Експорт соняшникової олії відіграє важливу роль в економіці України, забезпечуючи приблизно 7% доходів до бюджету, а Європейський Союз є ключовим ринком, куди надходить близько 64% цього продукту. Будь-яке забруднення продукції може мати катастрофічні наслідки, як це було у 2008 році, коли постачання олії до ЄС було заблоковано через забруднення нафтовими продуктами. Сьогодні існує ризик повторення цієї ситуації.
Український експорт соняшникової олії опинився під загрозою через діяльність компанії «Сан Флауер-Термінал». За даними журналістських розслідуваннь, ця компанія використовує колишні нафтові резервуари для зберігання олії, що створює загрозу здоров’ю споживачів і може призвести до заборони експорту в ЄС.
Згідно з численними публікаціями в ЗМІ та розслідуваннями, «Сан Флауер-Термінал» зберігає соняшникову олію в резервуарах, які раніше використовувалися для зберігання нафтопродуктів. Такі резервуари становлять реальну небезпеку: залишки нафти можуть забруднити олію токсичними речовинами, що несе ризики для здоров’я людей. Євросоюз висуває суворі вимоги до якості харчових продуктів, і такі порушення можуть призвести до негайної заборони експорту.
Порушення в документації та стандартах
Найбільш серйозною проблемою є те, що компанія «Сан Флауер-Термінал» не має необхідних ліцензій та сертифікатів для роботи з харчовими продуктами. Згідно з офіційною відповіддю Держпродспоживслужби на журналістський запит, підприємство не зареєстровано в Державному реєстрі операторів ринку харчових продуктів, що є порушенням українського законодавства. Ба більше, не дотримуються міжнародні стандарти якості, такі як система HACCP, яка є необхідною для експорту в ЄС.
У свою чергу, Державна екологічна інспекція в офіційній відповіді на запит зазначила, що у зв’язку з военним станом, перевірки на підприємствах не проводяться із 2022 року, тому вона не знає, що відбувається на підприємстві «Сан-Флауер»…
Ще більш дивує те, що Держпродспоживслужба, яка відповідає за контроль якості харчових продуктів, не вживає активних заходів для розслідування цієї ситуації. Попри численні звернення журналістів та активістів, перевірка компанії не була проведена, а державні органи лише визнали наявність порушень, але не вжили заходів для їхнього усунення. Тому тут важко не задатися питаннями про компетентність та відповідальність державних структур, які не здатні зреагувати на ситуацію, що загрожує багатомільйонними збитками для і так виснаженою війною країни.
Що далі?
Якщо міжнародні партнери виявлять сліди забруднення, Україна ризикує повністю втратити європейський ринок, що може мати серйозні економічні наслідки. Щоб цього уникнути, державні органи мають негайно втрутитися, провести необхідні перевірки та розслідування, щоб запобігти повторенню скандалу 2008 року.
