Рейтингове агентство ElitExpert представляє незалежне дослідження ефективності голів територіальних громад Одеської області за 2024–2025 роки. Рейтинг опублікований на сайті Національної рейтингової платформи й покликаний показати, хто з керівників реально впливає на розвиток своїх територій, а хто обмежується деклараціями.
В умовах повномасштабної війни, постійного дефіциту ресурсів і нестабільної логістики, громади стали справжніми опорними точками на карті регіону. Їхні керівники щодня приймають рішення, від яких залежить доступ людей до базових послуг, допомога переселенцям, підтримка армії, робота медицини, садочків і шкіл.
Цей огляд — спроба чесно й неупереджено зафіксувати, хто дійсно працює й несе відповідальність за свої рішення, а хто просто формально “керує” громадою.
Рейтинг має одну принципову особливість — він враховує не лише об’єктивні показники управлінської роботи, а й суспільне сприйняття цих результатів. Ми намагалися донести інформацію про рейтинг до всіх громад області — і десь вона викликала активну реакцію, а десь майже не отримала відгуку. І хоча народне голосування не було в нашому дослідженні визначальним фактором ефективності, його результати, тим не менше, були враховані в оцінці позицій керівників громад.
Так, у такого підходу є очевидна проблема: як порівнювати між собою великі й малі громади? Наприклад, Одеська територіальна громада налічує мільйон жителів, а деякі сільські об’єднання — лише одну-дві тисячі. Зрозуміло, що в абсолютних цифрах Одеса може зібрати десятки тисяч голосів, а село — лише сотні. Але чи означає це, що думка жителів невеликих громад менш значуща? Звичайно ж, ні. Тому під час формування рейтингу активність людей і готовність “підтримати своїх” ми використовували як додатковий індикатор довіри.
Однак основою для потрапляння до рейтингу стали управлінські результати: бюджетна дисципліна, розвиток критичної інфраструктури, робота в умовах війни, системність рішень і зворотний зв’язок із жителями.
Наш рейтинг — це не змагання бюджетів і чисельності населення. Це відображення того, як громади працюють зі своїми можливостями, як жителі сприймають результати цієї роботи, і наскільки активно вони залучені до життя своєї громади. У цьому сенсі і великі міста, і невеликі сільські ОТГ опинилися в дослідженні в однакових умовах.
Серед лідерів рейтингу — як голови потужних міських громад, так і керівники маленьких, але ефективних сільських об’єднань.
Зазначимо, що деякі з керівників, які потрапили до цього списку, є фігурантами публічних скандалів, а в окремих випадках — навіть кримінальних проваджень. Однак редакція дотримується принципу презумпції невинуватості: до того часу, поки суд не виніс остаточне рішення, людина вважається невинуватою. При цьому ми відокремлюємо ефективність управлінської роботи від медійного тиску, підозр чи конфліктів. Ті ж голови громад, щодо яких уже набув чинності обвинувальний вирок або які перебувають під арештом, до рейтингу включені не були — попри те, що деякі з них раніше демонстрували високу результативність.
Фінальний список лідерів рейтингу відображає баланс між професійною експертною оцінкою і думкою широкої громадськості, і першим у ньому значиться голова Великоплосковської ОТГ — Іван Батурин, за якого активно голосували місцеві жителі.
Під його керівництвом у 2024–2025 роках проведено енергозабезпечення освітніх закладів громади — у чотирьох школах і дитячому садку встановлено автономні й резервні котельні, закуплено твердопаливні котли й генератори — для безпеки в умовах воєнного часу. Також запущено безкоштовну систему гарячого харчування для всіх дітей, у тому числі — пільгових категорій; витрати на модернізацію двох опорних харчоблоків склали близько 700 000 грн. Організовано підвезення школярів і педагогів на маршрутах загальною протяжністю близько 100 км, завдяки державно-місцевому співфінансуванню придбано новий автобус.
Під керівництвом Батурина було впроваджено “прозорий ЦНАП”, а інфраструктура комунального господарства отримала статус відкритої через публічні закупівлі й регулярну звітність.
Громада неодноразово ставала переможцем і призером районних та обласних конкурсів на найкращий санітарний і благоустроєний населений пункт. Зокрема, за підсумками 2023 і 2024 років Великоплоска громада була визнана лідером серед сільських ОТГ Роздільнянського району за якість вуличного освітлення, благоустрій громадських просторів, утримання кладовищ, своєчасне вивезення сміття та облаштування місць відпочинку. Ці результати було досягнуто завдяки постійній роботі комунальних служб і активній участі місцевих жителів у суботниках та ініціативах із озеленення.
Олексій Осійчук — очолює Захарівську селищну громаду з моменту її створення у 2020 році й продовжує керувати нею в непростих умовах. Він пройшов шлях від голови Захарівської райдержадміністрації, розформованої у 2020 році, до голови громади. Такий управлінський досвід забезпечив упевнене курсування між адміністративним управлінням і безпосередньою взаємодією з жителями громади.
У період його керівництва громада вперше впровадила програму регулювання чисельності безпритульних тварин, з бюджетом на стерилізацію й профілактику, маючи намір стримувати поширення захворювань, таких як сказ.
Також ОТГ почала зміцнювати спортивний напрям — юні баскетболісти громади стали переможцями районних змагань, а молодіжні ініціативи й підтримка дитячого спорту стали пріоритетом діяльності керівництва.
Структурно громада включає селище Захарівка та низку сіл — Павлівка, Онілове, Новозаріцьке та інші, загальна чисельність населення становить близько 5 140 осіб. Жителі громади дуже активно голосували за свого керівника, що й дозволило йому зайняти таке високе місце в рейтингу.
Наталія Тодорова — очолює найбільшу за чисельністю сільську територіальну громаду України — Саф’янівську ОТГ, з населенням близько 42 тисяч осіб. Її обрання головою відбулося в жовтні 2020 року, а до цього вона обіймала посаду голови Ізмаїльської районної державної адміністрації, що забезпечило їй управлінський досвід регіонального рівня.
У 2024–2025 роках громада під керівництвом Тодорової продемонструвала стійкий розвиток за кількома напрямками. У селах Саф’яни та Кам’янка почали функціонувати сонячні електростанції потужністю 1,3 та 3,2 мегавата відповідно, що стало одним із прикладів впровадження альтернативної енергетики на півдні Одеської області. Крім того, завершено розчищення та укріплення каналу «Громадський», який постачає воду в озера Лунг і Саф’яни. Цей водний об’єкт завдовжки 4 кілометри та глибиною до 1,7 метра має важливе значення для екології та аграрного сектору регіону.
