Науковці модифікували кишкову паличку, змусивши її виробляти знеболювальний і протизапальний препарат парацетамол з продуктів розкладання пластикових пляшок. Для цього вони обробили самі пластикові пляшки речовиною, яка розбила ПЕТ-пластик на менші фрагменти.
Їх бактерії можуть використовувати для синтезу не лише ліків, але й інших біологічних речовин, при цьому витрачаючи менше енергії та виробляючи менше викидів парникових газів, аніж традиційні методи їх виготовлення. Дослідження опублікували в журналі Nature Chemistry.
Своїм підходом науковці хотіли вирішити одразу дві проблеми: накопичення поліетилентерефталату (ПЕТ), пляшки й упаковки для їжі з якого складають значну частину пластикового сміття, і необхідність використання продуктів переробки нафти у виготовленні ліків. Вони адаптували реакцію перегрупування Лоссена, яка дозволяє отримати біологічно активні речовини з продуктів розпаду полімерів, для протікання всередині клітин кишкової палички (Escherichia coli).
Спершу вони за допомогою хімічних реакцій перетворили ПЕТ на терефталеву кислоту, яку бактерії змогли використати для перегрупування Лоссена. В одному варіанті такого перегрупування кишкова паличка виробила парацетамол з ефективністю 92 відсотки. В іншому ж вона виробила важливу для самих бактерій сполуку, пара-амінобензойну кислоту, з допомогою якої мікробіологи зможуть впливати на ріст інших потрібних їм бактерій. При цьому такий підхід використовує значно менше води й енергії, ніж потрібно для хімічного синтезу ліків, тож є економнішим й екологічнішим.
