В Україні розглядають можливість запровадити польську модель оподаткування ФОПів. Про це в одному з інтерв’ю розповів голова комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
За його словами, змін щодо єдиного податку, який сплачують підприємці на спрощеній системі оподаткування, вимагає МВФ.
Нововведення нібито покликане унеможливити використання цієї системи великим і середнім бізнесом для уникнення оподаткування. Видання Фокус розбиралось, чим польська система краща для малого бізнесу, чи дійсно вона допоможе попередити зловживання великого бізнесу в Україні та до яких наслідків може призвести поспішне калькування податкової моделі країни-сусіда.
В Україні зараз діють дві системи оподаткування: загальна і спрощена. «Загальники» сплачують податок на доходи фізосіб, ПДВ, ЄСВ і військовий збір. ФОПи часто обирають спрощену систему оподаткування, якщо їхній річний дохід не перевищує:
1 118 900 грн — для І групи;
5 587 800 грн — для ІІ групи;
7 818 900 грн — для ІІІ групи.
Окрім доходів, для перебування на тій чи тій групі важлива кількість найманих працівників. Водночас є перелік видів діяльності, які повністю або частково заборонені для «спрощенців» чи можливі тільки для певних груп.
На І групі, як правило, підприємці, які надають побутові послуги населенню чи торгують з лотків.
На ІІ — ті, хто займається виробництвом, переробленням, оптовою торгівлею, наданням послуг з перевезення, тимчасового розміщення тощо.
ІІІ групу обирають сільгоспвиробники, будівельний, меблевий бізнес, підприємці, що надають послуги з ремонту ТЗ, оптові торговці, готельно-ресторанний бізнес та ін.
На відміну від підприємців на загальній системі оподаткування, ФОПи на спрощеній сплачують єдиний податок, ставки якого для перших двох груп встановлюються місцевою владою у межах:
для І групи — не більше 10% розміру прожиткового мінімуму (на 1.01.2023р. — 268,4 грн);
для ІІ групи — не більше 20% розміру мінімальної заробітної плати (6700 грн на 1.01.2023р. — 1340 грн).
Підприємцям на ІІІ групі передбачено такі ставки:
1) 3% доходу — для платників ПДВ;
2) 5% доходу — у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.
Нарікання на «спрощенку» в Україні часто пов’язані з тим, що великий бізнес, щоб уникнути сплати податку на прибуток та інших платежів, що повинні платити юридичні особи, дробить свою діяльність на 5-10 та більше ФОПів. Саме тому в деяких ресторанних мережах на чеках можуть бути різні ФОПи — на чеку за алкоголь один ФОП, на чеку за страви — інший, а на чеку за послуги доставлення — третій.
Якою є польська модель оподаткування ФОП
У Польщі, як і в Україні, поряд із системою оподаткування на загальних підставах (тобто сплата податку на прибуток за прогресивною ставкою), існують ще дві системи оподаткування — лінійна та спрощена система оподаткування, розповіла виконавча директорка Спілки Українських підприємців (СУП) Катерина Глазкова.
«Саме спрощена користується особливою популярністю серед польських підприємців. На цій системі оподаткування ставка податку може коливатися від 2 до 20% і залежить від економічного виду діяльності«, — пояснила експертка. Так, нижчі ставки — для підприємців, які займаються виробництвом та торгівлею, більші — для надавачів послуг.
3% — для послуг громадського харчування (без реалізації алкоголю), продажу продуктів харчування;
5,5% — для будівельних робіт, вантажних перевезень;
8,5% — для громадського харчування, торгівлі алкоголем;
17% — для одноособової діяльності (без найманих працівників) нотаріусів, адвокатів, незалежних консультантів;
20% — для інших послуг.
Польська модель оподаткування дає «спрощенцям» більший ліміт доходу, ніж в Україні для третьої групи, — 2 млн євро.
«Як і в Україні, підприємці можуть обрати: працювати за фіксованою ставкою, яка застосовується до всього доходу, без можливості (і потреби) вираховувати свої видатки. Це спрощує облік. Але у Польщі ставки є диференційованими за видами діяльності, що дає змогу врахувати різну маржинальність, різну частку накладних витрат, ризиковість діяльності та стимулювати певні напрямки», — зауважив Юрій Гайдай, старший економіст Центру економічної стратегії.
До чого може призвести копіювання польської моделі
Найперше експерти звертають увагу на те, що польська модель передбачає бухгалтерський облік, а українська «спрощенка» базується на касовому методі підрахунку доходів, прокоментувала експертка з питань податків Олександра Томашевська.
Реформа передбачатиме запровадження бухгалтерського обліку, що означає збільшення перевірок та витрат для малого бізнесу
«Основний принцип польської податкової системи у тому, що це облік доходів і витрат по документах. Усі перелічені ставки — це не ставки єдиного податку, як наші, це знижена ставка польського ПДВ. Описуючи польську модель, експерти звалюють докупи і ПДВ, і ПДФО. Ставка 17% — це ставка податку з доходів громадян, але якщо така особа надає послуги, то додатково сплатить ПДВ залежно від виду діяльності. На відміну від польської, українська спрощена система передбачає касовий метод підрахунку доходів: прийшли гроші на рахунок чи в касу — є дохід, не прийшли — немає доходу. Цей підхід для наших підприємців дуже зручний, тому що не вимагає ні ведення обліку, ні зберігання документів», — пояснила Томашевська.
Запровадження бухгалтерського обліку для мікробізнесу в Україні «створить приводи для перевірок, це зайве навантаження на мікробізнес», переконанийстарший економіст CASE-Ukraine Володимир Дубровський.
