Минулого тижня в міжнародному науковому журналі Plos One було опубліковано дослідження американського інституту 5 Gyres, з якого випливає, що світовий океан забруднений понад 170 трлн частинок пластику загальною вагою близько 2 млн. тонн. Тим часом у багатьох країнах пластикове сміття з моря стало невід’ємною частиною економіки — у країнах, що розвиваються, все більше стартапів виготовляють із виловлених в океані пластикових відходів меблі та будівельні матеріали, а у багатьох виробників одягу перероблений океанічний пластик став повноцінною частиною модних та спортивних колекцій.
У дослідженні інституту 5 Gyres розглядається ситуація із пластиковими відходами у світовому океані з 1979 по 2019 рік. Автори зазначають, що обсяги викидів у морях стали різко зростати з 2005 року. «Експоненційне зростання обсягів мікропластика у світовому океані є більш ніж очевидним сигналом того, що нам час вживати термінових заходів на глобальному рівні», — зазначає співзасновник 5 Gyres Institute Маркус Еріксен.
У доповіді наголошується, що без вжиття таких заходів обсяг пластикового сміття у світовому океані до 2040 року зросте у 2,6 раза порівняно із нинішнім.
Найбільшими забруднювачами океану пластиковим сміттям є Філіппіни — 2021 року їх викиди в море становили 356 тис. тон. Це — 35,6% загального річного обсягу, що складає 1,01 млн тон. Друга за об’ємом – Індія – 126,5 тис. тон на рік (12,5%). На третьому місці з 73 тис. тон викидів (7,3%) — Малайзія, а один із найбільших у світі виробників пластикового сміття — Китай, з 80 млн тон — знаходиться лише на четвертому місці за обсягом сміття, яке скидається в море (70 тис. тон — 7%).
Це пояснюється тим, що далеко не все китайське пластикове сміття попадає в океан — більша його частина осідає на суші. Такі країни, як Філіппіни або Малайзія, складаються з сотень островів, тому переважна більшість виробленого пластикового сміття в цих країнах вирушає прямо в море.
Оскільки азіатські країни викидають у світовий океан найбільше пластикового сміття, експерти зазначають, що його збирання та переробка в країнах Азії особливо важлива. І в деяких країнах регіону вже з’явилися компанії, які вирішують проблему.
Так, наприклад, індонезійська компанія Robries, заснована в 2018 році, виготовляє з океанічного пластику меблі та предмети інтер’єру. За п’ять років своєї діяльності компанія переробила вже 21 тонну пластикового сміття.
В інтерв’ю японському агентству Nikkei засновник компанії Сукріятун Ніама заявив, що його компанія переробляє вже чотири види пластику — поліпропілен, поліетилен високої щільності, поліетилен низької щільності та полістирол.
В’єтнамська компанія ReForm Plastic переробляє найдешевший пакувальний пластик шляхом компресійного пресування. Після збору, сортування та подрібнення пластикового сміття він перетворюється на міцні водостійкі панелі. Такі панелі можуть бути використані в будівництві: наприклад, для покрівлі дахів як альтернатива бітумній черепиці або для зведення міжкімнатних перегородок як аналог гіпсокартону. Панелі з переробленого пластикового сміття також можуть бути використані у виробництві меблів як аналог ДСП або МДФ. Співзасновник ReForm Plastic Касіа Вейна в інтерв’ю Nikkei повідомив, що його компанія вже переробила на панелі 500 тон дешевого, нікому не потрібного викинутого пластику. На цей час компанія побудувала шість фабрик із сукупним обсягом переробки сміття близько 6 тис. тон на рік. До 2030 року компанія планує збільшити обсяг переробки пластику до 100 тис. тон.
Сінгапурська компанія pFibre бореться із пластиком в океані іншим способом. Вона виробляє пакувальний матеріал, який за своїми якостями можна порівняти з поліетиленом, але на відміну від нього є на 100% біорозкладним. Компанія заявляє, що завдяки органічним компонентам її пакувальна плівка повністю розчиняється у воді протягом трьох діб. pFibre особливо наголошує, що при виробництві плівки вона використовує рослинні компоненти, які не входять до харчового ланцюжка людини, що особливо актуально для Азії, де в багатьох країнах люди досі страждають від нестачі продуктів харчування.
Суспільно-корисне сміття
У Європі та Америці вже знайшли безліч способів дати сміттю нове життя. На відміну від країн Азії, Європа та Північна Америка не входять до світових лідерів із забруднення світового океану пластиковим сміттям. Але оскільки в цих країнах одноразова пластикова упаковка з’явилася набагато раніше, влада і підприємці почали боротися з пластиковим сміттям ще в 1990-х роках. На даний час у багатьох великих західних компаній переробка матеріалів та впровадження у тканини волокон, вироблених із пластикового сміття, є не лише налагодженим бізнесом, а й додатковим способом привернути увагу споживачів.
Міжнародний проект Seaqual Initiative зі збору з моря пластикового сміття та його переробки було створено у 2016 році, штаб-квартира знаходиться у Мадриді.
У рамках проекту природоохоронні організації, рибалки та активісти збирають у море пластикове сміття, яке потім переробляється в поліестрове волокно, ідентичне натуральному, і використовується у виробництві одягу.
З моменту свого заснування учасники проекту виловили з океану 600 тон сміття загалом, із якого 200 тон пішло на виробництво синтетичної тканини. Нині у проекті бере участь уже кілька сотень компаній та організацій із 60 країн світу. Запатентоване поліестрове волокно Seaqual Yarn використовують у виробництві не лише дрібні компанії, а й провідні світові бренди.
Серед таких, наприклад, німецький виробник спортивного одягу та взуття Puma, німецький виробник одягу та товарів для туризму Jack Wolfskin, виробники спортивного одягу, термобілизни та аксесуарів Craft Sportswear (Швеція) та Odlo (Швейцарія), модного одягу Lacoste (Франція), Paul & Shark (Італія), Stone Island (Італія), COS (Швеція), American Eagle Outfitters (США), дитячих товарів та одягу Chicco (Італія), меблів та товарів для дому IKEA (Швеція) та ін.
Seaqual Initiative не єдиний проект зі збирання в океані пластикового сміття та переробки його в синтетичні матеріали для випуску одягу. Некомерційний природоохоронний проект Parley For The Oceans з 2015 року співпрацює з німецьким виробником спортивного одягу та взуття Adidas. Компанії створили лінійку кросівок та спортивного одягу Adidas X Parley, в яких застосовується синтетичне волокно, зроблене із зібраного в морі та переробленого пластикового сміття.
Інший виробник одягу для активного відпочинку, американська компанія Patagonia, співпрацює із проектом Bureo. Його учасники — природоохоронні організації, екоактивісти та просто місцеві жителі із чотирьох країн — США, Перу, Аргентини та Чилі — виловлюють кинуті в море рибальські сіті, які потім переробляються у синтетичне волокно NetPlus. З нього Patagonia виробляє лінійки одягу — куртки, штани, головні убори, шорти, плавки тощо.
За час своєї роботи проект Bureo переробив 360 тон синтетичних рибальських сіток, кинутих чи залишених у морі. З проектом співпрацюють інші великі компанії, які випускають товари з використанням волокна NetPlus. Так, компанія Quiksilver виробляє колекцію одягу для літнього відпочинку та плавання. Один із найбільших у світі виробників велосипедів, американська компанія Trek – власники для велосипедних фляг. Виробник настільних ігор Jenga випускає лінійку Jenga Ocean & Bureo, в якій всі деталі виготовлені з пластику, отриманого з перероблених рибальських сіток.