Значну увагу приділяли агропромисловому сектору: у складі ОТГ активно працюють фермерські господарства, ранчо, хлібопекарні та теплиці. Так, наприклад, у селі Утконосівка щороку виробляється до 10 тисяч тонн овочів.
Нині Саф’янівська громада залишається одним із флагманів децентралізації в Ізмаїльському районі, ефективно розвиваючи напрями альтернативної енергетики, аграрного виробництва, екології та соціальної інфраструктури.
Наступний у списку — Володимир Новацький, який очолює Южненську (нині — Південну) територіальну громаду з моменту її формування, а до цього багато років був мером міста Южне. Під його керівництвом громада стабільно входить до числа найекономічно сильніших на півдні України. Географічне та інфраструктурне розташування ОТГ дає величезний потенціал, але саме управлінські рішення Новацького дозволили ефективно використати цей ресурс.
На території громади розташовані ключові промислові та логістичні об’єкти: морський порт «Південний», термінали приватної групи «ТІС», Одеський припортовий завод і нафтопереробна інфраструктура. Незважаючи на те, що громада не керує безпосередньо цими підприємствами, саме дії місцевої влади дозволяють інтегрувати їх в економіку громади. За участі Новацького була вибудувана система взаємодії з бізнесом, яка забезпечила Южненській ОТГ рекордні надходження до бюджету: у 2024 році власні доходи перевищили 800 мільйонів гривень, а за підсумками першого півріччя 2025 року динаміка збереглася на рівні одного з лідерів області.
Громада активно інвестує в розвиток міської та соціальної інфраструктури. За сприяння міжнародних партнерів і національних програм за останні два роки були реалізовані проєкти у сфері енергоефективності, модернізовано систему вуличного освітлення, відремонтовано навчальні заклади та об’єкти комунального господарства. Водночас Южненська ОТГ залишається лідером у сфері цифровізації — практично всі адміністративні послуги переведено в електронний формат, а система зворотного зв’язку з жителями працює на постійній основі.
Володимир Новацький також робить ставку на транспортну та логістичну стабільність. Під його керівництвом громада розробила власну маршрутну мережу, яка з’єднала центр із передмістями та новими житловими кварталами, знявши гостроту питання з перевезеннями. Він особисто курує розвиток дорожньої інфраструктури та благоустрій територій біля стратегічних об’єктів — зокрема, логістичних вузлів і портових в’їздів.
Окрема увага приділяється питанням екології та сталого розвитку. У 2024 році громада подала заявку на включення до міжнародної кліматичної платформи та розпочала розробку стратегії вуглецевої нейтральності. Це підкреслює прагнення до довгострокового планування і залучення «зелених» інвестицій.
Міський голова Чорноморська — Василь Гуляєв — обіймає свою посаду з 2020 року, змінивши на цій посаді мастодонта місцевої політики — мера з тридцятирічним стажем Валерія Хмельнюка.
За цей час він зарекомендував себе як керівник ОТГ, здатний поєднувати адміністративну стабільність з ініціативністю, особливо у сфері місцевого розвитку та соціальної політики. Незважаючи на відносну інформаційну стриманість, його громада залишається однією з найактивніших у регіоні з точки зору залученості громадян.
Важливим результатом господарської політики Гуляєва стало завершення в грудні 2024 року масштабного проєкту зі встановлення сонячної електростанції потужністю 450 кВт із системою накопичення енергії на 150 кВт·год. Цей проєкт, реалізований на базі міських очисних споруд, дозволив забезпечити понад половину потреб об’єкта в електроенергії та суттєво скоротити витрати комунального підприємства. Це був один із перших подібних проєктів в Україні, реалізованих на рівні місцевої громади, і він отримав високу оцінку з боку міжнародних партнерів.
Крім того, у 2024 та 2025 роках Чорноморськ став одним із небагатьох прибережних міст, які повноцінно відкрили туристичний сезон, попри війну та періодичні обстріли. Завдяки злагодженій роботі комунальних служб і приватних ініціатив, було приведено до ладу пляжі, організовано охорону, відремонтовано підходи до узбережжя. Це дозволило місту повернути частину туристичного потоку та підтримати малий бізнес у складний період.
Геннадій Труханов — мер Одеси з 2014 року, — один із найвідоміших і водночас найобговорюваніших міських голів в Україні. Його постать викликає полярні оцінки — від виняткового визнання його заслуг у підтриманні стабільності в Одесі до різкої критики з боку опонентів і правоохоронних структур.
Одеська територіальна громада — найбільша в регіоні, з населенням понад 1 мільйон осіб і багатомільярдним бюджетом. При цьому 2024 рік і початок 2025-го стали для міста, можливо, найскладнішими: постійні обстріли, гуманітарні виклики, енергетичні проблеми. Однак Одеса продовжувала функціонувати та адаптуватися до нових реалій. Було проведено модернізацію та часткове укріплення систем протиповітряної оборони в межах міської межі, що стало важливим кроком на тлі постійної загрози ударів. Водночас міська влада спрямувала понад 200 мільйонів гривень на відновлення зруйнованої інфраструктури й житлового фонду, а також на екстрені роботи в критичних зонах.
Місто не залишилось осторонь і від гуманітарних завдань: в Одесі була вибудувана системна підтримка внутрішньо переміщених осіб, кількість яких у певні періоди перевищувала 50 тисяч. Продовжувалася робота над оновленням схеми укриттів, зокрема встановлення резервних генераторів і джерел водопостачання. Поряд із цим, попри війну, місто не припиняло роботи з благоустрою — ремонтувалися дороги, модернізувався громадський транспорт, підтримувалися базові комунальні та соціальні сервіси.
Крім того, в місті не було зупинено систему електронних сервісів, а малий і середній бізнес отримували точкову підтримку. Сам же мер одним із ключових результатів своєї роботи в екстремальних умовах останніх років називає включення історичного центру Одеси до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
З іншого боку, Геннадій Труханов — фігурант низки гучних антикорупційних розслідувань. Серед них — справа про придбання мерією колишнього заводу «Краян», де НАБУ і САП підозрювали завдання шкоди місцевому бюджету — на десятки мільйонів гривень. Попри тривале слідство, Труханов неодноразово заявляв про політичну мотивацію справи й у 2023 році був виправданий судом першої інстанції.
