Напередодні повномасштабного вторгнення Росії в Україну порівняння мілітарного потенціалу ЗСУ та ЗС РФ була важливою темою в інформаційному просторі. І практично в усіх порівняннях різного роду експерти звертали увагу на те, що Україна має слабку ППО, яка не впорається з російськими ударами у разі повномасштабного вторгнення.
Військово-політичний оглядач Олександр Коваленко проаналізував роботу протиповітряної оборони України за сім місяців війни.
В той час він опублікував огляд можливостей нашої ППО, зазначаючи, що, не дивлячись на її технічну відсталість від сучасних зразків, вона є однією з найбільш боєздатних у Європі, якщо порівнювати окремо взяті країни, а не цілком, наприклад, ППО членів НАТО. Сьогодні, через сім місяців після повномасштабного вторгнення, можна говорити про те, що старенька, але не марна ППО України принизила російські ВКС РФ.
Фактично з перших днів вторгнення одним з головних завдань ВКС Росії було придушення та знищення ешелонованої ППО України. З цією метою поблизу повітряного простору України постійно перебували на чергуванні літаки далекого радіолокаційного огляду А-50У та постановники перешкод Іл-22ПП. У повітряному просторі фронтові бомбардувальники Су-34 та винищувачі Су-35С здійснювали полювання на комплекси ППО ЗСУ.
27 лютого росіяни заявили, що ППО України знищено, а повітряний простір України взято під контроль. Потім, через деякий час він про це заявив ще раз, потім знову, знову, ну і як завжди… А в цей же час російська авіація стала спочатку заходячи в український повітряний простір притискатися до поверхні, а через деякий час і зовсім уникати заходів у ПП України, здійснюючи обстріл нашої території з повітряного простору Росії.
Це говорить про те, що українська ППО, яку багато «експертів» напередодні війни називали слабкою ланкою, довела не лише високу живучість, а й високу ефективність завдяки оперативному виробленню екіпажами алгоритмів протидії російським ракетним загрозам.
У свою чергу російські ВКС не змогли реалізувати поставлене завдання з ліквідації української ППО, незважаючи на ресурс, що значно перевершував наш на початку вторгнення. Але цей ресурс виявився безпорадним і марним проти застарілих радянських зразків ППО. А що було б, якби це насправді були б сучасні зразки, високотехнічного та високотехнологічного озброєння західного зразка? — Було б ще більше приниження та більш прискорена анігіляція ВКС РФ, що вкотре має змусити колишніх покупців російської авіації подумати, а чи правильний вони вибір зробили?
