Голова Верховного Суду Всеволод Князєв у жовтні 2022-го звернувся до СБУ, щоб та перевірила, чи є в когось із суддів ВС російське громадянство. За чотири місяці, що минули відтоді, СБУ перевірила самого Князєва і суддів Касаційного господарського суду у складі ВС.
hromadske поговорило з Князєвим про те, чи знайшли російські паспорти в когось із понад 170 суддів Верховного Суду, хто з Офісу президента встромляє палиці в судову реформу та яке майбутнє чекає на суддів скандального Окружного адміністративного суду Києва.
У жовтні інтернетом ширився фейк щодо наявності у вас російського громадянства. Ви зверталися до правоохоронних органів?
Я відразу звернувся до правоохоронних органів щодо цього ганебного інциденту. Було порушено кримінальне провадження. Не можу розкривати таємницю розслідування, але вже встановлені конкретні особи, проведені слідчі дії, і все рухається до того, що ці особи будуть притягнуті до кримінальної відповідальності.
А хто був замовником цієї інформаційної атаки?
Наскільки мені відомо, слідство в цьому напрямі не дуже просунулося. Наразі встановлені конкретні виконавці й посередники цієї злочинної схеми.
Пам’ятаю, фейк поширював адвокат Ростислав Кравець…
Так. Він відомий адвокацією інтересів суддів ОАСК, адвокацією інтересів Богдана Львова при його звільненні з посади судді Верховного Суду. Отже, як адвокат він займає цю позицію. Але чи етично адвокату займатися такими речами? Я думаю, що на це питання мають відповісти відповідні органи адвокатського самоврядування.
Які органи ведуть розслідування?
Офіс генерального прокурора, Служба безпеки України і відповідні департаменти Нацполіції з боротьби з кіберзлочинністю.
Ви вже згадали колишнього голову Касаційного господарського суду у складі ВС Богдана Львова, у якого журналісти програми «Схеми» знайшли російський паспорт. Він хоче поновитися на своїй посаді, торік звернувся до вже розформованого ОАСК. Які в нього шанси?
Зараз ця справа, наскільки мені відомо, передана до Київського окружного адміністративного суду. Якщо цей процес буде відкритим і справедливим, то ніяких шансів поновитися на посаді в нього немає. Лише за умови, що буде спростовано факт наявності в Богдана Львова російського громадянства.
Але після публікації копії договору дарування частки квартири в російській федерації, у якому він підписувався як громадянин рф, і цей договір посвідчувався відповідними органами реєстрації прав — я не маю жодних сумнівів у тому, що він є громадянином рф. Так само я їх не мав, коли ухвалював рішення про припинення з ним трудових відносин, адже СБУ чітко зазначила про це у своїх документах.
Ви ініціювали перевірку всіх суддів Верховного Суду на наявність російського громадянства. Чи є вже якісь результати?
Була проведена перевірка щодо мене як голови ВС, яка встановила, що в мене немає російського громадянства. І друга — щодо суддів Касаційного господарського суду: у листі до Верховного Суду зазначено, що у Служби безпеки України відсутня будь-яка інформація щодо наявності в суддів КГС громадянства інших країн. Щодо інших суддів Верховного Суду перевірка триває.
Нещодавно президент позбавив громадянства кількох чиновників часів Януковича, однак Львова в цьому списку ми не побачили. Чому президент затягує з цим питанням навіть після підтверджень із боку СБУ?
Я знаю, що президент має намір боротися з усіма ворогами України. Щодо деяких інших працівників Офісу президента, то тут особисто в мене впевненості немає, чи не підпрацьовують вони нашому ворогу.
Особливо після гучних розслідувань журналістів-викривачів і заяв антикорупційних органів щодо підозр у корупційних діях стосовно одного із заступників керівника Офісу президента. Ми бачили реакцію: публічні висловлювання та образи в бік керівництва антикорупційних органів і ще гірші висловлювання щодо журналістів-розслідувачів.
Тож ми можемо зрозуміти, що підтримка цього питання (відтермінування позбавлення Богдана Львова громадянства — ред.) в Офісі президента може йти від деяких досить впливових посадових осіб.
Ви зараз про Смирнова?
Вимоги суддівської етики не дозволяють переходити на персоналії.
На якому рівні у вас комунікація з Офісом президента, зокрема з Андрієм Смирновим?