Керівництво міста також звинувачували в непотрібних витратах під час війни замість підтримки армії (наприклад, багатомільйонний скандальний ремонт Київського райсуду за кошт бюджету), але, за даними міськради, Одеса виділяє на допомогу Збройним силам рекордні суми.
Попри політичну турбулентність і репутаційні удари, Геннадій Труханов отримав вагому підтримку одеситів. Його 11-річний досвід мерства, досвід антикризового адміністрування, вміння утримувати міську систему в робочому стані, реалізація оборонних і гуманітарних рішень, а також підтверджена електоральна база — все це забезпечило йому лідируюче місце в рейтингу.
Валерій Стоілакі — очолює Визирську громаду з моменту її створення — у 2019 році, і перетворив її на одну з найорганізованіших та соціально активних громад регіону. Громада отримала потужний економічний потенціал завдяки розміщенню на її території найбільшого приватного порту країни — TIS. Саме співзасновник TIS Олег Кутателадзе став ідейним натхненником створення громади й довгий час курував стратегічні напрями її розвитку. За його підтримки громада отримала ресурсну базу й партнерські зв’язки, а Стоілакі став виконавцем системних рішень на рівні місцевої влади.
За підсумками першого кварталу 2024 року Визирська громада зібрала понад 69 мільйонів гривень доходів, зокрема, 58 мільйонів — до загального фонду і 1 мільйон — до спеціального. Значну частку надходжень дав податок на нерухомість — понад 10 мільйонів гривень, що дозволило забезпечити фінансування пріоритетних програм. Бюджет на 2025 рік затверджений з прогнозованими власними доходами на рівні понад 220 мільйонів гривень. Ці кошти спрямовуються насамперед на соціальний захист, освіту та розвиток інфраструктури.
За ініціативи Стоілакі громада зробила ставку на підтримку молоді та освіти. Визирка, однією з перших у районі, відкрила сучасні STEM-лабораторії для школярів, при громаді діє Молодіжна рада, яка бере участь в ініціативах і формує пропозиції до бюджетних пріоритетів. Регулярно проводяться патріотичні заходи, конкурси, освітні зустрічі. Громада також активно допомагає армії — за внесок у підтримку Сил оборони України Визирка отримала подяку від 28-ї окремої механізованої бригади.
На рівні управління громада демонструє високий рівень прозорості. Проводяться відкриті сесії, затверджуються річні бюджетні прогнози, працюють електронні інструменти зв’язку з населенням. Визирка також входить до числа учасників міжнародних ініціатив: у 2024 році громада стала частиною проєкту United for Ukraine, спрямованого на обмін управлінським досвідом і поліпшення локальних стратегій.
Молода, зовсім невелика (усього десять тисяч жителів), але дуже енергійна громада під керівництвом Стоілакі зараз демонструє стійке зростання, ефективно використовує доходи від бізнесу і спрямовує ресурси на покращення життя місцевих жителів.
Міський голова Ізмаїла й керівник однойменної ОТГ — Андрій Абрамченко — один із найпомітніших і водночас найсуперечливіших учасників нинішнього рейтингу. На місцевих виборах 2020 року він отримав вражаючу підтримку — за нього проголосували понад 81% виборців. Такий результат свідчить не лише про високий рівень довіри на момент виборів, а й про його здатність об’єднувати громаду навколо конкретних завдань.
Під його керівництвом Ізмаїльська територіальна громада затвердила бюджет на 2025 рік у розмірі понад 1,1 мільярда гривень. Для міста з населенням близько 70 000 осіб бюджет понад мільярд гривень — це не просто великий, це один із наймасштабніших бюджетів серед подібних за розміром міст України. Значна частина коштів була спрямована на критично важливі напрями: 51 мільйон — на оборону, 35 мільйонів — на розвиток медичної інфраструктури, близько 10 мільйонів — на термінове відновлення житла, пошкодженого внаслідок війни, і понад 7 мільйонів — на соціальні програми, включно з допомогою внутрішньо переміщеним особам.
Окремо варто відзначити інвестиції в спортивну та культурну інфраструктуру. Під час каденції Абрамченка завершилося будівництво сучасного Палацу спорту в межах програми «Велике будівництво», відкривалися гуртки для молоді, розвивалися аматорські спортивні команди. Місто активно залучало кошти й демонструвало системний підхід до розвитку.
Втім, поряд з досягненнями, за Абрамченком тягнеться й певний негативний шлейф. Нещодавно в Ізмаїлі розгорівся скандал, пов’язаний із нібито непрозорим розподілом гуманітарної допомоги волонтерами. Кримінальну справу за фактом інциденту не було порушено, однак певного удару по репутації завдано.
У ЗМІ також з’являлися повідомлення про можливий конфлікт інтересів, пов’язаний із його дружиною, яка обіймала відповідальну посаду в міськраді. Деякі видання публікували матеріали про можливі поїздки Абрамченка до Росії до початку повномасштабного вторгнення та підозри у корупційних схемах. Втім, жодних офіційних обвинувачень йому не висували, і судових рішень щодо цих епізодів наразі не існує.
Попри інформаційні скандали, Андрій Абрамченко демонструє стійку ефективність як управлінець. Під його керівництвом Ізмаїл не лише витримав кризові роки, а й реалізував десятки важливих проєктів у сфері оборони, медицини, соціального захисту та міської інфраструктури.
Наступний у рейтингу — керівник Шабської громади — Павло Павленко. Ця невелика сільська громада поблизу Білгород-Дністровського перетворилася на один із найвпізнаваніших прикладів успішного розвитку туризму та малого бізнесу в Одеській області. Незважаючи на компактні розміри, громада стабільно входить до рейтингів фінансово спроможних муніципалітетів: ще у 2018 році Шабська ОТГ посіла 14-те місце в національному рейтингу за бюджетними показниками у своїй категорії, а в наступні роки продовжила зміцнювати економічну стабільність.
Основним фактором зростання стала тісна кооперація з виноробним підприємством «Шабо», яке не лише забезпечує значні податкові надходження, а й стало точкою тяжіння туристів з усієї України та з-за кордону. За сприяння виноробні громада реалізувала кілька знакових інфраструктурних проєктів: відремонтовано дороги, що ведуть до туристичних об’єктів, встановлено сучасні вказівники, лавки, а також відкрито Центр культури вина, який став візитівкою всієї місцевості.
