Шахраї вивели з рахунків громадян України 6 мільярдів гривень за останні два роки. У 2022 році було зафіксовано майже сто тисяч жертв шахраїв, а в 2023 – більше 209 тисяч. Про це повідомила народна депутатка «Слуги народу» Ольга Василевська-Смаглюк.
За її словами, збитки громадян склали понад 2 млрд грн у 2022 році і понад 4 млрд у 2023.
Для виправлення цієї ситуації депутатка, спільно з Нацполіцією та банками розробили нову норму для законопроекту 11043, згідно якої після прийняття правоохоронцями заяви про злочин поліція має направити електронний запит до надавача платіжних послуг, який проводив дану операцію, зазначену як шахрайську.
«Надавач платіжних послуг протягом 24 годин має в електронному вигляді надати інформацію для встановлення кінцевого шляху направлення коштів. Потім поліція звертається до надавача платіжних послуг, який обслуговує отримувача, для встановлення рахунку та місця виведення отриманих грошей шахраєм. Наша мета, пришвидшити процес виходу на злочинців, поки ті не вивели кошти та не закрили рахунки.», — розповіла Ольга Василевська-Смаглюк.
Повідомляється, що в проекті закону зазначений вичерпний перелік злочинів, при яких має працювати дана електронна взаємодія.
Нардеп зазначає, що обов’язок надати інформацію виникає, якщо вчинено: крадіжку, шахрайство, привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою, незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення, а також злочини, передбачені 361-363 статями Кримінального кодексу.
«В тексті законопроекту немає ні слова про передачу інформації про все належне майно (активи) та зобов’язання осіб. Там є лише вимога надати в електронній формі протягом, щонайбільше 24 годин, необхідну інформацію для оперативного встановлення місця злочину та причетних осіб.», — додала Василевська-Смаглюк.
Перелік інформації, яку правоохоронці запитуватимуть у банків:
1) суму та валюту платіжної операції;
2) дату проведення платіжної операції;
3) тип платіжної операції;
4) геопросторові дані, IP-адресу, адресу засобу дистанційної комунікації (включаючи платіжний застосунок) або платіжного пристрою, що використовувався для здійснення платіжної операції (за наявності), а в разі здійснення платіжної операції через касу – адресу каси (за наявності);
5) ідентифікаційні дані отримувача: для фізичної особи – прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків; для юридичної особи – повне найменування ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України;
6) повне найменування надавача платіжних послуг отримувача;
7) унікальний ідентифікатор отримувача та/або повний номер електронного платіжного засобу та/або рахунку отримувача;
8) найменування та код еквайра (за наявності);
9) ідентифікатор платіжного пристрою (за наявності);
10) код, що ідентифікує операцію в платіжній системі (за наявності);
11) унікальний ідентифікатор платника та/або повний номер електронного платіжного засобу та/або рахунку платника.
«Ніяких відомостей про майно ми не пропонуємо надавати. Прошу взяти це до уваги всім, хто розганяє зараз зраду про наш законопроект. Єдина ціль — дозволити Кіберполіції нарешті діяти, а не ігнорувати ці злочини і повернути 300 тисячам громадян, постраждалим за два останні роки, їхнє майно.», — резюмувала депутатка.
Щоб завжди бути в курсі найважливішого, читайте нас у Telegram
