За місяць держборг України виріс майже на 1% і сягнув нового історичного рекорду. Водночас влада запевняє, що контролює ситуацію та дефолту не буде. Чим небезпечний високий борг та чому найгірших сценаріїв зараз очікувати не варто?
Причини зростання боргу
Держборг України виріс та сягнув нового історичного рекорду – 6 168 млрд грн.
“Станом на 30 червня державний та гарантований державою борг у валютному еквіваленті становив 152,2 млрд дол., що на 0,8% (1,2 млрд дол.) більше, аніж на початку місяця”, — заявив голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев.
За його словами, основна частина приросту держборгу за звітній місяць зумовлюється залученням чергового траншу пільгового фінансування від ЄС у розмірі 1,9 млрд євро за програмою Ukraine Facility.
Структура боргу є такою: 54,2% – зовнішні офіційні позики (включно з позиками від ЄС – 25,94%);26,6% – ОВДП;13,9% – єврооблігації (включно з гарантованими державою);5,2% – інша заборгованість.
74,7% нашого боргу складають валютні позики, 25,3% — гривневі (до війни було: 65,1% та 34,9%). Доля зовнішнього боргу — 72,2%, внутрішнього — 27,8% (до війни – 61% та 39% відповідно).
Чим загрожує велика заборгованість?
Зростання боргової навантаженості має негативні економічні наслідки. Зокрема, воно збільшує ризик фінансової нестабільності.
“Високий рівень державного боргу може зробити країну вразливішою до фінансових криз. Великий борг може призвести до втрати довіри інвесторів, збільшення ставок за позиками та подальшого загострення ситуації”,- кажуть експерти Інституту аналітики та адвокації (ІАА).
Наслідком зростання держборгу є також збільшення витрат на обслуговування боргу.
Уряд мусить витрачати значні суми на виплату відсотків за позиками, що може обмежувати можливості для інвестування в інші сфери. Замість того, щоб вкладати кошти у розвиток інфраструктури, освіти та інновацій, влада буде змушена витрачати більше грошей на обслуговування боргу.
Також через зростання боргу можливе збільшення податкового тягаря. Уряди можуть збільшити податкове навантаження на громадян, щоб збільшити доходи та покрити витрати на обслуговування боргу. Це може призвести до незадоволення серед населення та зростання соціально-економічної напруги.
І насамкінець – збільшення боргу може призвести до зниження інвестиційної активності та сповільнення економічного розвитку.
“Високий рівень державного боргу може знизити інвестиційну активність в країні. Інвестори можуть вагатися, чи варто їм вкладати гроші в економіку країни з великим боргом через високий ризик. Це може призвести до зменшення капітальних вкладень та обмеження розвитку підприємств і інноваційних проєктів”, — кажуть в ІАА.
Водночас державний борг може бути корисним інструментом для фінансування важливих проєктів та збереження економічної стабільності. Проте неконтрольоване зростання боргу може мати серйозні наслідки для економіки країни.
Як виправити ситуацію?
Аби виправити ситуацію, уряд очікує на фіналізацію угоди щодо реструктуризації випусків єврооблігацій на суму близько 20 млрд дол.
Нагадаємо, протягом минулих двох років кредитори України погоджувалися призупинити виплати за боргами. Проте, вже 1 серпня поточного року закінчується мораторій на виплати приватним іноземним власникам облігацій. Тож Україні треба було домовитись про реструктуризацію, інакше їй загрожував би дефолт.
З другої спроби наша країна змогла досягти угоди, тож загрозу дефолту усунена.
“Заключення боргової угоди із зовнішніми комерційними кредиторами критично важливе для збалансування нашого бюджету під час гарячої фази російської агресії, повернення на зовнішні ринки капіталу після війни та досягнення стійкості державного боргу у довгостроковій перспективі”, – наголосив Гетьманцев.
Водночас експерти кажуть, що постійно розраховувати на реструктуризацію не варто.
“Оскільки можливості зменшення боргового навантаження на економіку України через реструктуризацію не є безмежними, державна політика поступово повинна переходити від переоформлення платежів до стратегічного управління державним боргом”, – вважає Оксана Вайцеховська, доцент кафедри Європейського права та порівняльного правознавства.
Допомогти втримати економіку на плаву має й те, що нові борги перед офіційними кредиторами надаються на пільгових умовах.
“Нові борги перед офіційними кредиторами, які становлять найбільшу частку у зростанні боргового навантаження під час війни, надаються на виключних пільгових умовах”, — каже Гетьманцев.
За його словами, ставка за більшістю таких кредитів не перевищує 2%, а строки погашення становлять до 25 або навіть 35 років як у випадку кредитів ЄС, сплата відсотків за якими передбачена за рахунок ЄС.
Навіть кредити МВФ, які зараз надаються за відносно високою ставкою близько 7% (бо прив’язані до кошика відсоткових ставок ключових центральних банків світу), є пільговими для нас, оскільки ринкова ставка для нас із нашим кредитним рейтингом становила би зараз до 20%. І це ще питання, чи позичили б нам на ринкових умовах у стані війни.
Через те, що більша частина нового боргу надається на пільгових умовах, параметри строковості і вартості всього боргу за час війни покращились. За даними Міністерства фінансів, з 2022 р. до 31 березня 2024 р. середньозважена вартість державного та гарантованого державою боргу України скоротилася майже в 1,4 рази – з 7,79% до 5,57%, а середньозважена строковість збільшилася в 1,6 рази – з 6,27 років до 10,04 років.
Також влада очікує коштів від наших західних партнерів, зокрема заплановане пільгове боргове фінансування від основних донорів на суму близько 20 млрд дол. Воно триватиме наступні 5 місяців – тобто до кінця 2024 р.
Своєю чергою експерти кажуть, що нові позики – то ризикований інструмент покращення ситуації.
“Отримуючи позики, країна-позичальник втягується у боргову піраміду, здійснюючи нові запозичення на погашення попередніх боргів”, — вважає Вайцеховська.
Ще одним джерелом поповнення нашого бюджету є доходи від конфіскованих російських активів. Нагадаємо, країни G7 прийняли рішення про виділення Україні 50 млрд дол. з доходів від заморожених суверенних російських активів.
Також є сподівання на продаж цінних паперів, проте з цим можуть виникнути проблеми..
На аукціонах має бути активізоване розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) для фінансування розриву у військових видатках до кінця 2024 р. і надалі.
“Нагадаю, урядовий законопроєкт про внесення змін до держбюджету-2024 передбачає додаткове залучення ОВДП на суму 160,2 млрд грн до кінця року. Прекрасно розуміємо, що без зміни політики НБУ та стимулювання банків до купівлі військових облігацій вийти на такі показники проведення аукціонів неможливо. Інше потенційне джерело – залишки коштів на рахунках місцевих бюджетів і бюджетних установ (165 млрд грн)”,– сказав Гетьманцев.
Загалом в уряді вважають ситуацію контрольованою, сподіваються втримати економіку країни в умовах війни та не прогнозують дефолт.
Щоб завжди бути в курсі найважливішого, читайте нас у Telegram
