Вже майже півтора року Благодійний фонд “Шляхетна справа”, що має високий рівень довіри та вважається одним з найкращих на півдні країни, присвячує свій час, енергію та душу, щоб допомогти тим, хто потребує допомоги під час війни. Роботу цього фонду, який очолює Сергій Шутов, важко переоцінити. Команда волонтерів повністю віддає себе цій справі, що має дуже високе значення для суспільства — ризикуючи життям, під обстрілами, вони їздять на першу лінію фронту, щоб допомогти нашим захисникам, надають гуманітарну підтримку переселенцям та літнім людям, збирають та доставляють гуманітарну допомогу, організують медичне обслуговування, привозять ліки, їжу та багато чого іншого. У широкому сенсі така волонтерська діяльність є невід’ємною частиною нашої боротьби за мир та свободу.
Але й в умовах Великої війни, що розгортається в Україні, і в ситуації, коли щодня гине цвіт української нації, знаходяться люди, що зневажають волонтерів та відмовляються допомагати нашим захисникам, і більш того — намагаються вигнати волонтерів із законно орендованих ними приміщень.
Однак перед тим, як перейти до цієї проблеми, просто покажемо звичайний, та як завжди дуже насичений місяць їхньої роботи. Зокрема, команда волонтерів продовжує опікуватися допомогою для переселенців, пенсіонерів та інвалідів у низці районів Одещини – це Тарутинський і Саратський райони, і ще безліч сіл та містечок як Одеської області, так і всього Півдня України – в тому числі і звільненні райони Миколаївщини та Херсонщини. Волонтери передають людям продуктові набори, кожного з яких вистачає на цілу сім’ю, одяг, ліки, а зимою забезпечували людей дровами та печами-буржуйками (щотижня з Одеси вирушали повні фури з дровами для роздачі), також фонд підтримує спортивні ініціативи для молоді.
Крім того, БФ «Шляхетна справа» успішно налагодив міжнародне співробітництво, тому волонтери неодноразово їздили до Молдови за партіями гуманітарної допомоги. Були налагоджені зв’язки навіть із Бостоном (США), з приводу передачі ще одного напрямку допомоги: це і мілиці для поранених бійців, і харчування для інвалідів, і різні варіанти підтримки людей, вимушених тікати від війни.
Але найважливіший напрямок роботи фонду – це, звісно, підтримка наших захисників. Волонтери «Шляхетної справи» знову і знову вирушають на передову, бо українські герої на херсонському, запорізькому та бахмутському напрямках дуже чекають дорогоцінний вантаж — починаючи від спальників та тактичної форми до засобів гігієни та ліків… І таких місяців у “Шляхетної справи” вже набралося шістнадцять.
Тому зрозуміло, що волонтерському фонду, при його можливостях та налагодженої співпраці з партнерами, у тому числі й закордонними, був потрібен великий склад, де можна тримати тони гуманітарки для подальшої їхньої передачі всім нужденним. І тут підвернулась підходяща ситуація — рік тому до фонду звернулася підприємиця та держслужбовець (керівник ДП «ОДЕСЗАЛІЗНИЧПРОЕКТ») Юлія Свістунова.
Будучи наляканою чутками про те, що згідно з воєнним станом військовослужбовці можуть право тимчасово конфіскувати техніку та приміщення у цивільних на потреби армії і ось-ось можуть прийти до неї на склад, вона звернулася до БФ з пропозицією укласти безоплатний договір оренди — з тим наміром, що у волонтерів, працюючих на фронт, склад ніхто конфісковувати не буде.
При цьому вела переговори саме Свістунова, хоча за документами вона жодного відношення до цих складів нібито не має. Формально склади та цеха, розташовані на ділянці промзони на Старокиївському шосе в Одесі площею 3000 кв. метрів, належать компанії ТОВ «ТРАНССИГНАЛ». Згідно з відкритими даними у YouControl, власником компанії є Галина Гончар, посаду директора займає Сергій Алексєєв. І все б нічого, але Галина Гончар — мати Свістунової, а директор підприємства — її чоловік.
До того ж, незважаючи на те, що за документами волонтерам дозволили користуватися всією територією, насправді благодійники мали у своєму розпорядженні лише сотню квадратних метрів.
Більше того, щоб примарні військові не забрали і техніку, що належить сім’ї Свистунової, включаючи екскаватори, вона слізно попросила Фонд оформити і це на себе. Документ додається.
Але пройшов рік, військові дії оминули Одесу, а українські військові навіть не думали ні в кого нічого “віджимати”, тому власниця відразу вирішила виставити волонтерів на вулицю і розірвати договір. Причому це було зроблено з явною зневагою як до волонтерів так і до оборонців нашої країни, завдяки яким, до речі, війна не зачепила Одесу більш конкретно, вулиці міста не перетворилися на бахмутські руїни, а вона сама продовжує комфортно себе почувати та насолоджуватися відносно мирним життям.
Зрозуміло, що виганяти волонтерів з орендованих приміщень, які використовуються за прямим призначенням, просто зневажливо стосовно їх величезного внеску у перемогу. Цинізму ситуації надає той факт, що Свістунова, по суті, прикривалася волонтерами, щоб вирішити свої особисті проблеми, а коли все прийшло в норму, наказала вигнати їх на вулицю. В результаті це насамперед призведе до серйозного обмеження можливостей роботи Фонду у наданні допомоги нужденним та військовим, створить величезні перешкоди для їхньої благодійної роботи. Звісно, що це неприпустимо ні з моральних, ні з християнських понять, а в умовах кривавої війни — просто злочинно.
Наразі ситуація загострюється і прийнятного для благодійників виходу з неї поки не видно, тому ElitExpert і надалі уважно стежитиме за розвитком ситуації, що склалася навколо Благодійного фонду “Шляхетна справа”.
