Навіть в умовах війни Україна продовжує залишатися одним з ключових постачальників продовольства на світовому ринку, експортуючи такі важливі продукти, як соняшникова олія, зерно, кукурудза, пшениця тощо. Ці товари відіграють значну роль у забезпеченні продовольчої безпеки багатьох країн. Однак, у гонитві за прибутком, деякі вітчизняні компанії готові ігнорувати базові норми безпеки, наражаючи на небезпеку не лише здоров’я людей, але й репутацію країни на міжнародній арені.
У нашому розслідуванні йдеться про діяльність компанії ТОВ «САН ФЛАУЕР-ТЕРМІНАЛ», яка, вірогідно, використовує колишні нафтові термінали для зберігання та перевалки рослинних олій.
Про такий кричущий факт ElitExpert стало відомо з власних джерел в порту Південний, після чого, для з’ясування всіх обставин діла, нами були надіслані офіційні запроси до державної екологічної інспекції, АМПУ, міністерство аграрної політики, до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та до самої компанії. Відповідей поки ще немає, але про цю ситуацію вже пишуть як ЗМІ, так і б’ють в набат місцеві правозахисники, як наприклад, Леонід Колісниченко.
Тому розбіраємось у цій справі. Річ у тому, що ємності, які раніше були призначені виключно для роботи з нафтопродуктами та їх похідними, тепер використовуються для продуктів, котрі в подальшому потрапляють на столи людей. Це не просто ризик, а реальна загроза, яка може обернутися трагедією.
Перш ніж заглибитися в деталі, варто розібратися, як колишні нафтові термінали перетворилися на об’єкти для перевалки соняшникової олії. Колись ці термінали належали компаніям, пов’язаним із втікачем-олігархом і колишнім нардепом Віктором Медведчуком. Після початку війни та конфіскації російських активів в Україні, термінал опинився під управлінням Національного агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Це агентство наразі управляє практично всіма конфіскованими заводами, банками, мережами АЗС, торговельними центрами та іншими об’єктами, які раніше належали російським бізнесменам, уряду РФ або українцям, які співпрацювали з Росією.
Саме АРМА передала в оперативне управління українській компанії «САН ФЛАУЕР-ТЕРМІНАЛ» цей об’єкт у порту Південний. Примітно, що у комплексу є власний вихід на причал, який, власне, й носить назву «Нафтовий».
Коли нафта і їжа не повинні перетинатися
Згідно з інформацією з відкритих джерел, компанія здійснює перевалку харчових рослинних олій, використовуючи потужності, зокрема резервуари для зберігання, які були збудовані як бункеровочна нафтобаза (термінал) у порту Південний.
Будь-якій людині, навіть не знайомій із тонкощами виробництва, зрозуміло, що перевалка соняшникової олії в резервуарах, які раніше використовувалися для нафти, — це зовсім не нормальна практика. Більше того, це дуже небезпечний експеримент із наслідками, які можуть виявитися фатальними, адже залишки нафти в резервуарах можуть призвести до забруднення олії токсичними речовинами (інакше — контамінацією), які невидимі для ока, але можуть завдати серйозної шкоди здоров’ю сотень тисяч людей.
Саме тому в країнах Європейського Союзу діють суворі норми щодо вмісту мінеральних масел у харчових продуктах. ЄС приділяє особливу увагу контролю за якістю рослинної олії, особливо українського виробництва, оскільки в 2008 році у нашій продукції вже були виявлені випадки забруднення соняшникової олії нафтопродуктами. Тоді експорт соняшникової олії з України був одразу ж зупинений і відновився пізніше після великих штрафів і усунення всіх недоліків.
Компанія без ліцензії: що відбувається насправді
На жаль, зараз цей скандал може повторитися знову. Варто зазначити, що ТОВ «САН ФЛАУЕР-ТЕРМІНАЛ» (код ЄДРПОУ 44852434), ймовірно, не лише використовує невідповідні потужності для зберігання олії, але й, схоже, працює без належних дозволів.
Наприклад, зазначене підприємство відсутнє в Державному реєстрі операторів ринку та їхніх потужностей, що є прямим порушенням статті 25 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». Зрозуміло, що без реєстрації та ліцензій говорити про дотримання стандартів безпеки взагалі не доводиться.
Крім того, викликає великі сумніви, що підприємство дотримується системи НАССР — міжнародного стандарту До речі, потрібен саме міжнародний сертифікат (HАССР чи ISO 90001), тому що до вітчизняних аналогів довіри на заході немає. Саме це має гарантувати безпеку продуктів на всіх етапах їх виробництва. На потужностях, спочатку призначених для нафтопродуктів, просто неможливо належним чином організувати процес, що відповідає цим вимогам.
Чому це дуже важливо
За останні місяці через термінал компанії в порту Південний пройшло 16 суден, завантажених українською соняшниковою олією — це судна Riva, Barbaros Hayrettin Vardal, Agartha, Griffin T, Sunbeam, Agartha, Oris Di, Laras, Torc, Mentor, Mubariz Ibrahimov, Olympic Spirit, Barbaros Hayrettin Vardal, New Ranger і Metor. Продукція була відправлена до Іспанії, Португалії, Нідерландів та Греції — країн, де до якості харчових продуктів пред’являються особливо суворі вимоги.
Якщо у цих поставках будуть виявлені сліди нафтопродуктів, наслідки можуть виявитися катастрофічними. Для України це не просто ризик зіпсувати стосунки з міжнародними партнерами — це загроза повної зупинки експорту соняшникової олії, одного з ключових експортних позицій країни.
ElitExpert, у рамках свого розслідування, підготував та надіслав відповідні запити компанії та ряду держорганів. Ми розуміємо, наскільки важливо зараз звернути увагу на цю проблему і змусити відповідальні компанії дотримуватися закону. Адже ігнорування правил одними учасниками ринку ставить під загрозу решту — від виробників до споживачів. Такі ситуації не можна залишати без реакції, інакше наслідки можуть виявитися вкрай неприємними для всієї країни.
Стежитимемо за розвитком подій.
