Візит Сі Цзіньпіна до Москви став найбільшою подією у житті країни. На особливих інтриг від нього не чекали: глави держав виклали тези заздалегідь на сторінках державних ЗМІ. Але запитань залишилося чимало.
По-перше, за хрестоматійними формулюваннями для зростання товарообігу ховається загадка російських енергоносіїв. Крім труби, Китай отримує нафту танкерами, про бізнес яких відомо мало. За розміром дисконту можна було б здогадатися, наскільки міцна російсько-китайська дружба.
Її символом міг стати газопровід «Сила Сибіру-2», але проривів за підсумками зустрічі не сталося. Путін каже, що параметри узгоджені, Сі у своєму виступі газопровід взагалі не згадав. Проектувати трубу намагаються вже третій рік, будівництво так і не приступили через розбіжності в цінах.
Ще один тривожний сигнал: Пекін поводиться обережно, ставлячись до Москви без осуду, але й без гарячого схвалення. Це видно щодо голосування в ООН. Кремль, навпаки, показує лояльність. Путін навіть пропонує перейти на юань у всіх розрахунках із закордонними компаніями — навіть у Африці. Напевно, китайська валюта їм також дуже потрібна.
Тим часом у Росії розворот на Китай торкнувся навіть побутових питань. ЗМІ пишуть про попит, що зростає, на туристичні візи, хоча раніше такий маршрут був властивий, швидше, підприємцям. Йде й активна інтеграція юаня: якщо вірити опитуванню «Фінама», з усіх, хто зберігає у валюті, китайські гроші воліє чи не кожен п’ятий.
З одного боку, маневр Кремля можна зрозуміти. Не так багато партнерів на Заході торговельні майданчики закриті. Не продавати нафту не можна, продавати собі на збиток теж не можна. Доводиться знову на зниження видобутку, а відчутного ефекту немає. Але Китай, здається, усвідомлює: зараз це не його біль голови. Логіка така: не приєдналися до ворожих обмежень — дякую.
Невтішнийпідсумок: зростаюча залежність від східних партнерів нічим не відрізняється від тісного зв’язку із Заходом. Такий закон будь-якого ринку: диверсифікація страхує від ризиків. У Росії вже точилася дискусія про економічний суверенітет: тоді міністр фінансів Антон Силуанов говорив, що це означає «жити за коштами і не ходити з простягнутою рукою». Тим часом дефіцит бюджету лише за три місяці перевищив річний ліміт.
Щоб завжди бути в курсі найважливішого, читайте нас у Telegram