Вищий антикорупційний суд України відхилив клопотання захисту про закриття кримінального провадження у справі «Роттердам+». Про це повідомляє пресслужба ВАКС.
Суд нагадує, що мова йде про справу, в якій фігурують посадовці Нацкомісії з енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), а також представники приватних теплогенеруючих компаній.
Провадження стосується формули «Роттердам+», через яку споживачі електроенергії, за підрахунками, переплатили понад 39 мільярдів гривень у період з 2016 до 2019 року.
Так, сторона захисту у своїх клопотаннях вказувала на порушення принципу non bis in idem (заборона повторного притягнення до кримінальної відповідальності за одне й теж правопорушення), а також на підстави, визначені у п.п. 9-1, 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Заслухавши доводи сторін, суд підтримав позицію прокурора САП та відмовив у задоволенні клопотань сторони захисту.
Наступне засідання у справі призначено на 12.12.2024 на 12:00.
Суть справи
У справі «Роттердам+» про підозру повідомили колишнім та чинним посадовцям Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
НАБУ і САП 22 вересня 2022 року завершили розслідування у справі «Роттердам+» та відкрили матеріали стороні захисту для ознайомлення.
Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко прийняв рішення скасувати постанову про закриття так званої справи «Роттердам+» як незаконну та необґрунтовану.
При цьому керівник САП повністю змінив групу прокурорів у цій справі «через неефективне здійснення нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування».
5 травня 2021 року тодішня генпрокурорка Ірина Венедіктова змінила старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні «Роттердам+» Віталія Пономаренка, який тричі закривав це провадження.
20 травня того ж року новий старший групи прокурорів Денис Демків вирішив закрити справу четверте – Національне антикорупційне бюро оскаржуватиме рішення до керівника прокуратури.
У березні 2016 року Нацкомісія затвердила нову методику визначення оптової ринкової ціни на електроенергію. Згідно з нею, вартість вугілля у виробництві вугільно-теплової генерації рахувалась за формулою «вартість вугілля у порту Роттердам плюс вартість його доставки в Україну».
Через застосування нової формули теплові генерації, в тому числі генерації ДТЕК Ріната Ахметова і державне «Центренерго», стали продавати електроенергію дорожче.
Формула втратила чинність у зв’язку з переходом України на новий ринок електроенергії.
8 серпня 2019 року детективи НАБУ у справі «Роттердам+» повідомили про підозру шістьом особам, зокрема ексголові Нацкомісії Дмитру Вовку та Бутовському.
За даними слідства, Вовк за попередньою змовою з групою інших осіб розробили та у 2016 році прийняли необґрунтований регуляторний акт, так звану «формулу Роттердам+».
Дякуємо, що ви з нами! Монобанка для підтримки редакції ЕlitЕxpert.
