Власники домашніх улюбленців мали повільніші темпи занепаду розумових здібностей з віком, ніж люди без тварин. При цьому не всі домашні улюбленці впливали на мозок однаково: краще збереження розумових здібностей у старості відчули лише власники котів і собак, але не рибок і птахів. Тож заведення цих тварин може бути одним із методів профілактики деменції та хвороби Альцгеймера. Дослідження опублікували в журналі Scientific Reports.
Швейцарські науковці проводили аналіз даних європейського дослідження, яке враховувало темпи погіршення розумових здібностей у людей віком від 50 років протягом наступних 18 років. У вибірці майже 40 відсотків учасників дослідження були власниками домашніх улюбленців, тож їхні результати порівнювали з людьми, що тваринок не мали, і між собою. За допомогою інтерв’ю з учасниками дослідники визначали їхній рівень коротко- та довготривалої пам’яті й здатність пригадати якомога більше слів, тобто вільність у висловленнях.
Як виявилося, у 1886 власників собак обидва види пам’яті збереглися з віком краще, ніж в інших груп учасників. Водночас у 1778 власників котів з віком краще збереглася здатність висловлювати свої думки.
Науковці мають декілька припущень щодо того, чому власники птахів і рибок не відчули таких покращень розумових здібностей. По-перше, ці тваринки живуть менше, тож власники можуть не встигнути розвинути такі близькі емоційні зв’язки з ними. По-друге, птахи частіше за інших тварин створюють шум уночі, через що їхні власники можуть мати гірший сон, що пов’язують зі швидшим занепадом розумових здібностей. Також можливо, що наявність рибок або птахів впливає на ті розумові здібності, які науковці не оцінювали у цьому дослідженні, наприклад увагу.