Я б розділив комунікацію з президентською владою на два рівні. Перший — це комунікація з президентом та керівником ОП, яка налагоджена на належному рівні. Ми маємо систематичні зустрічі з Володимиром Зеленським та Андрієм Єрмаком. Президент чує ті речі, які я йому озвучую щодо судової системи. Ми багато спілкуємося щодо ефективної реалізації тих реформ, які сьогодні поставлені перед нами в межах євроінтеграції.
Щодо комунікації з деякими іншими представниками Офісу президента, то мені здається, що існує більше імітація участі в судовій реформі та її підтримка, ніж дійсне розуміння проблем судової влади. І тим паче — конструктивні дії, які б наближали нашу євроінтеграцію.
Від Андрія Смирнова було кілька закидів у бік ВС. Наприклад, цитата: «Якщо Етична рада, головою якої є чинний суддя ВС, обирає кандидатами до ВРП 16 людей, 7 з яких є суддями того ж ВС, і це сприймається суспільством, тоді все в порядку». Як ви прокоментуєте таку непряму критику?
Ці посили були дуже негативно сприйняті суддівською спільнотою, бо якщо наше євроінтеграційне завдання було сформувати Вищу раду правосуддя, а один із керівників ОП фактично критикує ті етапи процесу, які закладені в реформу ВРП, — це демотивує суддів на участь у з’їзді, на обрання нових членів ВРП. Як результат — це могло стати причиною провалу формування Вищої ради правосуддя і невиконання другої євроінтеграційної вимоги в переліку вимог, які були надіслані Єврокомісією.
Тому я ці дії можу розцінювати більше як деструктивні. Крім того, право вирішального голосу в роботі Етичної ради мають члени, які делеговані міжнародними партнерами. Тож такі висловлювання в бік Етичної ради що означають? Профільний заступник ОП звинувачує наших партнерів у чому? Також варто звернути увагу, що далеко не всі з семи суддів Верховного Суду були підтримані З’їздом суддів і стали членами ВРП.
Смирнов також уважає, що Велика палата Верховного Суду не потрібна, а у вас є конфлікт інтересів як у члена Великої палати та члена ВРП. Нібито ви як голова Верховного Суду можете вплинути на своїх колег під час перегляду рішень ВРП.
Жодним чином впливати на розгляд таких справ я не можу, адже за законом я не беру участі в перегляді рішень ВРП. У день розгляду Верховним Судом таких справ я взагалі працюю у ВРП. Але ви можете поспілкуватися з суддями Великої палати і запитати їх.
А стосовно того, чи можна відмовитися від Великої палати Верховного Суду, у мене питання: який орган буде апеляційною інстанцією щодо розгляду спорів про оскарження актів президента, Верховної Ради, ВККС чи ВРП? Який орган забезпечуватиме міжюрисдикційну єдність судової практики?
До того, як 2017 року почала працювати Велика Палата, жодних дієвих механізмів уніфікації практики між різними юрисдикціями не було. Сторона, яка програвала справу в одній юрисдикції, йшла до іншої та, використовуючи не завжди законні механізми, отримувала там рішення на свою користь. Зараз таке майже неможливо. А якщо десь і можливо, то це означає, що така справа ще не розглядалася у Великій Палаті ВС.
Тож для того, щоб від чогось відмовитися, потрібно придумати інший механізм.
Якщо комусь не подобаються рішення Великої Палати, то тут потрібно придивитися, що стоїть за цими ідеями і чому є незадоволення принциповими рішеннями Великої Палати. Про одне з них ви могли прочитати декілька днів тому в усіх новинах (йдеться про те, що Верховний Суд підтвердив неможливість повернення «ПриватБанку» колишнім власникам і закрив провадження за позовом у цій справі — ред.).
Якщо знову говорити про зв’язки з росією, то хотілося б почути вашу позицію щодо судді Шостого апеляційного адміністративного суду Ярослава Василенка. Журналісти оприлюднили інформацію, що він 25 разів їздив до Криму після окупації, а ще — у нього незадекларована нерухомість у Севастополі й Москві. Чи може такий бекграунд впливати на незалежність судді?
Я був вражений цією ситуацією. Мені незрозуміло, як після початку агресії рф у 2014 році можна було здійснювати поїздки до Криму без суттєвої потреби. Якщо це смерть родича — я допускаю такі дії. Якщо це робилося з метою відпочинку чи якоюсь іншою, крім тієї, яка є вимушеною, — це для мене дивно.