Громада робить ставку на розвиток «зеленого» туризму й підтримку малого підприємництва. Під керівництвом Павленка була впроваджена програма заохочення для власників садиб і кафе, які створюють робочі місця. Це дозволило не лише збільшити кількість туристичних локацій, а й забезпечити додатковий дохід у бюджет: лише за 2024 рік надходження від суб’єктів малого бізнесу в галузі туризму перевищили 4 мільйони гривень. Ці кошти спрямовані на модернізацію вуличного освітлення, благоустрій шкіл та оновлення матеріально-технічної бази.
У 2025 році громада завершила будівництво туристичного павільйону біля траси та встановила два інформаційні термінали біля популярних маршрутів дегустацій. Просувається і створення туристично-інформаційного центру, який стане точкою координації нових культурних і гастрономічних ініціатив.
Сергій Хрустовський — керує передмістям Одеси — Авангардівською ОТГ. Очолюючи Авангард з 2010 року, за цей час він перетворив її на одну з найстабільніших та економічно потужних громад Одеської області. Громада стабільно демонструє зростання доходів, зокрема за рахунок найбільшого ринку країни — «7 кілометр», розташованого на її території. За підсумками першого півріччя 2025 року надходження до місцевого бюджету зросли на 17 мільйонів гривень порівняно з аналогічним періодом минулого року. Це дозволило не лише закрити всі соціальні та інфраструктурні статті, а й створити резерв для реалізації нових проєктів.
У квітні 2025 року, до 30-річчя створення Авангардівської ради, громада ввела в експлуатацію одразу два нові об’єкти: корпус Центру безпеки громадян і сучасну амбулаторію, збудовані за підтримки Європейського інвестиційного банку. Це стало важливою віхою в розвитку інфраструктури ОТГ і зміцнило систему реагування на надзвичайні ситуації.
З весни 2025 року громада бере участь у національному проєкті «Пліч-о-пліч», підписавши партнерські угоди з громадами Житомирщини та Кіровоградщини. Це відкрило доступ до спільних освітніх, інфраструктурних і гуманітарних ініціатив. Особисто Хрустовський став ініціатором цих угод, позиціонуючи Авангард як громаду, готову брати на себе відповідальність і допомагати іншим.
Одним із ключових напрямів його роботи залишається розвиток економічного потенціалу. У березні була представлена концепція агропромислового парку на базі ТОВ «ТОТ ГРУП», що включає виробничі, складські та логістичні потужності. Цей проєкт розглядається як крок до диверсифікації доходів і створення робочих місць.
Наталя Бараненко — очолює Степанівську сільську громаду, адміністративним центром якої є село Степанівка. Під її керівництвом у 2024–2025 роках громада зосередилася на покращенні повсякденного життя жителів, особливо у сфері обслуговування та комунікації з центром.
Бараненко ініціювала модернізацію адміністративного центру: оновлено сайт громади, налагоджено систему електронних послуг, що дозволило пришвидшити обробку запитів і підвищити прозорість роботи. За її активної участі було проведено роботи з ремонту місцевих доріг і громадських просторів, зокрема, благоустроєно вулиці в Степанівці та сусідніх населених пунктах, що помітно покращило доступність інфраструктури.
Також вона неодноразово брала участь у засіданнях Палати місцевих влад Конгресу місцевих і регіональних влад при Президентові України в Хмельницькому — представляла Одеську область і обговорювала ключові напрями реформування місцевого самоврядування та бюджетного законодавства.
Також громада отримала підтримку з обласного бюджету на розвиток медицини та освіти: було проведено капітальні ремонти в амбулаторії та місцевій школі, оснащеній сучасним обладнанням і новим комплектом меблів. Важливим досягненням стало забезпечення регулярного автобусного сполучення між сільською територією та районним центром, що особливо покращило транспортну доступність для жителів.
В’ячеслав Чернявський — займає посаду міського голови Кілії з листопада 2020 року. За цей час громада під його керівництвом пройшла через період регулярних обстрілів, і саме системна робота мера дозволила забезпечити ефективність реагування та мінімізувати наслідки для жителів і інфраструктури.
У часи багаторазових нічних атак дронами-камікадзе Чернявський не просто реагував на інциденти, а вибудував послідовну роботу служб: створював оперативні комісії, контролював відновлення пошкоджених об’єктів, координував екстрену допомогу постраждалим і роботу комунальних служб. Усе це відбувалося без затримок і жертв, завдяки злагодженій організації муніципального апарату.
У 2023–2024 роках було вирішено серйозний логістичний виклик: зростаючий потік вантажного транспорту, пов’язаний із портом Усть-Дунайськ, почав створювати затори та негативно впливати на дорожню мережу. В’ячеслав Чернявський налагодив взаємодію з обласною владою, організував стоянку фур за межами населеного пункту, поліпшив схеми руху і тим самим зменшив навантаження на міські дороги та комунальну інфраструктуру.
Соціальною ініціативою стала презентація нового дизайн-проєкту «Алея Слави» на згадку про загиблих земляків. У травні 2025 року Чернявський особисто представив концепцію на сесії міської ради — проєкт, що сприяв зміцненню локального патріотизму та пам’яті громади.
Попри фінансові обмеження, за його участі продовжується капітальний ремонт дороги «Кілія – Ліски – Вилкове».
Сергій Мазур — очолює Балтську громаду з 2015 року та здобув переобрання у 2020-му. На момент свого першого обрання він був наймолодшим керівником регіону, що підкреслює його сучасний підхід до управління. Наприкінці 2024 року президент відзначив його Орденом «За заслуги» III ступеня як визнання досягнень у розвитку місцевого самоврядування.
Балтська громада — потужний центр на півночі області, яка однією з перших об’єднала міські й сільські ради. Під час війни Балта стала волонтерським тилом: при Мазурі цілодобово працював штаб допомоги, а кілька тисяч переселенців знайшли тут новий дім. Більше того, місцевий бізнес продовжував стабільно сплачувати податки навіть в умовах кризи, що дозволило громаді без збоїв фінансувати медицину, освіту та соціальні програми.
Він упровадив антикорупційні стандарти: на сайті громади з’явилися розділи з енергоефективності, публічний реєстр договорів і закупівель. Це не лише підвищило довіру громадян, а й стало основою для отримання міжнародного фінансування. Сергій Мазур особисто ініціював ухвалення Положення про оренду не затребуваних паїв, спрямувавши доходи безпосередньо на підтримку аграріїв і поповнення бюджету.
