Останніми роками в Одесі, попри війну, активно розвиваються жіночі фестивалі, креативні колаборації та фешн-ініціативи. «ElitExpert» поспілкувався з Наталією Буровою — візажисткою, перукаркою та фешн-стилісткою, яка бере участь у численних фестивалях і показах як в Україні, так і за кордоном. Ми поговорили з нею про макіяж і зачіски, моду і стиль, впевненість у собі, роботу з клієнтами, внутрішні зміни, професію після 40 — і про те, як не боятися почати все спочатку.
— Наталіє, ви візажистка, перукарка. Чому ви стали підтримувати творчі проєкти — брати участь у колабораціях, фестивалях, ініціативах? Чому не обмежилися просто «роботою на потік»?
— По-перше, мені це дійсно цікаво. Творчість — це, мабуть, головний мотив, чому я взагалі прийшла в цю професію. Раніше я займалася зовсім іншим: була менеджером, потім регіональним менеджером у великій компанії. Це було корисно, але зовсім не про креатив.
У світ візажу я прийшла всього близько п’яти років тому, і перукарською справою зайнялася теж порівняно недавно. Тобто все це для мене відносно нова сфера, але вона — про справжнє. Про людей, про енергію, про красу. Це те, чого мені не вистачало раніше.
Це особливість мого характеру. Я люблю людей, люблю з ними контактувати, заводити нові знайомства. Думаю, мені добре виходить знаходити спільну мову майже з ким завгодно.
— Кожен з нас хоче бути красивим. Є навіть фраза: «чим гірше навколо, тим краще ти повинен виглядати». Зараз особливо хочеться виглядати добре. Як ви вважаєте, що впливає на те, як ми сприймаємо красу? З чого складається образ? Чому одна і та ж зачіска може «сісти» на одного ідеально, а на іншого — ні?
— Мені здається, краса — це дуже абстрактне поняття. У кожного вона своя. Це в першу чергу не про зовнішні стандарти, а про внутрішнє відчуття. Для мене головне — щоб людина, подивившись у дзеркало, побачила себе красивою. Ось ця емоція, цей стан — воно і є справжнє. Як тільки людина відчуває себе красивою, вона починає випромінювати це, і стає красивою по-справжньому.
— А є якісь деталі, «фішки», на які ви одразу звертаєте увагу, коли починаєте працювати з людиною?
— Все залежить від самої людини. Немає універсального рецепту. Коли я починаю взаємодіяти, в процесі спілкування вже народжується розуміння, що саме їй підійде. У мене немає заздалегідь заготовлених рішень — я завжди відштовхуюся від людини, від її енергетики, рис обличчя, характеру. Все складається в моменті.
— Як ви ставитеся до стилів, до моди — до стрижок, макіяжу? Наскільки, на вашу думку, варто слідувати трендам, а що можна ігнорувати?
— Якісь тенденції, звичайно, ми завжди відстежуємо. Людям хочеться бути стильними, і ми, як фахівці, не можемо це ігнорувати. Але важливо розуміти, що одне діло — мода на подіумі, а інше — повсякденне життя. Те, що ефектно виглядає на фешн-показі, може зовсім не підійти клієнту в реальності.
У звичайній роботі ми таки більше спираємося на класику, на те, що зручно і доречно. Звісно, є орієнтири. Є певний смак, естетика. Але це не означає сліпе дотримання моди. Ми вибираємо те, що справді працює, а не просто красиво на фото.
Слідкуємо і за новими продуктами, які виходять — важливо бути в курсі, щоб пропонувати клієнтам найкраще.
— А якщо говорити про сьогоднішній день — які стрижки, макіяж, кольори вважаються модними саме зараз? Що в тренді для повсякденності?
— Зараз такий час, коли мода стала набагато ширшою. Немає суворих правил — що можна носити, а що ні. Кожен може обирати, що підкреслює його індивідуальність. І це чудово. Різні стилі існують паралельно, і люди вільні обирати те, що їм близьке.
— Але ж все одно є якісь тенденції, які зчитуються з першого погляду?
— Звісно. Щороку з’являються якісь нові чи забуті старі тренди, адже мода циклічна. Наприклад, цього року буде актуальним сміливі стрілки на очах, різних форм і кольорів. Сині тіні, кольорові брови привіт з бунтарських 70-х. Вайб 90-х, голе обличчя з акцентом на губи, максимально натуральні брови. «Голий макіяж», так би мовити? макіяж без макіяжу. Не вийшла з моди сяюча шкіра. У тренді самі будуть металеві акценти в макіяжі, блискучі тіні. Тобто сьогодні макіяж вже не просто доповнення до образу, це можливість для самовираження.
