Дослідження під керівництвом екологів та фахівціві з біоінформатики США та Німеччини виявило форми життя на глибині 491 метр під дном океану, а також ще глибше під сушею: до 4,375 метрів завглибшки.
Вчені проаналізували зразки з більш ніж 50 місць по всьому світу, зібрані над і під поверхнею Землі, а також такі місця, як печери та глибоководні гідротермальні джерела, які утворюють поверхневий поріг.
Поверхневі проби збирали з ґрунту, осадових відкладень або водяних стовпів, тоді як підповерхневі зразки витягували зі свердловин, шахт, водоносних горизонтів або рідини з гідророзриву.
Зокрема фахівці звертають увагу на виявлення у деяких підземних середовищах різноманітність видів, що може навіть перевищувати різноманітність на поверхні. Хоча раніше було прийнято вважати, що чим глибше ви спускаєтеся під поверхню Землі, тим менше енергії доступно, і тим менша кількість клітин може вижити.
Особливо вчені визначають наявність мікробів з таксономічної категорії у морському середовищі — це домен архей, який відповідно до інформації дослідження, вглибині ставав навіть більш генетично багатими.
Бактеріальне різноманіття в морських надрах виявилося несподівано високим порівняно з наземними екосистемами.
Вчені пояснюють, що життя в цих підземних світах протікає в зовсім іншій часовій шкалі, ніж на поверхні Землі. Вибірковий тиск дуже різний на суші та в морі. За відсутності сонячного світла енергія розріджена. Її потрібно збирати з навколишніх матеріалів та їхніх хімічних реакцій: водню, метану, сірки, серпентинізації, мертвих (або живих) тіл сусідніх мікробів і навіть радіоактивності.
Вчені визнають — для певних середовищ, наприклад, морської поверхні, у них було майже забагато даних, але для інших середовищ, таких як печери чи ґрунти, — даних було мало або їх бракувало.
Наразі фахівці мають далекоглядний висновок: Якщо життя може існувати так далеко під поверхнею нашої планети, можливо, воно можливо і глибше. Розуміння глибокого життя на Землі може бути моделлю для виявлення того, чи було життя на Марсі, і чи воно вижило, — пояснює еколог Еміль Рафф з Океанографічного інституту Вудс-Хоул у США.
Дякуємо, що ви з нами! Монобанка для підтримки редакції ЕlitЕxpert.
