Вже майже два роки український бізнес щодня зазнає величезних збитків. За даними Київської школи економіки, прямі збитки, які зазнали приватні компанії в Україні за 2022-й та перше півріччя 2023 року, склали — від 13 мільярдів доларів прямих до 33 мільярдів доларів непрямих збитків.
При цьому найнищівніший удар отримав сегмент розважального бізнесу, орієнтованого на роботу в нічний час. І тут у суспільства виникає моральна дилема – а чи доречно взагалі підтримувати діяльність кінотеатрів, нічних клубів, ресторанів та вирішувати їхні проблеми – у той самий час, коли щодня кількість загиблих на фронті зростає? ЕлітЕксперт розбирався у цьому питанні.
ДЕРЖАВА САМОУСУНУЛАСЬ
Як приклад, ElitExpert розглянув діяльність нічних клубів Києва та Одеси як двох найвідоміших «центрів тяжіння» нічного життя в Україні.
Співвласник ресторанів та нічних клубів мережі «Boho» (Київ) Ростислав Ручко пояснює, що його бізнес терпить суттєві збитки, тому що повністю адаптувати нічну бізнес-модель до денного і вечірнього часу — неможливо.
«Основою нашого бізнесу була робота ввечері та вночі, причому такому часу віддавали перевагу саме клієнти, а не ми. Тому із запровадженням обмежень та комендантської години ми опинилися на межі виживання. З іншого боку, наші ресторани та кафе майже не відчули збитків від комендантської години, адже й у мирний час пік їхньої відвідуваності припадав на 19:00-22:00», — зазначив він.
Цієї ж точки зору дотримується і керуючий мережі розважальних комплексів «Ітака» та «Палладіум» (Одеса) Олександр:
«Ми працюємо до 10-ї вечора. І будемо відвертими: хто прийде на дискотеку ввечері чи тим більше вдень? Ну хіба діти. Відповідно, виручки майже немає. Виживаємо за рахунок якихось разових масштабних заходів».
Представники бізнесу зазначають, що підтримка з боку держави є недостатньою, і її не вистачає для того, щоб триматися на плаву.
«З червня 2022 року нам дають знижку у 50% на оренду, але ця знижка не пропорційна збиткам, пов’язаним із зменшенням робочого часу наших закладів, – зазначає Ростислав Ручко. – До війни ми орендували великі приміщення, щоб рентабельно відпрацювати трафік гостей у вихідні дні, адже у нашій бізнес-моделі саме ці дні генерують 80% товарообігу. Наразі всі ці приміщення не заповнені. Жодних інших пільг ми не отримали».
І в Києві, і в Одесі власникам довелося скоротити близько 50% персоналу – а це сотні людей. Також значна частина співробітників була мобілізована і нині служить у лавах ЗСУ. Тому зараз у цьому сегменті, окрім інших проблем, спостерігається й дефіцит кваліфікованих кадрів.
ПОДВІЙНІ СТАНДАРТИ
Водночас спостерігається явний парадокс. З одного боку, влада декларує необхідність підтримувати вітчизняний бізнес та стимулювати збереження робочих місць, а з іншого — цілі галузі підприємницької діяльності виявляються фактично замороженими. При тому, на відміну від нічних клубів, аналогічні сегменти розважального бізнесу, такі як театри, кінотеатри, концертні майданчики, продовжують повноцінно працювати. Більше того, по всій країні розважальні заходи збирають аншлаги, які свідчать, що українці виявилися не готовими до аскетичного способу життя та щоденної жалоби. Мабуть, моральну грань, що можна, а чого не можна робити під час війни, мають право встановлювати лише самі люди — виходячи зі своїх внутрішніх переконань.
Нині, під кінець другого року війни, вже видно, що чим далі від лінії фронту, тим більше українці хочуть повернутися до минулого, довоєнного життя. В Одесі – переповнені пляжі, у Києві – концерти зірок, у Західній Україні – забиті під зав’язку ресторани та кафе. Якоюсь мірою це пов’язано з неможливістю виїзду чоловіків за кордон з метою відпочинку, але все ж таки тенденція очевидна.
Можливо, саме через громадський запит на відпочинок протягом останніх 1,5 років, а особливо влітку 2023 року, з’являється все більше повідомлень про перехід роботи нічних клубів і ресторанів «у тінь». Також регулярно з’являється інформація, що одні заклади, які мають негласну підтримку правоохоронних органів, успішно працюють у нічний час, нехай і напівпідпільно. А інші, які не мають подібного «кришування», змушені простоювати, звільняти персонал і закривати свій бізнес.
Як і в будь-якому іншому сегменті підприємництва, тут поширена конкуренція, в тому числі, несумлінна — у неофіційних бесідах підприємці розповідають, що дуже часто «наїзди» правоохоронців та розслідування у ЗМІ про деякі клуби з’являються не просто так, а на замовлення колег по бізнесу.
ЩО РОБИТИ
Опитані ElitExpert підприємці впевнені, що у нинішній економічній ситуації держава має дати можливість працювати будь-якому легальному бізнесу, який може надавати робочі місця та генерувати податки.
Ростислав Ручко вважає, що для цього уряду необхідно врахувати специфіку кожного окремого спрямування, без узагальнень – і зрозуміти, що нічні клуби не можуть працювати вдень. Проте він сумнівається, що держава піде на такий крок.
«Поки війна не закінчиться, хто візьме на себе відповідальність за дозвіл на розважальні заходи, коли щодня гинуть люди? Та я й сам розумію, що це не на часі», — каже й керуючий «Ітакою» та «Палладіумом» Олександр.
Але все ж таки підприємці сходяться на тому, що для підтримки цієї сфери бізнесу в тилових містах достатньо скасувати комендантську годину з п’ятниці по неділю, дозволивши роботу закладам, які гарантують безпечні умови перебування гостей.
У свою чергу, в якості компенсації держава могла б запровадити додатковий податок для забезпечення посилених заходів безпеки у нічний час. Якщо, звичайно, влада, і не в останню чергу, українське суспільство, будуть готові до такого кроку.
Олена Овчиннікова, Олександр Шорохов
Щоб завжди бути в курсі найважливішого, читайте нас у Telegram
