Декілька тижнів тому до редакції «ElitExpert» надійшло звернення від мешканців будинку по вулиці Запорізька в Одесі, з приводу, здавалося б, приватної проблеми, з якою люди не могли впоратися самостійно. Однак у процесі розслідування ситуації з’ясувалося, що подібні випадки далеко не поодинокі — це лише верхівка айсберга масштабнішої суспільної проблеми, з якою стикаються десятки тисяч українців.
Ситуація, на перший погляд, виглядала просто: в одній із квартир будинку, донедавна, проживала психічно нездорова людина, що підтверджено медичним діагнозом. Іноді чоловік поводився адекватно, іноді — ні, і тоді, сусідам доводилося викликати поліцію. Правоохоронці проводили з ним профілактичні бесіди, притягували до адміністративної відповідальності або навіть відвозили до лікарні, і так, по колу, все йшло вже багато років.
ПРАВО НА КВАРТИРУ
Руслан Ф. жив у будинку на Запорізькій з дитинства. Після смерті матері, 12 років тому, він продовжував жити у квартирі з вітчимом. 2020 року вітчим продав свою частину квартири, аналогічно, нібито, вчинив і Руслан. Тут ми говоримо «нібито», оскільки частина сусідів впевнена, що з квартирою, можливо, були проведені шахрайські дії, адже через свій нестабільний психічний стан Руслан міг не усвідомлювати своїх дій. Проте факти такі: з 2020 року у Реєстрі прав на нерухоме майно власником даної квартири вважається вже інша людина, Михайло К.
Більше того, згідно з інформацією департаменту охорони здоров’я Одеської міськради, Руслан офіційно є дієздатним, а значить міг підписувати документи від своєї особи і робити зі своєю нерухомістю все, що захоче.
Також, згідно з офіційною відповіддю ГУНП в Одеській області, правоохоронці опитували Руслана щодо можливого вчинення проти нього неправомірних дій, але він свідчив, що претензій до нового власника квартири, Михайла К., не має.
А за твердженням місцевого дільничного та правління ОСББ, Руслана після продажу даної квартири було знято з реєстрації в ній.
Крім того, у редакції є документи, що свідчать про те, що замість своєї частини квартири Руслан отримав кімнату в комуні за адресою Тепличний провулок, 1.
Право розібратися, чи був у всіх цих діях якийсь шахрайський намір чи ні, ми поки залишимо адвокатам і правоохоронним органам.
ОСІННЄ ЗАГОСТРЕННЯ
Підкреслимо лише, що незважаючи на оформлений договір дарування і той факт, що квартира на Запорізькій вже належала іншій людині, у ній продовжував жити Руслан, причому жив у жахливих умовах, що підкріплюєтьсявідеодоказами. Виникає логічне питання — а чому новий власник дозволяв йому жити у своїй квартирі і перетворювати її на непридатний для життя стан зі зрізаними батареями, вкритими пліснявою стінами і сміттям по коліно?
Жодного логічного пояснення цьому факту немає, якщо тільки не згадати, що термін опротестування угод з нерухомістю складає три роки, і якраз найближчими днями він закінчується. Можливо, цим і пояснюється «терпимість» нового власника.
У «поганій» квартирі періодично з’являлися дивні гості, а 22 жовтня там і зовсім виявили труп. Втім, згідно зі звітом поліції, смерть «гостя» настала від природних причин.
Цей трагічний випадок збігся з черговим загостренням психічного стану Руслана, який став поводитися неадекватно і буянити, після чого поліцейські, які прибули на виклик, викликали бригаду медиків і відправили його до Одеського обласного медичного центру психічного здоров’я.
При цьому начальник Одеського районного управління поліції №1 Сергій Волков у коментарі «ElitExpert» зазначив, що жителі і раніше скаржилися на Руслана в поліцію, у зв’язку з чим на нього неодноразово складалися протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 173.
ВИКИНУТИЙ НА ВУЛИЦЮ
Поки Руслан вкотре проходив курс лікування, представники місцевого ОСББ заварили двері до квартири, яку він продовжує вважати своєю. Як розповіла «ElitExpert» голова правління ОСББ Олена Лосєва, це було зроблено на прохання нового власника житла.