У 2024–2025 роках громада реалізувала широкий спектр інфраструктурних проєктів: капітальний ремонт міських доріг і тротуарів, модернізація каналізаційних систем, встановлення нових ліхтарів, будівництво ЦНАПу та наскрізної очисної станції. Крім того, Мазур ініціював розробку й ухвалення Положення про оренду не затребуваних паїв, що дозволило спрямувати кошти від оренди землі безпосередньо в бюджет і посилити підтримку місцевих аграріїв.
Сергій Мазур активно розвиває стратегічне співробітництво: бере участь у першому Форумі об’єднаних громад у Києві, ініціював партнерство з регіонами Європи — від Мадрида до Києва. Завдяки цьому Балтська громада розширила свою експертну мережу та отримала доступ до нових ресурсів.
Жителі громади постійно підтверджують підтримку його роботи — високі показники залученості в народне голосування відображають їхню довіру.
Олег Мішаґлі — очолює Нерубайську громаду з моменту її формування у 2020 році, після реформи децентралізації. За цей період ОТГ стала міцним приморським муніципалітетом площею близько 97,5 км² з населенням понад 12 600 осіб. До складу громади входять село Нерубайське та чотири прилеглі населені пункти, зокрема Усатове і Велика Балка.
У 2024–2025 роках, під керівництвом Мішаґлі, громада капітально оновила головні вулиці й тротуари, відкрила сучасний Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП), модернізувала школи, забезпечивши їх сучасними класами й обладнаними укриттями. У межах обласної програми «Безпечна Одещина» було встановлено зовнішні камери відеоспостереження й створено пожежні депо в селах громади.
Громада активно розвиває культуру та місцевий туризм: у 2023 році вперше був проведений фестиваль народної творчості, що об’єднав молодь і культурні ініціативи. Цей проєкт зміцнив суспільну згуртованість і розширив участь жителів у житті громади.
Мішаґлі надає великого значення громадській залученості й відкритості: під його керівництвом проводяться відкриті сесії, а в липні 2025 року представники Молодіжної ради громади взяли участь у регіональному діалозі «К.О.Д. UA» в Одесі. Регулярний зворотний зв’язок через офіційні канали громади зміцнює довіру й підвищує ефективність управління.
Нерубайська ОТГ не була помічена в корупційних чи репутаційних скандалах і демонструє впевнений, хоч і не стрімкий, розвиток — від критичної інфраструктури до підтримки молоді та впровадження сучасних практик управління.
Людмила Прокопечко — очолює Доброславську територіальну громаду з 2020 року, до цього була сільським головою Комінтернівського. За цей час вона стала відомим і яскравим обличчям місцевої політики, що відображається в значному рівні довіри виборців — на виборах 2020 року вона отримала понад 92 % голосів, що є рекордом у регіоні.
Одним із найбільших проєктів Прокопечко стала трансформація очисних споруд: у 2023–2024 роках було встановлено сонячну електростанцію й резервні генератори, які забезпечили енергетичну автономність критичної інфраструктури, зокрема системи водопостачання. Це дозволило суттєво знизити комунальні витрати й підготуватися до зимового періоду в умовах загроз знеструмлення через обстріли енергосистеми.
Паралельно з цим Прокопечко започаткувала премію від міського голови, яка щорічно відзначає активну молодь громади — з грошовим заохоченням. У 2024 році перші лауреати отримали відзнаки, що підкреслили цінність громадської активності та підтримки розвитку Доброслава.
Прокопечко заслужила підтримку жителів Доброслава завдяки практичному підходу. Енергопроєкти підвищили автономність громади, молодіжні ініціативи стимулювали громадську активність, а активність жителів у народному голосуванні стала прямим підтвердженням того, що вони бачать і цінують реальну роботу своєї голови.
Ігор Плехов — займає посаду міського голови Ренійської громади з початку скликання у 2020 році. Попри напружену ситуацію та часті обстріли в прикордонній зоні, його громада активно продовжує модернізацію та зміцнення ключової інфраструктури.
У міській лікарні запущено масштабний проєкт термомодернізації — утеплення корпусів і встановлення теплових насосів, що дозволило суттєво знизити залежність від газу. На кінець 2024 року виконано близько 90 % фасадних робіт, закуплено нове обладнання, і проєкт майже готовий до повного запуску за умови остаточного фінансування в розмірі близько 20 млн грн. Також оголошено тендер на капітальний ремонт дороги вартістю майже 18 млн грн.
У 2024 році Ренійська громада виділила на підтримку Збройних Сил України близько 31,9 млн грн — що склало 26,4 % усіх витрат бюджету. У квітні 2025 року виділено ще 13 млн грн на подальші оборонні потреби. Плехов отримав почесну грамоту — від районної та обласної адміністрацій за вагомий внесок у підтримку армії.
Водночас у квітні 2024 року Ігор Плехов був визнаний винним Вищим антикорупційним судом України (ВАКС) у отриманні неправомірної вигоди. Його засуджено до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна та позбавленням права обіймати керівні посади строком на 3 роки. Однак рішення суду не набуло чинності — захист Плехова подав апеляцію, і справа наразі перебуває на розгляді апеляційної палати ВАКС.
Ігор Плехов продовжує наразі виконувати обов’язки міського голови: проводить сесії, бере участь у публічних нарадах і засіданнях виконкому. Юридично він залишається головою громади до остаточного рішення суду апеляційної інстанції, а Ренійська громада залишається однією з найактивніших і найрезультативніших у регіоні.
Сергій Димитрієв — очолює Болградську громаду з моменту її створення в липні 2020 року на тлі реформи децентралізації. Під його керівництвом громада зміцнила статус центру болгарської спільноти Бессарабії та демонструє стабільне бюджетно-фінансове зростання.
Димитрієв упровадив практику «Громадського бюджету» — конкурс громадських ініціатив, завдяки якому вже два роки поспіль жителі самі визначають, куди спрямовувати кошти. У 2023 році на створення міні-зоопарку при Центрі творчості було витрачено близько 600 тисяч грн, а у 2024 році — 661 000 грн пішло на облаштування скверу у Виноградівці. Ці проєкти яскраво демонструють прозорість розподілу бюджетних коштів і залученість мешканців.
У грудні 2024 року, разом із депутатами, Димитрієв затвердив бюджет громади на 2025 рік. Загальний обсяг — майже 249 млн грн, з яких 161 млн грн — власні доходи, що підтверджує фінансову стійкість і високу бюджетну автономність громади.
Він також активно розвиває інфраструктуру та соціальну підтримку: громада щороку бере участь у бессарабських економічних і аграрних форумах, зокрема Agri‑Food Summit 2025, що відкриває доступ до стратегічної підтримки агросектору. Крім того, під його керівництвом громада впроваджує електронну систему звернень громадян і розширює можливості ЦНАП.
