Запаси води в Європі виснажуються. При цьому вони скорочуються в південній та центральній Європі, від Іспанії та Італії до Польщі та України. Це показав новий аналіз супутникових даних, зібраних протягом двох десятиліть.
Аналіз провели вчені з Університетського коледжу Лондона (UCL) у співпраці з Watershed Investigations та газетою The Guardian. Вони проаналізували дані супутників за 2002–2024 роки, які відстежують зміни гравітаційного поля Землі. Використовувалися дані Центру геонаук ім. Гельмгольца (GFZ), NASA та Техаського університету в Остіні.
У статті The Guardian пояснюється, що оскільки вода має масу, то зміни в ґрунтових водах, річках, озерах, вологості ґрунту та льодовиках відображаються в сигналі, що дозволяє супутникам ефективно «зважити», скільки води лишилося.
Результати дослідження свідчать про разючий дисбаланс: північ і північний захід Європи, зокрема Скандинавія, частини Великої Британії та Португалії, стають більш вологими, тоді як великі території півдня та південного сходу, включаючи частини Великої Британії, Іспанії, Італії, Франції, Швейцарії, Німеччини, Румунії та України, висихають.
За словами вчених, у даних можна побачити кліматичні зміни — загальні дані про наземні запаси води корелюються з кліматичними наборами даних.
Ґрунтові води вважаються більш стійкими до кліматичних змін, ніж поверхневі. Але сильні літні зливи часто означають, що більше води втрачається через стік та раптові повені. Тоді як зимовий сезон поповнення ґрунтових вод може скорочуватися. Дослідники відділили запаси підземних вод від загальних даних про наземні води та виявили, що тенденції відображають загальну картину. Це підтверджує, що значна частина прихованих запасів прісної води Європи виснажується та само, як і надземна.
«Прикро спостерігати за цією тенденцією, адже нещодавно ми спостерігали дуже великі посухи, і ми постійно чуємо, що цієї зими у нас може бути менше опадів, ніж зазвичай, а ми вже переживаємо посуху», — прокоментувала результати професорка гідрології в Університеті Редінга Ганна Клок.
У Європейській комісії заявили, що розробили стратегію стійкості для водних ресурсів. Вона «має допомогти країнам ЄС адаптувати управління водними ресурсами до зміни клімату та подолати техногенні труднощі».
Стратегія спрямована на побудову «водно-розумної економіки» та поєднується з рекомендацією комісії щодо водоефективності, яка закликає до підвищення ефективності «принаймні на 10% до 2030 року». З огляду на те, що рівні витоків коливаються від 8% до 57% по всьому блоку, комісія стверджує, що скорочення втрат у трубопроводах та модернізація інфраструктури матимуть вирішальне значення.
На думку Ганни Клок додаткові техногенні заходи, що включають навіть будівництво нових водосховищ, не допоможуть, якщо люди не змінять ставлення до споживання вони.
«Нам слід зосередитися на повторному використанні води, використовуючи її менше, відокремлюючи питну воду від переробленої води, яку ми могли б використовувати, використовуючи природні рішення та продумуючи, як ми будуємо забудову», – сказала вона.
Професор водних криз та зниження ризиків в Університеті Лондона Мохаммад Шамсуддуха також закликав до ощадливого використання води та широкомасштабне збирання дощових опадів. Він сказав, що тенденція до посушення в Європі матиме «далекосяжні» наслідки. Вона може вдарити по продовольчій безпеці, сільському господарству та екосистемам, залежним від води, особливо по середовищам існування, що живляться підземними водами. За його словами, скорочення запасів Іспанії може безпосередньо вплинути на інші країни, які залежить від Іспанії, як постачальника фруктів та іншої сільськогосподарської продукції.
Автори зробили висновок, що кліматичні зміни, які давно спостерігаються у південних країнах, тепер «набагато ближчі», а зміна клімату «явно впливає на саму Європу».
У світовому масштабі осередки висихання виникають на Близькому Сході, в Азії, Південній Америці, вздовж західного узбережжя США та по всій території Канади, а також у Гренландії, Ісландії та на Шпіцбергені, що демонструють різкі тенденції змін клімату.