— А от зараз модний стиль old money — і в одязі, і в зачісках. І водночас можна побачити дівчат з ультракороткими стрижками, буквально «під хлопчика». Це все частина однієї моди, чи якісь напрями суперечать одне одному? І чи варто взагалі за цим гнатися?
— Old money — це, по суті, та ж натуральність, просто в більш дорогому, стриманому виконанні. Це «тиха розкіш», і так, вона завжди буде в моді. Це класика, яка не втрачає актуальності.
Але, звичайно, з’являються і нові напрями. Молодь, наприклад, активно йде за корейськими трендами — це вплив TikTok, тренди K-beauty. Там і макіяжі свої, і укладки, і короткі стрижки. Але я б не сказала, що це прямо стало мейнстримом. Це скоріше один з напрямів, не протилежність, а просто альтернатива. Хтось знайде себе в одному, хтось — в іншому.
— Скажіть, чи правда, що можна радикально змінити своє життя, просто кардинально змінивши імідж? Чи варто це робити, якщо всередині є відчуття, що хочеться змін? Я про тих дівчат, які раптом відрізають довге волосся, фарбуються в інший колір, щось роблять з бровами, віями — наскільки це впливає?
— Звісно! Я вважаю, що обов’язково варто спробувати, особливо якщо цього вимагає внутрішній стан. Ми, жінки, часто відчуваємо потребу змінюватися — це як поклик душі. І зміна зовнішності може стати потужним поштовхом до змін у житті, це свого роду символічний крок.
— А ви всім радите це робити? От, наприклад, приходить до вас клієнтка з чітким бажанням — а ви, як майстриня, розумієте, що ця стрижка їй не підійде. Ви виконаєте її прохання чи спробуєте відмовити?
— В першу чергу я стараюся порадити. Якщо я точно бачу, що образ зовсім не буде їй личити, я не скажу просто «ні». Я запропоную альтернативи, постараюся пояснити, чому це може не спрацювати, і показати інші варіанти, які врахують її побажання й їй підійдуть. Але якщо вона все одно наполягає — звісно, я не відмовлю. Іноді людині просто потрібно прожити цей досвід, навіть якщо він тимчасовий.
— Чи є у вас якісь професійні секрети? Щось, що ви застосовуєте у своїй щоденній роботі, що відрізняє ваш стиль?
— Знаєте, я навіть не замислювалася над цим спеціально. Працюєш — і працюєш, здається, що все само собою. Але якщо чесно, звичайно, у мене є свій стиль, особливо в роботі з жінками старшого віку. Бо з молодими дівчатами все простіше — вони апріорі красиві. Молодість — це вже половина успіху. Трохи підкреслив — і все заграло. А от з клієнтками постарше складніше. Але я вважаю, що саме з цим у мене добре виходить. У мене є свої спостереження, напрацювання, розуміння, як і що працює. Звичайно, я все одно відштовхуюся від конкретної людини — універсальних рішень не існує.
— Ви плетете коси, а це вміють далеко не всі. Як ви вважаєте, в Україні коса сьогодні — це все ще символ? Що вона взагалі означає в сучасному контексті?
— Я думаю, що коси завжди були і залишаються частиною нашої культури. Це історія, коріння. Навіть у піснях співається: «Чому розплетена коса» — у цьому вже закладена символіка. Коса асоціюється з чистотою, жіночністю, красою. Зараз, на жаль, це трохи забутий тренд, хоча він зовсім не даремно відійшов на другий план. Сьогодні коси теж плетуть, просто в іншому стилі — більш вільно, недбало, з елементами сучасності. І це красиво.
— Ви фешн-стилістка. Розкажіть докладніше про вашу роботу в цій сфері. Що таке фешн для вас? У яких показах і фестивалях ви берете участь, як це все влаштовано?
— Я беру участь у фешн-показах як в Україні, так і за кордоном. У тому числі на тижні моди у Парижі та Мілані. Це цікавий та дуже цінний досвід.
По-перше, ти працюєш з дизайнерами з усього світу. Приїжджають моделі, команди, візажисти — це абсолютно інтернаціональна історія. Кожен показ — це окремий світ, своя атмосфера, свої завдання. Дуже надихаюче середовище.
— А які тенденції ви там бачите саме в макіяжі й зачісках? Чи є щось спільне, чи кожен диктує своє?