Жителі громади регулярно підтверджують довіру — активна участь у конкурсах і голосуваннях, високі показники залученості свідчать не лише про любов до Болграда, а й про роботу, яка робить громаду сильнішою.
Михайло Бухтіяров — ефективно керує Біляївською міською ОТГ. Під його управлінням громада стала прикладом системного та збалансованого розвитку. У 2024 році бюджет громади склав близько 190 мільйонів гривень, з яких 124 мільйони — власні доходи. Ці ресурси були ефективно розподілені на пріоритетні напрями: інфраструктура, освіта, медицина та комунальне господарство.
Упродовж 2024–2025 років громада реалізувала низку великих проєктів. Завершено будівництво сучасного дитячого садка, капітально відремонтовано Будинок культури в селі Майори, збудовано нові тротуари та ділянки доріг у місті й сільських населених пунктах. За ініціативи Бухтіярова, у межах обласного співфінансування, розпочато масштабну реконструкцію школи №2 з добудовою нового корпусу, а також підготовлено проєкт модернізації школи №3. Паралельно громада інвестувала в комунальні підприємства — закуплено нову техніку, відремонтовано водогони, посилено контроль за благоустроєм і освітленням.
Ключовим підходом Михайла Бухтіярова залишається раціональне управління бюджетом. Він наголошує, що успіх громади залежить не лише від наповнення скарбниці, а й від грамотного розподілу ресурсів. Саме тому всі проєкти супроводжуються громадськими обговореннями, а звітність щодо бюджету регулярно публікується на сайті ради.
У 2025 році громада продовжила курс на модернізацію: Біляївка бере участь в обласній програмі цифровізації адмінпослуг, розширює можливості місцевого ЦНАП і впроваджує електронну карту потреб сіл. Крім того, громада спрямувала 9,8 мільйона гривень на підтримку сектору оборони та безпеки, включно з придбанням обладнання для добровольчих формувань.
Олександр Скалозуб — секретар Білгород-Дністровської міськради, в.о. керівника громади, яку очолив після усунення попереднього голови Віталія Граждана у 2024 році. Під його керівництвом були впроваджені антикорупційні стандарти: на сайті з’явилися розділи з енергоефективності й публічний реєстр договорів, що допомогло одразу зміцнити довіру громадян і відкрити шлях до міжнародного співробітництва.
За останній рік громада активно залучала міжнародні гранти й інвестиції, модернізувала інфраструктуру: відремонтовано дороги, освітлення вулиць, школи та амбулаторії, реалізовано енергоефективні проєкти. Завдяки цьому, комунальні послуги стали якіснішими, а регулярне оновлення об’єктів — більш системним.
У 2025 році бюджет громади був затверджений на загальну суму 862 361 422 грн, з яких 565 984 296 грн — загальний фонд, а 296 377 126 грн — спеціальний фонд, включаючи резерв на підтримку ЗСУ та комунальні потреби. Це означає суттєве зростання фінансових можливостей порівняно з попереднім роком і демонструє вміння влади забезпечувати баланс між поточними зобов’язаннями та стратегічними цілями — розвитком і захистом громади.
За підтримки грантів і державних програм за останні пів року громада спрямувала понад 45 млн грн на відновлення інфраструктури, зокрема ремонт доріг і тротуарів, модернізацію шкіл та амбулаторій, освітлення вулиць. Крім того, у межах національного проєкту відновлено дев’ятиповерховий житловий будинок у Сергіївці за контрактом вартістю 45,9 млн грн, а також ведуться роботи з капітального ремонту комунальних об’єктів, зокрема школи та стадіону — це явно відчутні зміни на краще.
Попри політичну нестабільність, яку спричинив арешт попереднього керівника, Скалозуб зберіг безперервне функціонування всіх служб громади: жоден важливий сервіс — соціальний захист, медицина, комунальна сфера — не був припинений.
Тимур Хасаєв — очолює Таїровську ОТГ з листопада 2020 року, змінивши на цій посаді свого батька, Хасана Хасаєва. За цей час громада під його керівництвом змогла не лише витримати виклики війни, а й закласти фундамент для системного розвитку — головне не «фасадний піар», а реальні цифри та стратегічна робота.
Упродовж 2023–2024 років, завдяки ініціативам Хасаєва та депутатського корпусу, Таїровська громада суттєво розширила соціальні зобов’язання: бюджет 2023 року було перевиконано більш ніж на 52,8 мільйона гривень, а на 2024 рік доходи громади визначено на рівні понад 302,9 млн грн — без дефіциту й навіть із резервами для запуску важливих проєктів.
Одним із ключових досягнень стало будівництво нового ЦНАПу, запуск рентгенологічного відділення в Таїровському КДЦ, а також завершення важливої інженерної реконструкції: добудова центральної каналізаційної системи, облаштування ключових транспортних вузлів (в’їзду до громади й перехрестя на вулиці Полковника Гуляєва), а також придбання шкільного автобуса й службового авто для поліції.
Крім того, Таїрове підготувало інноваційний проєкт сміттєпереробного заводу — спільно з сусідньою Авангардівською ОТГ планують збудувати екологічне підприємство для збору, сортування й переробки відходів.
Сергій Парпуланський — голова Арцизької міської ОТГ з жовтня 2020 року. До цього в 2015–2020 роках він обіймав посаду голови Арцизької райдержадміністрації та працював радником голови Одеської облради.
Під його керівництвом громада досить успішно розвивається — наприклад, у 2024 році вона перевиконала план надходжень на 134,5 %, зібравши 200,6 млн грн замість запланованих 149,2 млн. Водночас видатки склали 345 млн грн, з яких 183 млн грн були спрямовані на освіту, 23 млн — на охорону здоров’я, а на субсидії та пільги — десятки тисяч гривень для ветеранів та учасників бойових дій.
У квітні 2024 року за його участі в Арцизі відбувся великий екологічний форум «Активна громада творить своє майбутнє», профінансований USAID. На форумі підписали меморандум щодо проблем відходів і безпритульних тварин та отримали гранти по 100 тисяч грн на реалізацію ініціатив.
Крім того, Арциз активізував міжнародне партнерство. У 2024 році громада отримала від міст-побратимів із Німеччини обладнання для станцій локального очищення води, встановлених в Арцизі та прилеглих селах, що суттєво покращило якість питної води для сотень мешканців.
