Психоделіки псилоцибін і МДМА позбавили мишей тривожності завдяки зменшенню запальних сполук у мозку, які зросли через страх. Оскільки психічні розлади у людей також супроводжуються запаленням у мозку, то саме дією на запалення може пояснюватися користь від психоделіків у лікуванні цих розладів, яку показували деякі дослідження.
Знання про зв’язок між запаленням і тривожністю можуть посприяти розробці безпечних методів лікування розладу психоделіками чи їхніми аналогами без психоактивної дії, що зберігатимуть протизапальні властивості. Дослідження опублікували в журналі Nature.
Науковцям уже відомо про біохімічні причини деяких психічних розладів, наприклад, що нестача дофаміну в мозку призводить до депресії, чи фізіологічні, зокрема, порушення зв’язків між нейронами у мигдалині пов’язують із тривожним розладом. А оскільки на ці біохімічні та фізіологічні фактори впливає загальний стан мозку, дослідники почали звертати увагу на вплив запалення на прояви цих розладів. Так з’ясували, що люди з депресією мають загалом вищий рівень запальних сполук в організмі, а апатія в пацієнтів з раком пов’язана з запаленням у мозку.
За регуляцію імунної відповіді в мозку та боротьбу з запаленням зокрема відповідальні допоміжні клітини астроцити. Крім цієї функції, вони також виявилися здатними зберігати спогади, а порушення цього процесу може відігравати роль у тривожному та посттравматичному стресовому розладах (ПТСР). Знизити рівень запалення в астроцитах змогла речовина з кишкових бактерії, що може знайти застосування у лікуванні нейродегенеративних розладів. Щоб дослідити, як зменшення запалення в мозку впливатиме на симптоми тривожного розладу, американські науковці на чолі з фахівцями з Гарвардської медичної школи провели дослідження на мишах.
Спершу науковці досліджували те, як активність астроцитів пов’язана з розвитком тривожності. Для цього мишей поміщали в закриті трубки на шість годин щодня протягом 18 днів, щоб викликати в них тривожність. Тоді досліджували активність генів в астроцитах у мигдалині — ділянці мозку, що регулює емоції, зокрема страх. Як виявилося, миші мали знижену активність гена, що кодує протизапальний білок EGFR, порівняно з контрольними мишами, яких нікуди не поміщали.
Далі дослідники повністю заблокували цей ген у нової групи мишей, яких так само поміщали в трубки протягом тижня, а потім додатково створили умови для появи ПТСР: вмикали миготливе світло та характерний звук, після чого били нешкідливим струмом. Після цього миші завмирали від миготливого світла та звуку, очікуючи на удар струмом, але особини з заблокованим геном проводили у такому стані на 15 секунд довше за тих, хто пройшов такі ж умови без блокування гена. Так науковці підтвердили, що саме запалення відіграє ключову роль у появі симптомів тривожного та посттравматичного стресового розладів.
Оскільки псилоцибін і МДМА розглядають як можливу терапію цих розладів, науковці вводили кожен із цих психоделіків окремій групі мишей, яких перед цим протягом 18 днів поміщали в трубку для обмеження рухів. Завдяки введенню психоделіків ці миші мали на 75 відсотків менше імунних клітин моноцитів, відповідальних за запалення, в оболонках мозку, ніж ті, що пройшли ті ж умови без психоделіків. Кількість моноцитів у них була на тому ж рівні, що й у мишей, які не переживали поміщення в трубку. Крім того, після лікування психоделіками вони завмирали на значно коротший час у тесті на прояви ПТСР — приблизно так само довго, як і миші, що не пережили стресу.
Науковці вважають появу запалення в мозку у відповідь на стресові події еволюційним пристосуванням, яке допомагало боротися з інфекціями, які могли виникнути внаслідок поранень, тож навряд чи цей механізм вдасться повністю викорінити. Утім препарати, здатні проникати в мозок і знижувати рівень запалення, зокрема психоделіки, можуть зменшити прояви спричинених стресом розладів, таких як тривожність і ПТСР. Крім цього, націлення на білок EGFR, залучений у регуляції запалення, може допомогти з лікуванням цих розладів і загалом зменшенням запалення у мозку, яке пов’язують також із деменцією, розсіяним склерозом і хворобою Паркінсона.
Дякуємо, що ви з нами! Монобанка для підтримки редакції ЕlitЕxpert.