Факт недекларування майна в російській федерації ще більше шокує. Ці питання будуть розглядатися Вищою радою правосуддя, я в цьому впевнений. Відповідна оцінка буде дана в межах дисциплінарних процедур. Крім того, не виключаю, що діятимуть антикорупційні органи і, можливо, надалі виникатимуть і судові справи.
Як суддів ОАСК переводитимуть до інших судів? Говорили, що частина з них перейде до КОАС.
Автоматичного переведення не буде. Відповідно до чинного законодавства, при ліквідації суду суддям мають бути запропоновані посади в інших судах. Але це можливо лише після проходження цими суддями кваліфікаційного оцінювання, за результатами якого буде визначено, чи відповідають вони критеріям компетентності, доброчесності та професійної етики для того, щоб продовжувати працювати на посаді судді.
Як ви оцінюєте дії суддів ОАСК, зокрема епізоди, зафіксовані на плівках НАБУ? Чи свідчить про недосконалість судової системи факт того, що такі судді, як Вовк, Аблов та інші, досі в системі? Чи варто очікувати оцінювання дій цих суддів від ВРП?
Висловлюватися по суті так званих плівок не можу, оскільки є членом ВРП і, можливо, доведеться їх оцінювати в межах дисциплінарних чи інших процедур. Однак декілька років тому Пленум ВС висловлювався в позапроцесуальний спосіб щодо цих «плівок». І, як ви, мабуть, пам’ятаєте, судді ВС тоді зазначили, що «судовій владі завдано значної шкоди від змісту записів».
ВРП, безумовно, має розглянути всі дисциплінарні скарги, які накопичилися за цей час, включно зі скаргами на суддів ОАСК, з поправкою на строки притягнення до відповідальності. Варто тут зауважити, що процедури з добору дисциплінарних інспекторів тільки-но запускаються.
Що зараз зі службою дисциплінарних інспекторів?
Є значні проблеми в процесі утворення цієї служби. Ті норми, які сьогодні закладені в законодавство, на мій погляд, неідеальні і підлягають коригуванню.
Мене особисто непокоїть у цьому законі, що заробітна плата дисциплінарних інспекторів перебуває на рівні державного службовця категорії В. Це означає, що «на руки» людина буде отримувати 17 тисяч гривень і при цьому оцінювати дисциплінарні проступки суддів апеляційної інстанції, Верховного Суду тощо.
Вимоги до дисциплінарного інспектора дуже високі — необхідність 7-річного стажу роботи на посаді судді, прокурора або адвоката. Скажіть, чи піде професійний, грамотний адвокат працювати на 17 тисяч гривень? Чи суддя?
Якщо хтось піде на ці посади, то яка буде мета цієї роботи? Чи не підуть туди люди, щоб заробляти гроші іншим чином? Я, звісно, не кажу про всіх кандидатів: упевнений, що будуть доброчесні кандидати, які прийдуть працювати заради ідеї.
У Державній антикорупційній програмі пропонується посилення Громадської ради доброчесності. Наприклад, якщо від ГРД є негативний висновок щодо судді чи кандидата — тоді проводиться спільне засідання ВККС і ГРД. Щоб подолати цей висновок, необхідна більшість як від ГРД, так і від ВККС. Але ВРП вважає, що таке посилення Громадської ради доброчесності не потрібне. З яких причин?
Остаточне рішення щодо суддівської кар’єри все ж мають ухвалювати органи суддівського врядування. Тобто Вища рада правосуддя і Вища кваліфікаційна комісія суддів. Це міжнародний стандарт.
Ми можемо говорити про посилення висновків ГРД, але долати ці висновки має ВККС. Громадська рада доброчесності має бути дорадчим органом від громадськості, яка надаватиме певну інформацію щодо кандидатів. Але якщо така інформація надається, то має бути і процес подолання цього висновку.
Були поширені кейси, коли висновки ГРД просто ігнорувалися.
Був інший склад Вищої кваліфкомісії. Той склад міг припускатися певних помилок. Є судові рішення, зокрема й ВС, щодо певних кейсів. Відповідно зараз, я думаю, цей процес має бути збалансованим, має бути врахований і досвід попереднього складу ВККС, і досвід перегляду рішень комісії ВРП чи в суді.
Мені здається, що все має працювати добре. Якщо побачимо, що є певні проблеми, — тоді повернемося до інституційних засад у цьому процесі.