Таким чином, після свого повернення з лікарні, Руслан уже не зміг потрапити до квартири та почав жити на вулиці. На запитання, чому він прийшов сюди, а не пішов у комуну на Тепличній, опитані нами сусіди стверджують, що Руслан повертається в те місце, де виріс і жив з мамою – «як собака повертається до своєї будки».
Небайдужі сусіди підгодовували людину, що залишилася на вулиці, надали їй нехитрий одяг, написали десятки заяв, щоб визначити його хоча б в якийсь інтернат, але все безрезультатно.
ПСИХІЧНО ХВОРІ БЕЗ КОНТРОЛЮ
У той же час, як вдалося з’ясувати «ElitExpert» під час цього розслідування, такої ситуації можна було б уникнути, якби не Наказ Міністерства охорони здоров’я №1063 від 13.05.2019 року, який буквально поставив на межу виживання людей з психічними відхиленнями і завдав величезних проблем їхнім родичам або навіть сусідам, як у даному випадку. Цим документом визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства охорони здоров’я України від 22 січня 2007 року № 20 «Про затвердження Інструкції з організації диспансерного та консультативного нагляду осіб, які страждають на психічні розлади, при наданні амбулаторної психіатричної допомоги».
Одним із найбільш спірних наслідків цього рішення стало внесення змін до чинного зараз Закону України «Про психіатричну допомогу», згідно з яким, диспансерний та консультативний нагляд щодо осіб, які страждають на психічні розлади, перестав бути обов’язковим! Це означає, що тисячі та тисячі психічно нездорових людей, у тому числі – і соціально небезпечних, тепер не підлягають жодному контролю з боку медичних та соціальних служб.
Відповідно до нової редакції закону, психіатрична допомога може бути надана особі, яка страждає на психічний розлад, тільки за його письмовою згодою або за рішенням суду, у разі, якщо він становить небезпеку для себе чи інших. Тобто, пацієнт тепер має право відмовитися від лікування, навіть якщо страждає від тяжкого та хронічного психічного захворювання, такого як шизофренія, біполярний розлад, психоз тощо. Не враховується навіть те, що подібні захворювання потребують постійного медичного спостереження, лікування, соціальної підтримки та реабілітації. Чи варто говорити, що це загрожує погіршенням стану пацієнта – такі люди можуть завдати шкоди не лише собі, а й своїм близьким, сусідам чи просто будь-яким випадковим перехожим.
При цьому закон не передбачає жодних механізмів контролю за станом здоров’я та поведінкою таких пацієнтів у разі, якщо вони відмовилися від лікування або вже виписалися зі стаціонару. Раніше, подібні до Руслана люди підлягали регулярному огляду психіатром, отриманню рекомендацій з лікування та профілактики, а також веденню спеціального обліку в психіатричних установах. Це дозволяло своєчасно виявляти погіршення стану пацієнтів, запобігати можливим ускладненням та рецидивам, а також забезпечувати їх соціальну адаптацію та захист.
Тепер ніхто не знає, де і в якому стані знаходяться такі люди, що, по-перше, створює серйозну загрозу для громадської безпеки, а по-друге, порушує права та інтереси як самих пацієнтів, так і оточуючих їх людей.
Медики і родичі хворих вже кілька років б’ють на сполох, вимагаючи відновити диспансерний і консультативний нагляд над пацієнтами, але війна, що почалася, надовго відсунула вирішення цієї проблеми.
ДАЛІ БУДЕ
Різке погіршення погоди в Одесі та похолодання зробили життя Руслана на вулиці нестерпним. І лише широкий суспільний резонанс, викликаний активністю сусідів, журналістів та волонтерів, допоміг забрати нездорову людину з вулиці. Руслана погодився прийняти соціальний центр «Нове небо» у передмісті Одеси.
Усі розуміють, що цей притулок – тимчасовий. Хворій людині потрібна не тільки постійний дах, а й спостереження лікаря, серйозні ліки, здатні підтримувати його психічну рівновагу. А найголовніше, потрібні послуги досвідчених адвокатів, які зможуть з’ясувати, що справді сталося з квартирою Руслана.
«ElitExpert» також продовжить своє журналістське розслідування та запрошує до співпраці всіх, хто готовий пролити світло на цю заплутану та сумну історію – історію життя «маленької людини» у великій «кримінальній» Одесі.
Олександр Шорохов, Олена Овчиннікова,
