епізодів, подальшого вигнання з України російської авіації. Українське небо для росіян стає дедалі екстремально небезпечним.
Щоб завжди бути в курсі найважливішого, читайте нас у Telegram
