Після виходу із «зернової угоди» 17 липня Росія почала обстрілювати українські порти на півдні країни, щоб зупинити експорт зерна через Чорне море. Під обстріли потрапили порти Одеси та Рені.
Формально РФ пов’язує вихід із перемовин ударом по Керченському мосту, якого нібито завдала українська сторона. Але насправді тактика зернового шантажу була послідовною, почалася задовго до цього й навряд чи якось залежала від атаки на Кримський міст.
Росія одразу перейшла до агресивної тактики масованих ракетних ударів по об’єктах зернової логістики. А також погроз завдати ударів по будь-яких кораблях, що пливуть у напрямку України. Президент РФ Володимир Путін навіть не намагався створити видимість, що ці удари мають хоч якусь військову ціль.
Основні озвучені вимоги РФ щодо продовження «зернової угоди»:
- відновити доступ Російського сільськогосподарського банку до міжнародної системи платежів SWIFT;
- зняти санкцій щодо страхування російських суден та їхнього заходу в порти ЄС;
- розморозити активи російських компаній, що пов’язані з виробництвом агропродукції та добрив;
- відновити постачання аміакопроводом Тольятті – Одеса;
- розблокувати постачання запчастин до сільськогосподарської техніки.
Після початку блокування українських портів 17 липня, ціни на пшеницю на Чиказькій біржі злетіли з $615 до $750 за бушель (на 22%). І хоча в останні дні їхня динаміка дещо знизилася, вони все ще залишаються високими (понад $720 за бушель). Росія, як основний експортер пшениці, отримує пряму вигоду від цього.
Колективний Захід виявився неготовим до загострення з боку Путіна.
Питання не стільки в самій «зерновій угоді», скільки в наступних кроках РФ – масованих ракетних ударах по цілій низці об’єктів зернової логістики України й заявах про блокування північної акваторії Чорного моря.
Якщо раніше Росія принаймні намагалася аргументувати свої ракетні обстріли військовими цілями, у разі ракетного удару по зерновому терміналу чи ангарах для зберігання зерна на Одещині неможливо знайти бодай якийсь опосередкований військовий фактор.
Рада Україна – НАТО, яку скликали на прохання президента України Володимира Зеленського для спроби ініціювати відповідь на дії РФ, обмежилася досить формальним засудженням дій агресора, а цілеспрямовані удари по зернових терміналах і погрози знищення цивільних суден залишилися без відповіді світових лідерів.
24 липня Росія пішла на черговий крок загострення, здійснивши атаку безпілотниками на порт Рені. Саме дунайські порти могли стати альтернативним шляхом перевезення Україною принаймні частини зерна у разі повного блокування одеської акваторії.
Forbes порахував, що за період з 18 по 24 липня Росія випустила в бік Одеської області щонайменше 75 ракет та близько 100 БПЛА. Загальна їхня вартість – понад $280 млн. Унаслідок ракетних ударів було знищено більш як 460 000 т зерна й кілька зернових терміналів. Десятки людей дістали поранення.
Щоб завжди бути в курсі найважливішого, читайте нас у Telegram
