У наш час бували моменти гострої напруженості, але рідко траплялося таке скупчення гарячих точок, як у 2024 році, коли як на Близькому Сході, так і у Східній Європі розгорталися криваві війни. Чи стане цей рік роком початку Третьої світової війни, пише британський журналіст Роджер Бойс у The Times.
Зазначається, що, як і раніше, занадто багато невизначеностей: щодо наслідків нинішніх конфліктів, щодо якості керівництва після листопадових виборів у США, щодо огрубіння політичної культури та злих намірів авторитарної влади, щодо ймовірного сплеску в поширенні ядерної зброї та розпаду національних держав.
«Справедливо сказати, що це вже рік небезпечного життя. Настільки, що замах на Дональда Трампа втратив свою шокуючу цінність удвічі швидше і протягом тижня перестав бути темою для розмов», — пише журналіст.
Вказується, що разом із широкомасштабним вторгненням Росії в Україну у 2022 році в суспільне обговорення увійшла можливість використання тактичної ядерної зброї.
«Захід відхилив ці коментарі як несерйозні, проте навіть розмови про обмін ядерними ударами підняли температуру. Ядерні погрози стають нормою. Кім Чен Ин погрожує США та Південній Кореї, що вони заплатять «жахливу ціну», якщо спробують перешкодити його ядерній програмі. Імовірний результат: якщо Північна Корея виявить ознаки вторгнення на південь, США нагадають Кіму і його покровителям у Пекіні, що південнокорейці будуть захищені американською ядерною парасолькою. У всякому разі, саме таким був тон адміністрації Байдена. Ще невідомо, чи дотримується адміністрація Трампа аналогічного погляду». — йдеться в публікації.
Світ змінився з 1960-х років, ставши складнішим і небезпечнішим, констатує журналіст.
«У 2002 році президент Ірану Рафсанджані назвав Ізраїль країною «однієї бомби», маючи на увазі, що однієї іранської ядерної бомби буде достатньо, щоб знищити «сіоністське утворення». Зараз при владі новий президент-реформатор, і його щойно принизили усуненням Ісмаїла Ханії в Тегерані та Фуада Шукра в Бейруті. Послання Ізраїлю полягає в тому, що Іран більше не може захищати своїх проксі-ватажків… Це сценарій, який використовується на Близькому Сході. Це етикет «око за око», мета якого — контролювати рух вгору сходами ескалації. Але це працює тільки доти, доки в Ірану немає ядерної бомби. Тоді ставки стають вищими», — пише The Times.
Зазначається, що наразі «перила» міжнародних відносин, закладені в 1960-ті роки, тримаються, але колективна пам’ять про те, як у те десятиліття світ був близький до катастрофи, згасає, що може мати жахливі наслідки для всіх.
Щоб завжди бути в курсі найважливішого, читайте нас у Telegram