Звіти голови громади проходять відкрито: Сергій Парпуланський особисто бере участь у сесіях міськради й заявляє про важливість підтримки населення та інфраструктури в умовах війни, а також активно комунікує з жителями через соцмережі й прямі звернення.
Фонтанська громада залишається однією з найдинамічніших у розвитку на півдні Одеської області, незважаючи на гучні скандали, пов’язані з колишнім керівництвом. До весни 2025 року громадою керувала Наталія Крупиця — впливова, але неоднозначна постать, проти якої велося багато антикорупційних розслідувань. У 2024 році суд визнав її винною за низкою епізодів, а в травні 2025 року її було взято під варту.
Водночас саме в період її керівництва громада продемонструвала високі темпи розвитку. Завдяки вигідному розташуванню — у зоні між Одесою та узбережжям Чорного моря — громада змогла залучити великі інвестиції, включно з будівництвом одного з найбільших ТРЦ у регіоні. Ці надходження дозволили профінансувати водопровідні й каналізаційні мережі, відремонтувати дороги в приватному секторі та встановити сучасне вуличне освітлення в усіх населених пунктах громади. Відкрито нові дитячі садки, сучасну амбулаторію та великий стадіон у селі Фонтанка. Ці кроки забезпечили стрімке зростання рівня комфортного життя.
Після арешту Крупиці обов’язки голови громади виконує секретар ради — Андрій Серебрій, який раніше обіймав посаду заступника з соціальних питань. Він зосередився на збереженні управлінської стабільності та продовженні ключових проєктів. У червні 2025 року в громаді було дофінансовано проєкт з розвитку вуличної інфраструктури в Крижанівці та введено в експлуатацію нову модульну котельню для школи в Новій Дофінівці.
Крім того, триває робота з цифровізації послуг: жителі вже можуть отримувати ключові довідки й документи онлайн, без відвідування ЦНАП.
Показово, що попри управлінські потрясіння, у 2025 році громада увійшла до числа найфінансово стійкіших сільських ОТГ області, забезпечивши понад 210 мільйонів гривень власних доходів. Це результат продуманої роботи команди та сильної фінансової бази.
Таким чином, Фонтанська ОТГ демонструє рідкісний для українського місцевого самоврядування випадок: громада не лише впоралася з кадровою кризою, а й зберегла темпи розвитку.
Марина Архирій — очолює Красносільську громаду з 2020 року й демонструє приклад ефективного та прозорого управління в умовах обмеженого бюджету та близькості до великого мегаполіса — Одеси. Під її керівництвом громада, розташована на березі Куяльницького лиману, увійшла до числа найбільш керованих сільських ОТГ Одеського регіону та неодноразово потрапляла до топ-5 найкращих громад області за рівнем відкритості та стратегічного планування.
Одним із ключових досягнень стало отримання громадою повноважень на самостійну видачу містобудівних умов і обмежень — Красносілка однією з перших в області почала реалізовувати повномасштабну політику просторового планування. Це дозволило прискорити процес погодження будівництва, залучити нові проєкти та систематизувати земельні відносини.
У 2024 році громада виграла державний конкурс «Малі міста — великі враження» з проєктом етнофестивалю «Чумацький шлях». Проєкт був запропонований самими мешканцями та реалізується за участю молоді, культурних активістів і місцевих підприємств. Фінансування — за рахунок отриманого гранту й місцевого бюджету. Ця подія дозволила громаді заявити про себе на загальнодержавному рівні та підвищити внутрішню туристичну привабливість.
Красносільська ОТГ під керівництвом Архирій активно співпрацює з міжнародними партнерами. Зокрема, з 2024 року громада бере участь у проєкті швейцарсько-українського партнерства DECIDE, метою якого стало поліпшення якості освіти та впровадження практик участі громадян у прийнятті рішень. Підтримка громадських ініціатив і молодіжних програм стала візитною карткою її управлінського стилю.
Валерій Григораш — голова Березівської ОТГ, досвідчений політик, який пройшов шлях від профільних управлінських посад у районній адміністрації до очільника об’єднаної громади. Під його керівництвом Березівка стала одним із активних центрів району: за п’ять років її територія розширилася майже вдвічі за рахунок приєднання семи сільських рад.
У 2024–2025 роках громада зосередилася на зміцненні інфраструктури, соціальних ініціативах та покращенні якості послуг для жителів.
У межах програм капітального ремонту місцевого бюджету проведено ремонт дорожнього покриття на вулицях Набережна села Златоустівка та Посмитного в центрі міста, а також капітальний ремонт спортивного майданчика в Вікторівці — ці роботи забезпечили оновлення асфальту, ліній водопостачання й освітлення.
Громада оновила правила благоустрою, офіційно закріплені за доглядом за громадськими просторами та зеленими зонами — від парків до зупинок і контейнерних майданчиків. Це включає контроль за вивезенням сміття, прибиранням вулиць, поливом дерев і озелененням.
У соціальній сфері за підтримки Міністерства економіки та програми «Власна справа» реалізовано проєкт підтримки ветеранів — надано грант «Ветеранський грант» для відкриття власної справи. Крім того, у партнерстві з Державною службою зайнятості громада підключена до «Єдиного вікна послуг» (459 програм) для добровольців, переселенців, людей з інвалідністю та ветеранів — ця ініціатива розширює доступ до субсидій, бізнес-допомоги та соціальної підтримки.
Сергій Удалов — очолює Чорноморську селищну громаду майже двадцять років — з 2006 року, і переобирався на цю посаду чотири рази поспіль. За цей період громада пройшла трансформацію від типового селища до динамічно розвинутої приміської території зі сталими бюджетними показниками та підтримкою соціальної інфраструктури.
У 2024 році громада здійснила капітальний ремонт частини центральних вулиць у селищі Чорноморське, зокрема ділянок із регулярним навантаженням від громадського транспорту. Роботи були профінансовані з місцевого бюджету та субвенції з обласного фонду. Окрему увагу приділено модернізації вуличного освітлення — встановлено нові LED-світильники та проведено реконструкцію ліній у найтемніших районах.
Громада також продовжила участь у програмі «Безпечна громада»: у 2024 році встановлено додаткові камери відеоспостереження на в’їздах і біля шкіл, а також організовано систему передачі сигналу до місцевого відділення поліції. У селищі впроваджено електронну систему прийому звернень і запису до ЦНАП, що спростило доступ до адмінпослуг і пришвидшило їх обробку.
