Поки Захід спостерігає за війною в Україні, Росія стає дедалі сміливішою. Страх росіян перед НАТО, відчутний на початку вторгнення, тепер пом’якшується безкарністю, якою користується Путін, незважаючи на звірства, скоєні під час війни Росією. Попри наявні ресурси для завершення війни на умовах України, заходу явно бракує волі до перемоги, пише Анастасія Едель в The New York Times.
На думку автора, протягом останніх двох з половиною років західні лідери повторювали, що вони «підтримують Україну». Проте, незважаючи на правильні слова, ці лідери продовжують ставитися до війни як до локального конфлікту, в якому вони мають небагато зобов’язань.
«Обіцяна військова допомога надходить із запізненням і в недостатніх кількостях, щоб відповідати російським ресурсам, а обмеження, що забороняють бити по військовим об’єктам в самій Росії, обмежують ефективність допомоги. Нещодавно розпочата операція на території Росії показує, що могло б статися, якби обмеження були зняті. Але Захід боїться спровокувати ядерну ескалацію з боку Росії», — пише Анастасія Едель.
Окрім того автор статті наголошує на відсутність повноти санкцій до РФ та активів російських олігархів: «Російська нафта купується та продається з мінімальними труднощами по всьому світу, оскільки західні лідери, схоже, не можуть вирішити, чого вони хочуть більше: суттєво покарати Росію чи залишити все як є. Показово, що пропозиція Міністерства фінансів США накласти штрафи на танкери, які допомагають російській нафті уникнути санкцій, застопорилася через побоювання Білого дому, що підвищення цін на бензин не сприятиме виборам у листопаді».
Американські вибори не хвилюють лише Путіна, зазначає Анастасія Едель, бо на відміну від двопартійного Заходу, Путін грає серйозно, витрачаючи третину державного бюджету на військові потреби.
«Ситуація, коли Путін має бажання і ресурси боротися до кінця, і союзники, які надають допомогу рівно стільки, щоб не дати фронту розвалитися завтра — залишає Україну в тяжкій ситуації. В цих умовах мирна угода з Путіним, на будь-яких умовах, стане кращою, ніж смерть. Остання його пропозиція є найреалістичнішим сценарієм розвитку цієї війни і є поганою для України. Вона втратить майже 20 відсотків своєї території та близько п’яти мільйонів людей. Але ця втрата буде пом’якшена зривом початкового плану Путіна захопити Київ і знищити Україну як націю», — пише Анастасія Едель.
Однак для Заходу це буде поразкою, через нездатність її лідерів запобігти війні в Європі чи успішно покарати агресора. Це може стати сигналом для інших керівників держав, що кордони більше не є непорушними.
В такій ситуації, на думку авторки статті, найбільшого негативу зазнають США, які спочатку нав’язали свою думку Україні, а потім не виконали своїх зобов’язань: Америка втратила своє місце в світі, як оплот Заходу, який може гарантувати захист і мир своїм союзникам. Минулого року нерішучість США підірвали літній контрнаступ України. Цього року, через політичну дисфункцію, затримується зброя. У вирішальному для світової стабільності питанні Америка провалила тест на лідерство.
Залежно від того, хто буде при владі у Вашингтоні наступного року, ця репутаційна катастрофа буде або применшуватись, або відзначиться як тріумф ізоляціонізму. Час покаже, наскільки серйозними будуть наслідки для безпеки та економіки США.
Щоб завжди бути в курсі найважливішого, читайте нас у Telegram
