Російський президент Володимир Путін занадто багато погрожував Заходу ядерною зброєю, і тепер ці погрози вже не мають ефекту. Натомість він шукає інші варіанти відповідей Заходу на допомогу Україні, пише видання Washington Post.
Коли на початку цього місяця російський президент Володимир Путін попередив, що дозвіл Україні пити західною зброєю углиб Росії означатиме, що Москва буде у стані війни з НАТО, російські пропагандисти кинулися вкотре брязкати ядерною зброєю.
Але всередині Кремля зростає визнання того, що неодноразове використання ядерних погроз починає втрачати свою силу, а «червоні лінії» Москви постійно перетинаються без будь-яких серйозних наслідків. Натомість аналітики та чиновники, близькі до високопоставлених російських дипломатів, кажуть, що Путін шукає варіанти більш стриманої відповіді Заходу на дозвіл Україні використовувати ракети більшої дальності для ударів по Росії, пише Washington Post.
«Було надто багато ядерних погроз, — цитує видання російського чиновника, який розмовляв на умовах анонімності. — До таких заяв вже є імунітет, і вони нікого не лякають».
Із такою думкою погоджується російський академік, який має тісні зв’язки з високопоставленими російськими дипломатами — він називає ядерний варіант «найменш імовірним» сценарієм, «оскільки це справді призведе до незадоволення серед партнерів Росії на Глобальному Півдні, а також тому, що, очевидно, з військової точки зору, це не дуже ефективно», пише WP.
«Уся ця дискусія про ядерний поріг перебільшує загрозу такого типу ескалації та недооцінює можливість альтернативних варіантів, – цитує видання цього академіка, який також говорив на умовах анонімності. — Оскільки Захід має глобальну військову інфраструктуру… можна знайти багато вразливих місць».
Путін шукає різні варіанти, щоб обмежити західну підтримку України та спробувати втілити в життя свої червоні лінії, каже Тетяна Станова, засновниця французької компанії політичних консультацій R-Politik. На її думку, він вважає ядерну зброю «найгіршим варіантом для всіх, включно із собою».
Він розглядатиме застосування ядерної зброї або прямий напад на територію НАТО лише в тому випадку, якщо «відчує загрозу існуванню Росії в її нинішньому вигляді, коли він вважатиме, що іншого виходу немає».
«Для такої ситуації Захід повинен піти набагато далі, ніж те, про що він говорить зараз», — цитує Станову WP.
Видання додає, що серед російських офіційних осіб зростало очікування, що якщо Захід і надасть дозвіл на використання далекобійної зброї, він буде «дуже обмеженим», кажуть аналітики та чиновники.
Однак на Путіна продовжують чинити тиск з метою не допустити постійного перетинання його червоних ліній, пише WP.
«Є розуміння, що червоні лінії, які проводить Москва, Захід ігнорує, і з боку Москви повинні бути вагоміші та суттєвіші кроки, щоб продемонструвати серйозність своїх намірів», — каже академік.
Після вторгнення 2022 року Росія застерігала Захід від постачання Україні сучасних винищувачів, як-от F-16, бойових танків і ракет, і врешті-решт усе це сталося.
«Він [Путін] не хоче вдаватися до чогось кардинального, у сенсі ядерних загроз або прямих боїв між нашими військами та його військами, але [це] не означає, що не відбувається нічого серйозного», — цитує WP Лоуренса Фрідмана, почесного професора воєнних досліджень у Королівському коледжі в Лондон.
Сергій Марков, пов’язаний із Кремлем політичний аналітик, каже, що серед вищого керівництва російської армії зростає усвідомлення того, що «Росія розбалувала Захід і що ми багато говорили про червоні лінії, але нічого не робили. У якийсь момент нам доведеться піти на ескалацію».
Марков припускає, що можливі відповіді можуть включати закриття посольства Великої Британії в Москві та удари по авіабазах у Польщі та Румунії, де нібито базуються F-16, які розгортає Україна.
Щоб завжди бути в курсі найважливішого, читайте нас у Telegram