«Якщо в Україні для різних видів діяльності будуть різні ставки, це означатиме потребу перевіряти, якою саме діяльністю займається ФОП. Привід для перевірок та ігор: вдавати, що ти займаєшся менш оподаткованою діяльністю, а насправді займатися більш оподаткованою. Завжди буде поле для того, щоб десь до чогось причепитися, бо є багато видів діяльності на межі», — сказав Дубровський.
Польська система оподаткування — більш складна для самих ФОПів, які надають послуги за різними категоріями, які оподатковуються за різними ставками, адже підприємцю потрібно буде витрачати більше ресурсу на ведення обліку, додала Глазкова.
Запровадження польської моделі оподаткування в Україні теоретично могло б допомогти збільшити надходження до бюджету, якого ми дуже потребуємо. Адже воно означає збільшення ставок податків для певних видів бізнесів. Наприклад, для айтішників, які часто обирають ІІІ групу і сплачують ЄП 5% (з квітня 22-го до завершення пільгового періоду могли платити 2%).
«Доходи IT-спеціалістів в Польщі оподатковуються за ставкою від 8%. Водночас в Україні — 3-5%. Тобто, перейнявши польський підхід до оподаткування і збільшивши оподаткування доходів ІТ-спеціалістів, ми можемо досягти протилежного ефекту — не лише велика частка ІТ-сфери, але весь ринок послуг, який був на спрощенці, може перейти в тінь«, — застерегла Глазкова і додала: — Натомість запровадження нижчих податків з реалізації товарів не забезпечать потрібних надходжень до бюджету. Тобто замість збільшення податкових надходжень, через зміну системи, можемо отримати більшу «тінізацію» економіки. Водночас частка зловживань «спрощенкою» не настільки критична, як ризики для українського бізнес-середовища через перенесення польської моделі».
«За нашими даними, масштаби цих зловживань перебільшені. Наприклад, кажуть, що ухиляються від сплати ПДФО і ЄСВ, видаючи найманих працівників за ФОПів. Таке явище є. До війни це було 43 тисячі з більш ніж 500 тисяч тих, хто використовував ІІІ групу. Сумарний збиток бюджету від цих зловживань становив у межах 12 млрд грн», — зауважив Дубровський. Однак це не варте того, щоб руйнувати «спрощенку» для IT, яка «дає нам якусь перспективу і дає змогу Україні втримувати таланти», додав він.
Крім того, не зрозуміло, як саме різні ставки та/або збільшення ліміту обороту для єдиного податку допоможе розмежовувати малий, середній та великий бізнеси для боротьби зі схемами, звернув увагу адвокат судової практики АО AVER LEX Іван Осколков.
Натомість у CASE Ukraine пропонують запровадити для таксистів, майстрів, 96% яких у тіні, «поміркований» податок, «який давав би працювати легально, сплачуючи невеликі гроші», що дало б до бюджету ті самі 10 млрд грн. Крім того, для боротьби зі схемами достатньо було б прискіпливіше перевіряти конкретні фірми-порушники, а не змінювати правила гри для всіх.
«Найкраще, що можна було б зробити з нашою спрощеною системою, — якомога менше її чіпати», — вважає Дубровський.
Чи потрібно змінювати українську «спрощенку»
До змін української «спрощенки» потрібно підходити виважено, кажуть експерти.
«Наша «спрощенка» розвинулася саме завдяки тому, що була найбільш ліберальна у Європі. На ній чудово працюють айтішники, аудитори, юристи. Наша «спрощенка» І–ІІІ група — найкраща в Європі», — сказав координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетьман.
Відмова від моделі призведе до втрати Україною конкурентних переваг перед сусідом, вважають опитані фахівці.
«Якщо у нас буде така модель, як у Польщі, хто ж у нас залишиться, якщо не буде жодної переваги продовжувати бізнес в Україні? Враховуючи нижчі ставки за кредитами, державне підтримання на початкових етапах, більш прозору систему регулювання, суди, які ухвалюють рішення відповідно до чинного законодавства, а не інших чинників [у Польщі] — одна-єдина перевага українського підприємства — нижчий рівень оподаткування. Люди, які перебувають за кордоном, запитають: навіщо мені повертатися?», — прокоментував керівник аналітичного напряму мережі «АНТС» Ілля Несходовський.
Загалом запозичення кращих практик систем оподаткування європейських країн у повоєнний період може позитивно вплинути як на малий бізнес, так і на економіку країни. «Але така імплементація має враховувати безліч складових, — каже Андрій Шабельніков, керуючий партнер АО «EvrikaLaw. — Насамперед це стосується відкритості та прозорості вітчизняного податкового законодавства, яке вже давно потребує якісних змін. Обов’язково мають бути дотримані принципи соціальної справедливості та належного податкового контролю».
Удосконалення «спрощенки» може відбутися тільки після війни, наголошують опитані експерти. У ВРУ з цим погоджуються.
«Питання моделі оподаткування малого бізнесу наразі лише дискутується на рівні КМУ. Польська модель — лише одна з десятка моделей, що розглядаються. Протягом воєнного часу змін точно не буде«, — запевнив Данило Гетманцев.
Реформа «спрощенки» не повинна обмежуватися диференціацією ставок чи збільшенням лімітів — її мають супроводжувати комплекс змін.
«Треба розібратися: які саме недоліки, зробити аналіз проблематики, міжнародного досвіду, альтернатив, з урахуванням української специфіки, далі висновки — рекомендації для України. Тоді можна буде пропонувати покращення», — наголосив Гетьман.
Щоб завжди бути в курсі найважливішого, читайте нас у Telegram
