Колишній віце-прем’єр-міністр з відновлення Олександр Кубраков виступив викривачем у гучній справі. Втім, допитали його лише через 8 місяців після подання заяви, а його показання фактично виявилися непотрібними у процесі.
Наприкінці листопада 2023 року НАБУ і САП повідомили про викриття в один день двох нардепів та підприємця. За версією слідства, вони намагалися підкупити на той час віце-прем’єр-міністра з відновлення Олександра Кубракова та голову Агентства відновлення Мустафу Найєма. Вперше викривачем виступив не просто державний діяч, а один з очільників уряду. До віце-прем’єра Кубракова найвищим за рангом викривачем був голова Фонду держмайна Дмитро Сенниченко, який зрештою перетворився на підозрюваного.
Коли на судовому засіданні досліджували документи про викривачів, сторона захисту заявила, що номінований стороною обвинувачення на статус VIP-викривача колишній віце-прем’єр Кубраков – ніякий не викривач.
Увагу привернуло те, що детектив НАБУ відправив повідомлення до НАЗК не протягом 24 годин з моменту внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, як того вимагає закон, а майже через 4 місяці по тому.
Крім того, у повідомленні він вказав не про початок досудового розслідування за участю викривача — як це передбачає закон, а про «досудове розслідування за участю викривача», що у юридичному плані зовсім не одне й те ж саме.
Закон «Про запобігання корупції» чітко визначає ознаки викривача. Крім того, як зазначається у роз’ясненнях НАЗК, повідомлення викривача має відповідати принципу персональності інформації – інформація, повідомлена викривачем правоохоронному органу, повинна походити від його особистої обізнаності, а також не бути відомою правоохоронному органу з інших джерел.
У тому разі, якщо бодай однієї умови не дотримано, все, на що може претендувати така особа – бути заявником. Комусь різниця може видатися несуттєвою, але свою десятину від суми викритого заявник не отримає, на відміну від викривача.
Річ у тім, повідомляється, що названий викривачем Кубраков насправді не був першоджерелом інформації про нібито висловлення пропозиції щодо надання йому неправомірної винагороди. Йому особисто ніхто такої пропозиції не висловлював – отже, достовірно інформацією він не володів. Хоча це і не завадило йому «поділитися» такою інформацією з директором НАБУ.
Кубраков у загальних рисах переповів історію, яку нібито розповів йому підлеглий. Йшлося про директора департаменту управління об’єктами державної власності та економічного планування Мінінфраструктури О. Доценка. У свою чергу Доценко напередодні звернувся до того ж детектива НАБУ Догойди із заявою про начебто висловлену «інвесторами» ТОВ «Сітігазсервіс» пропозицію надати віце-прем’єр-міністру Кубракову неправомірну вигоду.
І у своєму повідомленні до НАЗК старший детектив НАБУ Догойда назвав Кубракова викривачем. Пізніше цей статус Кубракова підтвердила прокурорка САП Єлена Дроботова в обвинувальному акті, який вона разом із Догойдою підписала, затвердила та подала до суду з пропозицією виплатити «викривачу» Кубракову з держбюджету 8,5 млн.
Зазначається, що повідомлена ним інформація не має жодної процесуальної цінності, по-друге, така інформація уже була відома НАБУ і на її підставі було розпочато та уже йшло розслідування включно з проведенням негласних слідчих дій. У цей процес включалися майже 100 детективів НАБУ та група прокурорів САП.
На засіданні суду було наведено позицію судді Вищого антикорупційного суду, кандидата юридичних наук Віри Михайленко, яку вона висловила у науковій публікації під назвою «Викривач у кримінальному провадженні: прогалини процесуального статусу». У ній Віра Михайленко однозначно констатує, що для визнання особи викривачем повідомлена ним інформація має «не бути відомою правоохоронному органу з інших джерел».
Показовими в плані визнання Кубракова викривачем є юридичне ігнорування його заяви детективами НАБУ та прокурорами САП, а також констатована ними процесуальна непотрібність його показань.
Самого «заявника–викривача Кубракова О. М.» детективи НАБУ допитали аж через 8 місяців після подання ним заяви і за тиждень до завершення досудового розслідування у цій справі – 5 квітня 2024 року.
Заява міністра Кубракова була надрукована на офіційному бланку Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України. Водночас на ній відсутні вихідний реєстраційний номер вказаного міністерства та дата реєстрації цього документа у міністерстві.
Подавши на ім’я директора НАБУ Кривоноса заяву про нібито висловлену йому пропозицію неправомірної вигоди, Кубраков, всупереч закону, не отримав від НАБУ документ, що підтверджує прийняття і реєстрацію його заяви, витяг з ЄРДР та інформацію про стан досудового розслідування, що мало було розпочатись за його заявою. Водночас Доценко, звернувшись із заявою до звичайного детектива НАБУ, того ж дня був повідомлений про внесення відомостей до ЄРДР та кваліфікацію правопорушення.
Дякуємо, що ви з нами! Монобанка для підтримки редакції ЕlitЕxpert.
