У Казахстані завершується ключовий етап політичної реформи, проведеної президентом Касим-Жомартом Токаєвим. Недільні вибори до Мажилісу (нижньої палати парламенту) та масліхати (місцеві представницькі органи влади) пройдуть за новими правилами, які вважаються більш демократичними. Кількість кандидатів рекордно велика. Проте експерти впевнено передбачають перемогу правлячої партії «Аманат», а також кандидатів, які лише вважаються незалежними.
Вибори відбудуться рівно через чотири роки після того, як перший президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв оголосив про звільнення з посади. 19 березня 2019 він заявив, що «зробив для країни все, що міг», і тепер все в руках нового покоління. Наступник пана Назарбаєва Касим-Жомарт Токаєв, щойно вступивши на пост президента, дав зрозуміти, що для покращення ситуації Казахстану потрібне масштабне перезавантаження політичної системи. Протести у республіці у січні 2022 року всі процеси прискорили. У червні за підсумками референдуму до конституції країни було внесено серйозні зміни. У грудні відбулися дострокові вибори президента, а в січні було частково оновлено Сенат. І ось фінальна точка: 19 березня відбудуться позачергові вибори до Мажилісу та масліхати.
Нинішня виборча кампанія суттєво відрізнялася від попередніх. «Є кілька особливостей. По-перше, жодна партія не має основного носія державної влади — президента. І лояльність чи непротивлення йому виявляють відразу всі партії. По-друге, кампанія проходить після подій січня 2022 року, які поставили перед політиками завдання: інституціоналізувати боротьбу один з одним, щоб вона в жодному разі не виплескувалася на вулиці», — вважає казахстанський політолог Газіз Абішев.
Крім того, вибори відбуваються за новими правилами. Відбулася часткова відмова від голосування за партійними списками.
І якщо на обласному рівні збереглася змішана система (70% від партій та 30% одномандатників у Мажіліс; 50 на 50 в обласні масліхати), то на рівні міст та районів повністю повернулися до одномандатних округів. З 7% до 5% знижено прохідний бар’єр для партій. З’явилися самовисуванці. У бюлетенях наразі є графа «Проти всіх».
Як наслідок, на думку держсекретаря Казахстану Єрлана Каріна, «менше ніж за рік було створено умови для реальної партійної конкуренції, а у громадян з’явилася можливість самостійно висуватися на виборах до парламенту та масліхати». У своєму Telegram-каналі пан Карін наводить таку статистику: «У Мажіліс у сукупності за партійними списками та одномандатними округами було висунуто 892 кандидати (в середньому дев’ять на один мандат)». Безпрецедентна активність відзначається і під час виборів інших рівнів.
Опитані експерти зазначають, що порушень у ході нинішньої кампанії відносно небагато, а ті, що є, не пов’язані з використанням адміністративного ресурсу.
У п’ятницю в Генпрокуратурі Казахстану відзвітували, що ними було зафіксовано 23 випадки (переважно щодо проведення незаконної передвиборчої агітації). «Усі факти перевірені, винні понесли адміністративне покарання», — заявив заступник голови відомства Жандос Уміралієв.
«Конкуренція між партіями є, проте вона, звичайно, не така принципова і нещадна, якою могла б бути. Стратегічно влада застрахувала кампанію від переходу в надто радикальне русло», — вважає Газіз Абішев. А інший політолог Даніар Ашимбаєв додає, що президентська адміністрація цього разу «демонстративно дистанціюється від виборного процесу». На думку експерта, » Токаєва та його штаб влаштує практично будь-який сценарій виборів, оскільки вже зараз видно, що більшість складуть досить конструктивно налаштовані кандидати, навіть якщо вони позиціонуються як незалежні». Більше того, як запевняє пан Ашимбаєв, «регіони отримали жорстку команду — не захоплюватися коригуванням підсумків голосування».
Що ж до зовнішніх оцінок кампанії, то, згідно з випущеним місією Бюро з демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ проміжним звітом, більшість співрозмовників міжнародних спостерігачів «вітали реформи, які також враховували кілька попередніх рекомендацій БДІПЛ». «Водночас пріоритетні рекомендації щодо свободи мирних зборів, вираження думок та засобів масової інформації залишилися поза увагою»,— зазначається там же.
На думку Даніяра Ашимбаєва, реакція зовнішніх спостерігачів наперед зрозуміла. «Якщо місія СНД традиційно підтримує як сам перебіг виборчої кампанії, так і її підсумки, то місія ОБСЄ виходить із того, що влада має сама виростити ліберальну опозицію та віддати їй перемогу, лише в такому разі до процесу виборів не буде претензій»,— вважає політолог.
Згідно з усіма прогнозами, перемогу на виборах до Мажилісу здобуде правляча партія «Аманат» (у минулому — «Нур Отан»).
І це навіть попри те, що, як зазначив Даніяр Ашимбаєв, ця політична сила «не використовує бренд «президентської партії» за дуже високого рейтингу Касим-Жомарта Токаєва». Згідно з опитуванням, проведеним 3–10 березня дослідницьким інститутом «Громадська думка», за «Аманат» готові проголосувати 66,7% виборців. Поріг у 5% також, ймовірно, пройдуть «Ауил», Respublica, «Ак жол» та Народна партія. 5,3% виборців, як пророкують соціологи, проголосують проти всіх.
