Використання штучного інтелекту в освітньому процесі може мати серйозні побічні ефекти. Нове дослідження поставило під сумнів ефективність ChatGPT як інструменту для навчання. Про це пише Science Direct.
Вчені дійшли висновку: хоча технологія дозволяє швидше виконувати поточні завдання, вона негативно впливає на довгострокове запам’ятовування матеріалу та глибину знань.
Дослідження провів професор Андре Баркауі разом із групою науковців. У центрі експерименту опинилися 120 студентів бізнес-спеціальностей, яких випадковим чином розділили на дві рівні групи.
Перша група під час підготовки навчальних презентацій активно використовувала ChatGPT. Друга група працювала традиційними методами: опрацьовувала власні конспекти, вивчала наукові бази даних та зверталася до звичайних пошукових систем.
Результати підготовчого етапу були вражаючими з точки зору швидкості. Користувачі штучного інтелекту витрачали на виконання завдання в середньому лише 3,2 години. Водночас їхні колеги з «традиційної» групи працювали майже 6 годин. Однак справжня ціна такої швидкості виявилася пізніше.
Головним етапом дослідження стала несподівана перевірка знань, яку провели через півтора місяця після завершення роботи над проектами. Результати тестування продемонстрували суттєвий розрив у рівні підготовки:
- Студенти, які навчалися традиційно, дали 68,5% правильних відповідей.
- Студенти, які використовували ChatGPT, змогли відтворити лише 57,5% матеріалу.
Найбільшу різницю вчені зафіксували під час обговорення складних технічних тем. Саме там, де матеріал вимагав глибокого аналізу та осмислення, швидкі відповіді від ШІ виявилися найменш корисними для формування стійких знань у довгостроковій перспективі.
Дослідники пояснюють такий провал двома психологічними ефектами. Перший — це когнітивне розвантаження. Якщо раніше техніка допомагала людям із простими обчисленнями, то тепер ШІ бере на себе складні процеси: аналіз інформації, узагальнення та побудову логічних аргументів. Як наслідок, мозок студента отримує менше навантаження, яке є критично необхідним для закріплення нових нейронних зв’язків.
Другий небезпечний ефект — «ілюзія компетентності». Отримуючи чітку та структуровану відповідь від ChatGPT, студент помилково вважає, що він повністю розібрався в темі. Проте без самостійної інтелектуальної праці ця інформація не затримується у пам’яті.
Цікавим висновком дослідження стало те, що досвід роботи з чат-ботом не вирішує проблему. Регулярні користувачі ChatGPT демонстрували такі ж низькі показники засвоєння знань, як і новачки. Це спростовує популярну думку про те, що існує певний спосіб «правильного використання» ШІ, який нібито може нівелювати його негативний вплив на навчання.
За словами авторів дослідження, штучний інтелект має залишатися лише допоміжним інструментом, а не повноцінною заміною власного мислення. В іншому випадку гонитва за швидкістю виконання завдань може обернутися втратою критичного мислення та глибини професійної підготовки.