Освітні заклади Чорноморської громади отримали цільові закупівлі: протягом навчального року модернізовано внутрішнє освітлення та обладнано нові укриття у двох школах і одному дитячому садку. Паралельно проведено заміну меблевого обладнання в кабінетах початкових класів.
Попри обмеження фінансування, громада змогла зберегти стабільну роботу комунальних служб і виконала планові завдання з обслуговування житлового фонду, вивезення ТПВ і утримання водопровідної мережі. Також протягом 2024 року тривала робота над підготовкою проєктно-кошторисної документації для нового адміністративного центру з включенням відділення соцслужби та модернізованої зали засідань ради.
Савва Чернєв — голова Тарутинської селищної ОТГ Болградського району. У 2024–2025 роках громада зробила кілька помітних кроків у соціальній інфраструктурі та міжнародних проєктах.
У квітні 2024 року в селищі урочисто відкрито амбулаторію загальної практики сімейної медицини на 10 робочих місць. Об’єкт побудовано й оснащено за підтримки міжнародних партнерів і тепер обслуговує близько 22 тисяч жителів громади.
Влітку 2024 року під керівництвом Чернєва було запущено україно-німецький проєкт «Лісові канікули» — наметовий табір для відпочинку й оздоровлення дітей. У межах цієї ініціативи відпочили сотні дітей.
Варто зазначити, що у 2024 році з’являлися чутки про нібито судове усунення його з посади, однак у громаді офіційно повідомили: постанова суду так і не набула чинності, і селищна рада працює в штатному режимі.
Дмитро Церна — очолює Долинську сільську територіальну громаду з моменту її утворення у 2020 році. За останні два роки громада зосередилась на повсякденних питаннях благоустрою та інфраструктури, роблячи акцент на обслуговуванні сіл і підтримці доріг у робочому стані. Протягом 2024 року комунальні служби проводили грейдерування та ямковий ремонт доріг, а також розчищення узбіч — такі роботи були організовані в більшості населених пунктів громади в рамках поточного утримання.
Бюджет громади у 2024 році кілька разів коригувався залежно від надходжень і цільових субвенцій. Прийнято програму соціально-економічного розвитку на 2024–2026 роки, де визначені основні пріоритети — ремонт доріг, підтримка соціальної сфери та забезпечення закладів освіти й медицини базовими ресурсами.
Одним із напрямків соціальної роботи стала підтримка сімей з дітьми раннього віку: на початку 2024 року громада долучилася до програми раннього втручання — в місцевій амбулаторії почали проводити оцінку розвитку малюків та надавати базові консультації для батьків. Також розширено роботу з прийому громадян і надання послуг через адміністративний центр.
Долинська громада залишається невеликою за чисельністю (усього понад три з половиною тисячі осіб), але при цьому стабільно забезпечує виконання базових завдань місцевого самоврядування — насамперед це дороги, освітлення, санітарне утримання та точкова соціальна підтримка. При цьому громада орієнтується на раціональне використання бюджету та підтримку стабільності в умовах досить обмежених ресурсів.
Людмила Чебан очолює Великомихайлівську селищну громаду. Протягом 2024 року громада зосередилася на розвитку адміністративних послуг та інфраструктури на місцях. Центральний ЦНАП у селищі став однією з ключових точок зростання: за рік у ньому надали понад вісім тисяч послуг, зокрема реєстрацію нерухомості, оформлення паспортів та прописку. Навесні відкрили ще три виїзних робочих місця — в селах Великокомарівка, Гребеники та Соше-Острівське. Це дозволило скоротити шлях до базових послуг для мешканців віддалених населених пунктів.
У тому ж році ЦНАП обладнали системою автономного живлення. Завдяки підтримці міжнародних організацій громада отримала акумуляторну станцію, яка забезпечує роботу центру під час відключення електроенергії. Простір зробили доступним для людей з інвалідністю — встановили пандус, підйомник, кнопки виклику, адаптований санвузол і спеціальне паркувальне місце.
За підсумками 2024 року ЦНАП Великомихайлівки посів восьме місце серед дев’яноста однієї громади Одеської області у рейтингу обласної військової адміністрації. Саму громаду в звітах відзначали як приклад надання якісних адмінпослуг у селі. При цьому основна увага тут і надалі зосереджена на базових речах — доступі до документів, адекватній роботі органів управління та розв’язанні повсякденних питань.
Валерій Шовкалюк — очолює Роздільнянську громаду з 2020 року, після об’єднання міста Роздільна з прилеглими селами, у результаті децентралізаційної реформи. За останні роки громада суттєво зміцнила свою адміністративну та бюджетну стійкість, розв’язавши низку критичних інфраструктурних питань.
У 2024 році в громаді відкрито новий освітній та спортивний центр на базі реконструйованого Будинку культури. Там з’явився сучасний спортзал і коворкінг-простір для молоді, що стало можливим завдяки державній субвенції та співфінансуванню з місцевого бюджету. Громада активно розвиває потенціал у сфері безпеки: реалізується комплексна програма територіальної оборони, яка включає фінансування підрозділів ТрО, облаштування укриттів і систематичне навчання населення.
На рівні стратегічного планування громада ініціювала створення індустріального парку та розробку туристичної концепції з урахуванням історичного розташування Роздільної на залізничній карті регіону. Адміністрація приділяє велику увагу прозорості: сесії міської ради транслюються онлайн, регулярно публікуються звіти про виконані роботи, а зворотний зв’язок із жителями став частиною постійної практики.
Жителі громади підтверджують високу залученість у життя муніципалітету. На 2025 рік рівень підтримки чинного голови залишається стабільно високим — це результат комплексної роботи з розвитку інфраструктури, посилення безпеки, відкритого управління та підтримки громадських ініціатив.
І замикає тридцятку найефективніших керівників Одеського регіону Сергій Паламарчук, голова Куяльницької сільської ОТГ у Подільському районі. Громада сільськогосподарська, тому основні досягнення пов’язані з численними ініціативами щодо створення місцевих переробних підприємств, здатних поліпшити дохідність фермерів і залучити інвестиції в агропереробку.
У 2023–2024 роках Куяльницька громада почала працювати над проєктом «Партнерства заради безпеки» — встановлення протипожежних бар’єрів у межах лісосмуг, особливо актуальних у період ризику лісових пожеж. Таким чином, під керівництвом Паламарчука громада фокусується на двох ключових напрямах: сталому розвитку агропереробки та підвищенні безпеки екології, особливо лісоохоронних зон.