— Конкретних універсальних трендів немає. Кожен дизайнер приходить зі своїм баченням. Він створює колекцію, і вже під неї підбирається макіяж, зачіска — все підпорядковане єдиній ідеї. Тому макіяж може бути як супернатуральним, так і максимально авангардним — усе залежить від концепції колекції.
— Тобто коли ви працюєте в парі з дизайнером, він повністю задає образ? Зачіска стає продовженням його ідеї?
— Так, саме так. Дизайнер задає концепцію, і ми вже підлаштовуємося під неї. Але бувають і інші, дуже цікаві формати, коли дизайнер довіряє майстру і дає більше свободи. У такому випадку я можу запропонувати своє бачення, і це я просто обожнюю. Тому що тоді розкривається весь мій творчий потенціал.
— Виходить справжній творчий тандем, так? Спільна енергія?
— Так, саме так. Це і є найулюбленіше в моїй професії. Тому я і намагаюся брати участь у різних творчих проєктах — це надихає, заряджає, розвиває.
— А з якими дизайнерами вам особливо цікаво працювати? Можете когось назвати?
— Насправді я працювала з багатьма талановитими дизайнерами, можу наголосити на кількох наших одеських, з якими мені особливо цікаво працювати. Данило Гуляєв. Дуже цікавий креативний дизайнер. Має яскраві, незвичайні образи, працювати з ним — одне задоволення. Ще — Наталія Потоцька, з якою я співпрацюю у багатьох проектах, брала участь у зйомках її колекцій. Вона не тільки креативний дизайнер, а й людина чудова. Ще бренд «Акель», це Заріна Семенюк, вона ж організатор Odessa Fashion Week. З цим брендом я співпрацюю кілька років і була з ними на тижні моди у Парижі.
— Зараз, під час війни, багато у вас роботи? Чи змінилася вона? Можливо, за ці три роки щось повернулося, як було раніше? Як ви це відчуваєте як майстриня?
— Якщо покласти руку на серце — так, поступово повертається бажання до краси. Був період затишшя, і він дуже сильно відчувався. Звичайно, це ще не те, що було до війни. Але робота є. Особливо в Одесі — місто живе своїм життям, і тут завжди було особливе ставлення до зовнішності, до стилю. Навіть сміття виносимо — і губи фарбуємо. Це вже частина культури, внутрішнього відчуття.
— А які у вас зараз плани? Що попереду?
— Найближчим часом буде Odessa Fashion Week — я буду координаторкою команди. Це мій найближчий пріоритет.
— Як ваша робота поєднується з сімейним життям? Що з роботи проникає в дім, а що з дому — в роботу?
— Моя робота так тісно переплітається з усім, що я роблю, що я не поділяю: ось робота, а ось особисте життя. Я просто живу цим.
— А подруги до вас не звертаються? Мовляв, «зроби щось гарненьке»?
— – Раніше – постійно. Користувалися нагодою, як кажуть. Зараз у мене просто немає часу. Я не проти, звичайно, зробити щось для близьких, але графік є дуже щільним і не завжди можу приділити увагу.
— Ну і наостанок, розкажіть про свій шлях у професію. Чи був момент, коли ви сумнівалися, чи варто взагалі починати з нуля, особливо в дорослому віці?
— Звичайно, я спочатку думала, що перукарство — це не зовсім серйозно. Здавалося, що вже пізно йти вчитися, починати з нуля. Але мій чоловік мене дуже підтримав у цьому рішенні. Він бачив, як я роблю зачіски, фарбую себе, подруг. І в мене добре виходить і мені це подобається, але не вирішувалася. Він сказав: «Спробуй, не вийде — нічого страшного». А мені вже майже 40 було, я казала: «Та куди я піду?» Але все-таки зважилася — пішла, і мені вийшло.
Потім для повного образу мені потрібно було зробити макіяж і я вирішила, що треба піти вчитися і на візажиста. Почала і так захопилася, що втягнулася повністю. Макіяж виявився неймовірно цікавим, я пішла у цю професію з головою. Потім пішли фешн-проекти, поїздки, зйомки і стало ще цікавіше.
Мені просто не сидиться на місці. Все почалося з того, що я повірила — ніколи не пізно. Раніше здавалося: ну все, вік, а навколо молодь, у них стільки перспектив. Але зараз я точно знаю — не можна здаватися. Треба просто йти вперед.
Спілкувалася Олена Овчиннікова
